Міжрегіональна Академія управління персоналом

«Ви викуплені дорогою ціною,
тож не ставайте рабами людей!»

12 липня Православна Церква святкує день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра та Павла. У цей день, згадуючи та аналізуючи велику місію святих апостолів, які зробили неоціненний внесок у становлення та розвиток церковного життя, християни не лише урочисто духовно відзначають свято, але й завершують апостольський піст (Петрівку), який передує цьому дню.

Слід зазначити, що святі апостоли принесли у світ нову мотивацію людського буття. Вони зосереджували увагу віруючих не на етичних заборонах, філософських абстрактних ідеях, не на аскетичних досягненнях та «рекордах» посту, а на проповіді Живого Бога — Воскреслого Христа Спасителя, Який своєю силою, владою та любов’ю преображає Всесвіт.

Христос для апостолів — Господь, Владика, Друг, Цар, Імператор, Начальник життя та Благодійник усього людства. Свобода у Христі сприймається апостолами як незалежність від політичного володарювання ідеологічної омани, хибного язичницького мислення. Для апостолів завжди було незмінним розуміння: Бог — міра усіх речей. Соціальна думка апостолів не пристосовувалась до мінливої ситуації часу, політики, мови, нації та культури, а навпаки, динамічно трансформувала реальність та перетворювала життя суспільства.

Ікона святих первоверховних апостолів Петра та Павла

Апостоли протиставляли язичницькому поклонінню ідолам вшанування Живого Бога. Тому і сьогодні, коли деякі православні християни більше уваги приділяють посту, обрядам, свічкам, земним поклонам, читанню келейного молитовного правила, ніж оновленому, дієвому, справжньому, радісному, цілісному, гармонійному життю у Христі, як ніколи, потрібно звертатися до читання апостольських послань.

Буттєве навернення до Бога, молитва, життя з Христом для апостолів поєднувалися з розумінням того, що Бог — Творець Всесвіту володіє животворчою силою творити добро, освячувати усі сфери людського буття та руйнувати сили зла, омани, гризоти, несправедливості та прокляття.

Святі апостоли сьогодні, як і завжди, чекають від віруючого християнського серця глибокої жертовної відданості у проповіді святого Євангелія. Проповідуючи Слово Боже, вони долають неуцтво, яке є притаманним для багатьох релігійних громад стародавнього світу і навіть деяких сучасних парафій. Самостійна думка, яка укорінена у Святому Письмі, допомагала апостолам боротися за Правду Божу, яка не гине, а стоїть над часом, перемагаючи політичні амбіції імперій, культурні утопічні абстракції грецького світу та філософські омани античності. Недаремно у цей день, звертаючись до святих апостолів — «найкращих служителів благодаті, богопроповідників, первосвятителів», Православна Церква співає за богослужінням: «Радуйтеся, руїнники нерозумного й служителі розумного», «прославимо всі найкращих апостолів, Петра та Павла, свічників усього світу, проповідників Церкви й руїнників омани».

Ікона святих апостолів (настінний розпис)

День пам’яті святих апостолів означає для кожного християнина поклик до великої апостольської місії проголошення Слова Божого у власному житті. Це не означає, що ми маємо залишити богослужіння у храмі, відкинути усі свої справи, професійну діяльність та йти проповідувати Євангеліє по квартирах чи у громадському транспорті. Проголошувати Слово Боже у власному житті — це не лише усно проповідувати, а насамперед жити віруючій людині за Словом Божим, вивчати Біблію, довіряти Слову Божому, вшанувати його авторитет і координувати усі дії християнина згідно з настановами Святого Письма.

Святкувати дні святих Православної Церкви — це сповнюватися свідомістю святих, долучатися до їхнього внутрішнього світу, думок, прагнень, зацікавлень та інтересів. Одягнувшись у Христа через Святе Причастя у храмі, сприйнявши мислення святих апостолів, надихнувшись думками святих подвижників Церкви, християни мусять будувати світ навколо себе за Словом Божим.

Середньовічна ікона святих апостолів Павла та Петра

Отже, приходьмо та святкуймо радісно та урочисто свято святих апостолів Петра та Павла! Християни своїм життям доводять, що вони — діти Божі, бо «царство Боже не у слові, а в силі» (1 Кор. 4:20), — наголошує святий апостол Павло. Християни мають оновлюватися Духом Святим, зміцнювати свою власну віру. Православні мусять постійно ставити собі запитання: «Ми живемо за соборною апостольською вірою святих апостолів чи за власними навколоцерковними думками деяких «старців, стариць» та політичних маніпуляторів тоталітарних ідеологій?» Важливо в часи церковного та політичного сум’яття пам’ятати слова святого апостола Павла: «Ви викуплені дорогою ціною, тож не ставайте рабами людей!» (1 Кор. 7:23).

Свободу, силу та мотивацію, яку дає нам Слово Боже, розуміли не тільки святі, а й усі видатні мислителі людства. Наш український «апостол» животворящого слова, славетної культури, мистецтва, поезії та історії — Тарас Григорович Шевченко, розмірковуючи над Воскресінням Христа Спасителя, над Його владою та силою преображати людське буття через Слово Боже, писав:

«Воскресну нині! Раді їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих… Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю Слово…»

Протоієрей Діонісій Мартишин, завідувач кафедри українознавства, православ’я та теології МАУП

Інакше кажучи, Слово Боже — Святе Письмо, яке проповідували апостоли усьому світу, здатне оновити наше сучасне життя «рабів німих» — тих, хто кожен день за копійки, ризикуючи власним життям, спускається під землю — у шахту, важко працює на землі; тих, хто без спротиву сприймає усі політичні наруги та маніпуляції над людською гідністю. «Людей закованих моїх» — усіх, хто жебракує на мізерну пенсію та жалюгідну заробітну плату. Усім нам, знедоленим та скривдженим, справжню свободу, визволення, оновлення думок, соціальну мотивацію та повноцінне життя може дати тільки Господь, преображаючи наше життя через Слово Боже та церковні таїнства.

У День пам’яті святих апостолів Петра та Павла Православна Церква заохочує своїх вірних до ретельного вивчення Святого Письма, розбудови церковного життя у проголошенні Слова Божого, збереження апостольської віри, святоотецької побожності та жертовності у відданості Євангелію, які можуть і мають стати запорукою плідного розвитку церковно-парафіяльного життя в умовах катастрофічних викликів ХХІ століття.

Протоієрей Діонісій Мартишин