До тридцятиріччя заснування Академії
Рідна мова
Рідна наша мова, вільна та могутня.
Рідна мова радість – в подиху життя.
Рідна наша мова славою окутна.
Рівної не знає досі здобуття.
Рідна наша мова, то козацькі диви.
Запорізькій Січі нескінченний рід.
А за почуття єдиної родини.
Нас і мову нашу поважає світ.
Мовую не тільки гордо розмовляєм.
Мовою співаєм, славимо любов.
З радістю світанок разом зустрічаєм.
Дітям та онукам передамо знов.
Мова наша – пісня ніжна, солов’їна.
В ній пора весняна та птахів політ.
В пам’яті тримає, пестить мов дитину .
Всі часи минулі тих буремних літ.
Я з любов’ю в серці теж сприймаю мову.
В ній моє натхнення, джерело порад.
А її глибинна невмируща сила.
Створюють в країні нездоланий лад.
В нашому МАУП-і мову поважають.
Дбають і вивчають справно 30-ть літ.
До душі своєї ніжно пригортають
Як Шевченка мудрий, вічний «Заповіт».
Тож в моїй країні поки мова з нами буде мир та спокій.
Не звернем назад.
Земле українська квітнеме роками.
Як Дніпрові кручі та вишневий сад.
Хай навіки мову Бог оберігає.
З ним вона не знає горя, лихих літ.
Наш народ про неї батьківські подбає.
Щоб оця перлина прикрашала світ.
Олена Миколаївна Міхатуліна,
професор кафедри господарського, трудового права та цивільно-правових дисциплін ННІП ім. князя Володимира Великого