Про Академію

Меню

У Хмельницькому інституті відбувся мітинг-реквієм на вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років

26 Листопада 2019 12:37

Пам’ять — нескінченна книга, в якій записане все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-червоним кольором. Читаєш — і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна.

В могилу голодомору зійшли найкращі. Гинули працьовиті самостійні хазяї. Всі здібні, талановиті, здорові духом і тілом, які мислили і протестували — все це винищувалося з корінням.

Четверту суботу листопада в нашій країні — поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932—1933 рр.

23 листопада, в День пам’яті кожен свідомий українець, запалить на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі — душі померлих.

Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне — щоб зрозуміти.

Поділитися посиланням: