Богословське осмислення процесів сучасної науки
Українська держава разом з суспільством активно трансформується й орієнтуються на нові пріоритети духовно-релігійного осмислення процесів сучасної науки. Від того, наскільки конструктивно відбуватиметься діалог Православної Церкви та представників науки, освіти, залежить рівень духовного розвитку суспільства, майбутнє української наукової думки та національні інтереси нашої держави.
Наприклад, абсолютно обґрунтованим є зростання інтересу до богословської думки Православної Церкви, до вивчення християнської історії, теології та моралі, оскільки це пов’язано з пошуками духовних векторів розвитку українського суспільства. Світовий цивілізаційний розвиток наочно підтверджує, що помітного успіху у поступі до благополучного життя досягають лише ті країни, які по справжньому дбають про збереження власної релігії, культури, історії, традицій та розвивають діалог релігійних організацій та сучасних освітніх закладів. Не є винятком у цьому сенсі й багатогранна наукова й освітня діяльність Міжрегіональної Академії управління персоналом. З огляду на означене можна певною мірою проілюструвати висловлені сентенції прикладами діяльності духовенства Української Православної Церкви. Православне духовенство активно приймає участь у розбудові нових наукових моделей в науці, розробляє власні навчальні плани, програми, посібники та підручники.
Ректор Чернівецького православного богословського інституту, професор, протоієрей Георгій Соб’ят та почесний професор Міжнародної Кадрової Академії (МКА), доктор богослов’я, доктор церковного права, священик Павло Бочков
30 червня 2015 року спеціалізована Вчена рада Чернівецького православного богословського інституту - найстарішого вищого навчального закладу на Буковині, який входить до структур Учбового комітету Української та Руської Православної Церкви завідувачу кафедри українського православ’я та теології МАУП, професору Міжнародної Кадрової Академії (МКА), доценту Київської духовної академії доктору наук в галузі політології, доктору богослов’я протоієрею Діонісію Мартишину присудила науковий ступінь доктора богословських наук за сукупністю виданих наукових богословських праць і статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, а також почесному професору Міжнародної Кадрової Академії (МКА), доктору богослов’я, кандидату юридичних наук священику Павлу Бочкову науковий ступінь доктора церковного права за сукупністю виданих наукових богословських праць і статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях.
Тому не випадково, що нині принципового значення набуває проблема особливостей формування духовної культури громадян з урахуванням богословської думки Православної Церкви та здобутків церковної науки. Відомо, наприклад, що невід’ємними складовими сучасної освіти в Європі та Сполучених Штатах Америки є сформовані багатьма поколіннями вчених богословські школи (кафедри теології в університетах), релігійні традиції, релігійно-філософські ідеї та богословсько-етичні концепції. Відтак, зрозуміло, що наукове й духовне життя України має власний унікальний шлях розвитку, богословські та релігійні особливості, ознаки, характеристики, без аналізу і врахування яких суспільно-політична діяльність українського соціуму не дасть бажаних та очікуваних результатів.
Підготував Олександр Пивоваров