Про Академію

Меню

Храм – це місце зустрічі людини з Богом

23 Січня 2009 15:44

 

Закони, що регулюють життя суспільства, ґрунтуються на соціально-філософських і соціально-богословських онтологічних принципах. Лише на цьому рівні ми можемо домогтися розуміння того, що називається людською гідністю. І, водночас, зможемо розглянути покликання людини в цьому світі, а відтак проаналізувати співвідношення релігії і культури, богослов’я і соціології, церковного життя і особистісної психології, взаємовідношення Бога і людини. Про значення релігії у сучасному суспільстві розповів кандидат богослов’я, завідувач кафедри православної культури та теології протоієрей Діонісій Мартишин, доктор богослов’я, настоятель академічного храму на честь Собору дванадцяти апостолів Української Православної Церкви при МАУП.

- Розкажіть, будь-ласка, про кафедру православної культури та теології МАУП.

Кафедра православної культури та теології була створена в МАУП у 2002 році, вона охоплює такі навчальні дисципліни, як основи християнської віри, основи християнської моралі, історія християнської церкви та соціальна християнська доктрина. Ці предмети дають можливість сучасній молоді ознайомитися з основними питаннями життя церкви та віровчення. Звичайно, існують проблеми, які пов’язанні з релігійним осмисленням життя - зневір’я сучасної людини, падіння авторитету релігійних організацій. Викликано це тим, що сучасна людина живе в умовах маніпулювання, інформаційного протистояння та конфліктів, а це викликає такий стан, коли людина втрачає не лише віру, а й внутрішній спокій.

- Яка, на Вашу думку, роль духовного виховання в формуванні особистості?

Якщо розглядати виховання в системі глибинного віровчення, то це – відновлення образа Божого в житті людини. За християнською антропологією людина створена за подобою та образом самого Бога. Це свідчить про те, що людина має волю, розум, творчі пошуки та імпульси розвитку і розкривається лише тоді, коли вона досліджує в собі внутрішній світ, розкриває і актуалізує таланти Божі. Духовне виховання молоді допомагає сучасному студентству розкрити свій внутрішній світ, збагатити себе, внутрішньо відчути гармонію в особистому житті. Уроки духовного виховання дають можливість зустрітися з питаннями релігійної етики та православної віри загалом.

- Яке ставлення студентів до православного виховання?

Серед студентів байдужих немає. В процесі викладання богословських дисциплін виокремлюються інтелектуальні інтереси людей, інтереси справжнього пізнання Бога, звичайно також є ті, які кажуть, що їм питання релігії не потрібні. Але, ми орієнтуємося на ту більшість, яка зацікавлена у пізнанні православного життя та релігійної скарбниці світу в цілому. 

- Розкажіть про каплиці, які споруджені на території Академії.

Коли перед нами постало питання про викладання основ християнської моралі, основ християнської віри, то ми, безумовно, зіткнулися з головними сторінками життя самої Православної Церкви. Життя Православної Церкви тісно пов’язане з літургічним життям, тобто з богослужінням і Таїнствами Церкви. На майданчику Міжрегіональної Академії управління персоналом споруджені православні каплиці, на сьогодні вже є діючий православний храм на честь Собору дванадцяти апостолів. Апостоли – це ті, хто проповідував Євангеліє. Євангеліє – це блага радісна звістка про те, що людина у цьому світі не самотня, вона має можливість бути причетною до життя самого Христа Спасителя. На цьому будувалася думка, що у світі, де існує ситуація зневіри та скорботи людина повинна знайти місце спокою та зустрічі з самим Богом, а це відкривається у богослужінні Церкви.

Проповідь Церкви це не лише етичне пізнання, не лише шлях інтелектуального збагачення, а головне –зустріч з сенсом, життям, благодаттю та живою енергією самого Христа. Саме богослужіння дає можливість студенту ознайомитися з життям Церкви - на рівні живого спілкування, пізнавати скарбницю релігійного життя на сакраментальному містичному рівні.

Тому, в МАУП постійно в неділю проводиться Божественна Літургія. Літургія – суспільне богослужіння, коли ми підносимо свої молитви до Господа, дякуємо Богові, що він дає можливість жити у цьому світі, радіти і розкривати себе. Саме у Літургії Бог освячує благодаттю святого Духа людське життя та прагнення. У Літургії ми призиваємо, щоб Божа благодать зійшла на нас. Це впливає не лише на наші молитовні внутрішні потреби, а й на наше життя загалом, суспільно-політичну та професійну діяльність, на стосунки між людьми.

Навчання – це самопізнання, яке пов’язане з внутрішнім світом. Розкрити внутрішній світ людини можна лише в гармонії, яка, з точки зору релігійного Одкровення, можлива лише у стосунках з Богом. Тому, щоб бути ближче до Бога, в неділю та православні свята, або ж у дні, важливі для Академії проводяться богослужіння. Крім того, на теренах Академії розташовані пам’ятки історії Православної Церкви, історії релігійного світу. Зокрема, це алея релігійних мислителів, що дає можливість побачить вочевидь, що таке духовне, релігійне життя.

- Що таке віра у нашому житті?

Якщо розглянути релігійне життя в цілому, то постає проблема, коли багато людей хочуть винести релігійне життя з реальності соціального світу, тобто, коли їхня віра десь глибоко у душі. Часто люди стверджують: «Моя віра в серці, тому я нікого не вбив, не вкрав і взагалі нічого не зробив поганого. І цього для мене досить, щоб вірити в Бога». Релігійна віра потребує дії, самовіддачі. Можна навести простий приклад – це відношення між дівчиною і хлопцем. Коли хлопець каже дівчині, що любить її, але нічого для при цьому не робить – це одне питання, а коли він каже, що любить і відмовляється від пляшки пива, та купує квітку – то це є дія, яка свідчить про любов справжню. Так само і людина, християнська у своєму релігійному житті, творить для Бога, жертвує. Це внутрішня направленість людини, коли ми руйнуємо свої хибні уявлення про те, що релігія - це лише внутрішній світ та інтелектуальні прагнення. Релігія – це життєва духовна і матеріальна єдність. Ми повинні зрозуміти, що якщо людина вірує в Бога, то вона вірує не лише вдома або в храмі, а в усьому своєму житті. Ми не повинні розділяти життя на життя світське і духовне, бо в житті християнина все є духовним – і праця, і навчання, і внутрішні потреби. Господь це розкриває, дає свою благодать і людина бачить це світло.

З вивченням православної культури пов’язане справжнє наукове життя, шлях просвітництва, розбудова майбутнього. Саме від розуміння сутності православ’я залежить прогресивний розвиток і конструктивна сила української нації.

Поділитися посиланням: