Про Академію

Меню

Максим Кухар: «Більше активності та бажання творити»

02 Червня 2008 10:25

 Певним показником для визначення того, чи є молодь, студентство споживачем, чи активним учасником суспільного життя в країні є рівень розвитку студентського самоврядування. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування – створення умов для самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави.

Наприклад, в країнах Західної Європи питанням розвитку студентського самоврядування приділяється велика увага. Органи студентського самоврядування в університетах Європи є не просто представницькими, вони активно захищають студентські інтереси всюди, де про них йдеться. Вони виступають у ролі своєрідних посередників між адміністрацією університету і студентською громадою, забезпечуючи їхнє ефективне спілкування.

З огляду на прагнення України долучитися до Болонського процесу, привести вітчизняну систему освіти до європейських норм, питання розвитку студентського самоврядування повинне стати одним із пріоритетів для України у сфері управління університетами. Натомість, у нас, за винятком кількох вищих навчальних закладів, цьому питанню не приділяється потрібної уваги з боку держави.

Один з небагатьох ВНЗ, де розвиток студентського самоврядування одне з пріоритетних питань, - найбільший та найкращий вищий навчальний заклад недержавної форми власності Міжрегіональна Академія управління персоналом. Вже не перший рік тут діє Студентська Рада, яку очолює студент Інституту права ім. Володимира Великого МАУП Максим Кухар. З Максимом розмовляємо про діяльність Студради, завдання, які вона вирішує, та те, як цей орган забезпечує зв’язок між студентами Академії та адміністрацією закладу, проводить роботу щодо захисту прав та інтересів студентів.

- Студрада виникла в 2000 році – ще тоді, коли я навіть не був студентом Академії. Тобто, коли я прийшов у Академію у 2003 році, самоврядування тут уже існувало, проте не на такому рівні, як хотілося б, і мені довелося брати безпосередню і активну участь в його розвиткові. Тоді змінилося кілька голів Студради. Я прийшов до керування цією структурою десь у 2005 році. Було створено студентську ініціативну групу, яка стала кістяком оновленої структури, було розроблено нове положення, яке було затверджено загальними зборами представників студентського самоврядування. Нині це потужна структура: кожен інститут Академії має свій орган студентського самоврядування, який делегує кілька представників у загальний орган, і цей орган приймає рішення загального значення, і координує та консультує діяльність органів студентського самоврядування по інститутах (хоча вони і є автономні). Якою ж роботою ми займаємося? В першу чергу ми тісно співпрацюємо з адміністрацією Академії. Це, передусім, департамент позанавчальної роботи, проректор з виховної роботи. Ми допомагаємо їм в організації культурно-масових заходів, спортивних заходів. В нас студентська рада розділяється на департаменти: департамент зовнішніх зв’язків, соціальної роботи, культурно-масових заходів і спортивних заходів, відповідно ці департаменти студентської ради співпрацюють з департаментами Академії, адміністрацією закладу.

- А які конкретні завдання може вирішувати Студрада?

- Ну, от департамент зовнішніх зв’язків координує зв’язки студентів нашого вузу зі студентами інших вузів. Представники цього департаменту представляють орган студентського самоврядування нашої Академії в Студентській Раді Києва, Всеукраїнській студентській раді, представляє на міжнародному рівні, якщо це потрібно. Департамент соціальної роботи – це організація соціальних, благодійних акцій, яких проводиться в Академії дуже багато. Це і збір коштів на благодійні цілі, і збір іграшок до різних свят... Ми, наприклад, організували благодійну акцію, спрямовану на підтримку дитячих будинків, а тепер ця акція пішла по регіонах... Наприклад, на Волині студенти нині дуже активно розвивають соціальну політику, студентське самоврядування там взагалі на дуже високому рівні: у Волинській області, зокрема, студенти інших вузів будуть вивчати досвід роботи Студентської Ради Волинського інституту МАУП. А це наші друзі, ми з ними дуже плідно співпрацюємо, беремо щось від них, вони від нас. Ми створюємо на всеукраїнському рівні форуми, з’їзди студентського самоврядування, представників студентського самоврядування філій наших.

Тобто, фактично студентська рада бере участь у всьому, починаючи від наукової роботи, і закінчуючи спортивними, культурно-масовими заходами, де ми допомагаємо навіть в організації цих свят. Інколи у нас виникають свої якісь ідеї. І різні департаменти допомагають нам.

- Якщо говорити про модель, за якою створено орган студентського самоврядування в МАУП, це західна модель, чи якесь автентичне утворення?

- Ми орієнтувалися на західні мірки проте враховували українські фактори, досвід українських ВНЗ... Адже такі ВНЗ, як НТУ КПІ, КНУ ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянська Академія, вони мають надзвичайно розвинені органи студентського самоврядування, і їхня база надзвичайно доскональна. Звичайно, розробка – ще не означає реалізація. Тобто, потрібні навики, ініціатива, бажання студентів реалізувати ці положення. І це маємо ми. Ці положення відповідають в першу чергу Закону України «Про освіту», а також вони відповідають усім міжнародним стандартам.

- Як ви співпрацюєте з іншими вузами?

- З іншими вузами ми співпрацюємо, зокрема, через Студентську Раду Києва та Всеукраїнську Студентську Раду. Наші представники надзвичайно часто беруть участь у їхніх чи спільних заходах, і, як правило, ми співпрацюємо і втому разі, коли у нас є спільні проекти з якимись іншими ВНЗ. Це, зазвичай, культурно-масові, розважальні заходи, а також це наукова діяльність. Співпраця дуже тісна, ми всі товаришуємо, ділимося досвідом, проводимо з’їзди, де ділимося досвідом, обмінюємося інформацією і заохочуємо один одного до участі в різних проектах.

- В першу чергу студентське самоврядування передбачає узгодження різних питань та розв’язання проблем між адміністрацією навчального закладу та самими студентами. А наскільки такий орган як Студентська Рада є дієвим у вирішенні проблем, скажімо, між чиновниками та студентами?

- У зв’язку з цим не можу не пригадати давній (і який, нарешті, вичерпано на сьогоднішній день) конфлікт між попереднім керівництвом Міністерства освіти і науки України та Міжрегіональною Академією управління персоналом. В ньому, зокрема, було задіяно і представників студентства, які брали активну участь у різних акціях протесту. Адже наші студенти, які мали доступ до інформації, володіли правдивою інформацією, розуміли, що в тому конфлікті проблема полягає не в Академії, а в Міністерстві освіти і науки України. Саме Студрада Академії всім студентам і роз’яснювала це, тобто, ми були такою посередницькою ланкою між студентами та Міносвіти.

Адже студенти йдуть в Міністерство освіти і науки України, а там чиновники «переводять стрілки» на Академію, а Академія радить звертатися до МОНУ. Тому студенти йдуть до Студентської Ради, бо це найперший орган, який захищає їхні права і інтереси. Хоча, звичайно, Студентська Рада відстоювала інтереси і Академії, тому що, фактично, Академія відстоювала інтереси своїх студентів.

- Якщо відволіктися від конфлікту...?

- Мені здається, що орган студентського самоврядування є найголовнішою структурою тут, тому що студенти звертаються до студентів з проблемою захисту своїх прав. Тільки студент може зрозуміти студента, і направити його на правильну дорогу, спрямувати на правильну думку. Тому Студентська Рада, як орган студентського самоврядування, є свого роду як захисний інструмент та координатор в будь-якій ситуації.

- Як би Ви оцінили рівень розвитку студентського самоврядування по Україні?

- Цей рівень з кожним роком піднімається дедалі вище, але якщо порівнювати з європейською практикою студентського самоврядування, то, звичайно, ми відстаємо. Але мені здається, що це питання часу, тому що ми передаємо досвід своїм наступникам, а вони передають його ще далі, і з часом ця маленька справа перетворюється на щось справді реальне, і я думаю, що згодом ми не будемо відставати від європейського рівня. Але найголовніше, що у нас існує в Україні власне самоврядування – в кожному місті є своє, і намагаються студенти працювати, відроджувати... І я думаю, що це надзвичайно перспективно, а в майбутньому буде ще краще.

- Які плани на майбутнє у нашої Студради?

- Якщо розглядати глобально, хочемо реалізувати проект, який би охоплював як Президентський університет, так і Всеукраїнський. Він полягає в тому, щоб за участі усіх тих студентів, які вчаться в МАУП по усіх регіонах, а це понад 55 тисяч осіб, і з них 50-60% - це стаціонар, створити Всеукраїнську студентську раду МАУП. Це була б надзвичайно велика сила в реалізації будь-якого проекту і відстоюванні будь-яких інтересів студента. І ми зараз намагаємося опрацювати це питання. Адже, які великі перспективи: будь-який проект, який був би започаткований будь-яким органом студентського самоврядування у відокремлених структурних підрозділах, зразу ставав би всеукраїнським; нас би підтримували в регіонах, а ми, відповідно, регіони. Це головна мета, яку ми зараз переслідуємо.

Діятиме ця структура за такими ж положеннями і виконуватиме ті ж самі завдання, як і ми, тільки у всеукраїнському масштабі. І коли у нас буде побудована така структура, ми перейдемо на міжнародний рівень, де будуть реально знати про МАУП.

- Ваші побажання студентству?

- Мабуть, в першу чергу, хотілося б, щоб студенти були небайдужими. На жаль, чомусь є така тенденція, що активних студентів і людей, які хочуть щось творити, робити для студентства, самоврядування, дуже мало. Тому, більше активності, більше участі, бажання творити, допомагати. Буде активність, бажання, будуть високі цілі – буде обов’язкова реалізація...

Поділитися посиланням: