НАРОДНА ДОШКА ГАНЬБИ (оновлена)

17 Червня 2005 12:58

Розповсюджувачі, захисники і підтримувачі  юдо-нацизму
та організованої єврейської 
злочинності в Україні

О.Зінченко – колишній керівний працівник єврейсько-більшовицького ЦК ВЛКСМ, колишній керівник СДПУ(о) – «партії єврейської влади», колишній голова комітету з питань свободи слова ВР України, який «вчив» Кучму на «плівках Мельниченко» як треба боротися з опозиційними українськими ЗМІ, незабаром колишній Держсекретар України.

Є.Червоненко – кавалер аж трьох кучмівських орденів «За заслуги», заступник кримінально-шизоїдного Рабиновича у «Всеукраїнському єврейському конгресі», довірена особа міжнародної єврейської мафії, яка призначає на державні посади відомих кримінальних злочинців, поки що міністр транспорту та зв’язку України.

В.Воронін – в.о. голови Держкомнац України, відомий своїми україножерськими поглядами, кучмівським прислужництвом, постійними доносами та систематичним підступним переслідуванням українських ЗМІ та організацій.

Г.Москаль – колишній голова Держкомнацу, нинішній заступник міністра внутрішніх справ, затятий кучміст, прислужник СДПУ(о), якого прилюдно та неодноразово звинувачено у тяжких злочинах.

М.Лубківський – перший заступник Держсекретаря України, колишній кучмівський прес-секретар МЗС, який роз’ївся за державні кошти, щоб стати свідомим українофобом та публічним захисником єврейського расизму, юдо-нацизму і єврейської організованої злочинності.

Д.Свістков – заступник прес-секретаря МЗС України, що продовжує кучмівські традиції свого попередника Лубківського з паплюження міжнародного іміджу України, українофобії та сіонофілії.

О.Фельдман – колишній таксист, харківський «барахольщик», сьогодні – нардеп та голова Єврейського фонду, затятий та підлий переслідувач українських ЗМІ та організацій.

В.Рабинович – патологічний україножер, кримінальний злочинець, хабадник (тобто юдо-нацист), шизофренік і за сумісництвом – голова «Всеукраїнського єврейського конгресу».

П.Кичигін – зловісний «кедебешник», можливо, діючий агент ЦРУ або Моссаду (це питання до СБУ), головний редактор україножерського кольорового смітника – газети «2000», пов’язаної із Суркісом – Медведчуком.

С.Грабовський – заступник головного редактора журналу «Сучасність», американо-ізраїльський «грантожер», просіоністський попихач та «паперомарач».

М.Стріха – пристосуванець, псевдопатріот, дуже посередній журналіст, але знаний «грантожер», тобто свідомий найманець антиукраїнських сил.

Майборода та Заремба – співробітники Інституту етнополітичних досліджень НАН (директор – затятий кучмівський прислужник І.Курас), які на замовлення єврейсько-расистських організацій складають недолугі «експертні» висновки проти українських ЗМІ та організацій.

І.Саприкіна – заступник голови Шевченківського райсуду м. Києва, яка на догоду протизаконних єврейсько-расистських організацій прийняла протиправне рішення по закриттю наймасовішої української газети «Сільські вісті».

О.Найман – дрібний «професійний єврей», один з керівників жидо-масонської організації «Бнай-Бріт» в Україні.

Й.Зісельс – голова сіоністської федерації в Україні, тобто свідомий єврейський расист, якого ізраїльські ЗМІ звинувачують у масштабному пограбуванні євреїв-іммігрантів.
 

 

Антинаклепницька Ліга України звертається до всіх національно свідомих, патріотично налаштованих громадян України влаштувати всім поіменованим особам громадський бойкот та суспільну ізоляцію: не вітатися з ними, не подавати їм руки, не спілкуватися та не виконувати ніяких їхніх прохань або розпоряджень.

Просимо також надсилати на Народну Дошку Ганьби відомих вам осіб, ЗМІ та організації, які є розповсюджувачами, захисниками або прибічниками єврейського расизму, юдо-нацизму і єврейської організованої злочинності в Україні.

 

ЗМІ та організації, які розповсюджують,
захищають або підтримують єврейський расизм,
юдо-нацизм та єврейську організовану
злочинність в Україні

 

Всеукраїнський єврейський конгрес В.Рабиновича – свідомого та багаторічного провокатора, професійного хабадника і україножера, кримінального злочинця і діагнозованого шизофреніка.

Сіоністська федерація України Й.Зісельса – професійного єврейського расиста, звинуваченого навіть ізраїльськими (!)ЗМІ у масовому пограбуванні євреїв-іммігрантів та інших злочинах.

Єврейський фонд О.Фельдмана – свідомого і послідовного україножера, який займається постійними доносами з метою переслідування українських ЗМІ та організацій.

Єврейська федерація України – де співголовними є Є.Звягільський та С.Максимов, першого з яких звинувачують у викрадені та вивезені з України до Ізраїлю 300 млн. ам. дол., а другого – у тісних зв’язках з міжнародною єврейською мафією. До керівництва цієї організації входять також нардепи Г.Суркіс та В.Пінчук, О.Роднянський (телеканал «1+1») та – Дейч – Голова ВР Криму.

 

ГАЗЕТИ

«Дзеркало тижня» Мостових – засуджена Українським судом за образи українства; до її заснування мав відношення Рабинович; має тісні зв’язки з послом Німеччини Штюдеманом; має виразний просіоністський та антиукраїнський характер.

«Столичные новости» та «Столичка» Рабиновича – Кацмана – виразні сіоністські, україножерські та ксенофобські видання, які свідомо розбещують суспільну мораль протягом тривалого часу; брудний рупор Ізраїлю в Україні.

«2000» Кичигіна – колишнього «кедебешника», який згодом втік до Канади, де, ймовірно, був перевербований ЦРУ або Моссад; прислужник та прихвостень Суркіса – Медведчука; свідомий україножер, що розбещує суспільну мораль.

«Бульвар» Гордона – антисуспільного, аморального діяча, що підтримує все брудне і антиукраїнське в Україні.

«Кореспондент» та «Kiev post» Сандена – американського сіоніста, який вже давно та наполегливо працює разом з іншими єврейськими ЗМІ по розбещенню суспільної моралі та проти України в цілому.

«Газета по-киевски» - пов’язана, як стверджують поінформовані джерела, з єврейськими олігархами Дубелетом та Коломойським, що і зумовлює її антиукраїнську, просіоністську спрямованість.

Газети «АиФ в Украине», «Комсомольская правда в Украине» - є рупором російсько-єврейських кіл, що, зрозуміло, нічого корисного для українства не несуть, а, скоріше, забруднюють інформаційний простір.

 

ТЕЛЕКАНАЛИ

«1+1» Роднянського, Фукса та Лаудера – відомий своїми масованими провокаціями телеканал, співробітниками якого були або є такі одіозні особи як Борсюк, Піховшек, Джангіров, Корчинський та ін.

«Інтер» Суркіса – Медведчука – Плужнікова – рупор російсько-єврейських та українсько-єврейських кіл, до яких мав (чи має) відношення міжнародний злочинець Б.Березовський, а також «партія єврейської влади» - СДПУ(о).

СТБ, «Новий», ICTV – пов’язані з В.Пінчуком телеканали, які завжди прислуговувались злочинному режимові Кучми, а тому є і залишаються антиукраїнськими.

«Гравіс» Рабиновича та його телепрограми – органи юдо-сіоністської пропаганди в Україні, яким просто не відомі такі поняття як правдива, чесна, неупереджена інформація.

17.06.2005
 


Список  2


Розповсюджувачі, захисники і ті, 
що підтримують юдо-нацизм та організовану 
єврейську злочинність в Україні.

1. Д.Табачник — “гуманітарний” віце-прем’єр уряду Януковича збагатив свій сумнівний послужний список ще й обвинуваченням у причетності до масового викрадення унікальних історичних документів із державних архівів.

2. І.Химка — професор-історик (Канада, Альбертський університет). Вважає українців найбільшими в історії невдахами, оскільки вони вимагають визнати факти злочинів радянської влади перед Україною і, перш за все, Голодомор 1933-го року як акт геноциду. Блюзнірськи пропонує натомість визнати насправді неіснуючі факти масових злочинів українців перед людством.

3. А.Мокроусов — шеф-редактор часопису “Критика”, який надрукував антиукраїнську маячню І.Химки у присвяченому 60-річчю Перемоги над фашизмом випуску №5 свого видання за цей рік. Один із авторів провокаційної декларації української псевдоінтелігенції.

4. М.Попович — директор Інституту філософії НАН України. Неодмінний “весільний генерал” на всіх юдо-нацистських збіговиськах. Паралізував діяльність Нацради з телебачення і радіомовлення України, саботувавши рішення Кабміну про виділення цій структурі частини приміщення, зайнятого на сумнівних підставах його Інститутом. Один із основних авторів провокаційної “декларації”.

5. С.Кульчицький — Інститут історії НАН України. Своїми псевдонауковими експертизами саботує визнання Голодомору 1933-го року актом геноциду юдо-більшовицької влади над українцями.

6. Ю.Шаповал — Інститут історії НАН України. Намагається монополізувати доступ до архівів КДБ, аби перешкодити широкому загалу дізнатися, зокрема, про переважаючий процент євреїв серед керівного складу ВЧК-ОДПУ-НКВС-МДБ-КДБ.

7. Т.Чорновіл — народний депутат України. Спекулюючи іменем свого славетного батька, прикриває, за достовірними даними, один із найганебніших видів злочинності — контрабанду українських дівчат і жінок до осередків розпусти Європи та Азії.

8. Н.Лігачова — бездарна графоманка, двічі вигнана з державного телебачення за повну профнепридатність. Керівник проекту “Телекритика”, що фінансується з міжнародних сіоністських фондів. Патологічна україножерка, одна з авторів та активних розповсюджувачів провокативної “декларації української інтелігенції”.

9. В.Лисицький — колишній урядовий секретар Кабміну часів Кучми, який робив усе, аби вигнати сам дух українськості та інтелігентності з підпорядкованих йому державних структур. Нині виступає як “представник української інтелігенції” в одній компанії з Поповичем, Мокроусовим, Стріхою, Шаповалом, Майбородою та іншими пахолками юдо-нацизму.

10.  Є.Захаров — один із керівників Харківської правозахисної групи. Розробляє для юдо-нацистів інструкції псевдосудових розправ над національно усвідомленими патріотами України.

11.  В.Якубенко — адвокат. Наближений до Харківської правозахисної групи. Автор провокативних статей на взірець “Бий жидів, рятуй свободу слова!”, які містять ознаки свідомих дій на розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Як професіонал — повний нуль. З ганьбою програв справу по захисту відомого юдофіла професора Гараня юному юристу МАУП.

12. О.Козерод — власкор Агенції Єврейських Новин, легальної структури сіоністських спецслужб. У своїх фальшивках з України паплюжить національну гідність українців, їхні традиції, віру, культуру, саме право українців бути народом, нацією. Брехні Козерода потім лягають в основу так званих “незалежних моніторингів фактів антисемітизму в Україні” для уряду Ізраїлю та Держдепу США.

13. І.Кресіна — політолог, доктор наук з Інституту права НАН України. За власним визнанням, є  співавтором принаймні двох законопроектів, які спрямовані на те, щоб надати представникам “організованого єврейства” особливого статусу, який виводить їх з-під дії Конституції та законів України.

14. О.Чорноморов — лідер “Російського блоку Криму”. У своїй затятій шовіністичній позиції, спрямованій проти українського та кримськотатарського народів, солідаризувався з найганебнішими провокативними діями юдо-нацистських структур на півострові.

ЗМІ та організації, які розповсюджують, 
захищають або підтримують юдо-нацизм 
та єврейську організовану злочинність в Україні.

1. Харківська правозахисна група — юдо-нацистське кубло, що існує коштом одіозного сіоністського фонду “Відродження”. У своїх ЗМІ (див. нижче) паплюжить справжніх патріотів України та подає інструкції для псевдосудової розправи з ними. Постачає та фінансує юристів для підтримки провокативних юдо-нацистських позовів проти національно усвідомлених українців.

2. “Права людини”, “Свобода висловлювань і приватність” — інформаційно-аналітичний бюлетень Харківської правозахисної групи та додаток до нього. Редактор-упорядник — Є.Захаров.

3. “Львівська газета” — від загравань з юдо-нацистськими структурами в Україні перейшла до повної підтримки антидержавницької діяльності цих організацій. Поширює та пропагує провокативну “декларацію української інтелігенції”. Позиція газети викликала гнівний осуд справжньої інтелігенції Львова та Галичини.

4. ТОВ “АТН” (Агенція Телебачення Новини) — зареєстрована у Харкові недержавна телеструктура. На замовлення юдо-нацистських організацій виготовила і поширила, зокрема, через РТК “Тоніс-Центр”, недостовірну провокативну інформацію щодо перебігу суто внутрішнього службового конфлікту між колишнім керівником Харківського інституту МАУП та новопризначеним керівництвом закладу. Посилено роздмухувала фальшиву версію щодо начебто “антисемітського підґрунтя конфлікту”. Згодом ця фальшивка через видання В.Рабиновича була розповсюджена єврейськими ЗМІ  по всьому світу. Співпрацює з Харківською правозахисною групою та Є.Захаровим.

 

Антинаклепницька Ліга України звертається до всіх національно свідомих, патріотично-налаштованих співвітчизників влаштувати бойкот та суспільну ізоляцію всім поіменованим ЗМІ: не передплачувати, не купувати і ніколи не брати навіть до рук названі антиукраїнські видання; не дивитися антиукраїнські телеканали та телепрограми, не допускати до них своїх дітей.

Про всі антиукраїнські ЗМІ (в тому числі про Інтернет-видання) просимо надсилати відомості на Народну Дошку Ганьби.

 

Список 3

Юдо-нацистські колаборанти, які уклали і підписали брудний політичний донос під такою ж брехливою назвою „Заява української інтелігенції”. Не мають ніякого відношення ні до України, ні до її інтелігенції, оскільки є де-факто перевертнями і пахолками ватажків організованої єврейської мафії в Україні.

 Мирослав   Попович,   академік   Національної  Академії  наук  України, директор  Інституту філософїї ім. НАН України

Наталія   Яковенко,   доктор   Історичних   наук,   професор,   завідувачка катедри Історії НаУКМА

Станіслав Кульчицький, доктор Історичних наук, заступник директора Інституту Історії України НАН України

Олександр   Майборода,   завідувач    відділу   етнополітологи   Інституту політичних І етнонаціональних досліджень НАН України

Юрій Шаповал, доктор Історичних наук, керівник Центру Історичної політології Інституту політичних І етнонаціональних досліджень НАН України

Микола Рябчук, політолог

Михайло Димид, митрофорний протопресвітер УГКЦ, доктор Східного Церковного Права, директор Інституту Церковного Права Українського Католицького Університету, голова Українського Богословського Наукового Товариства

Петро   Зуєв,   священик   Української   Православної   Церкви,   директор Центру богословський студій, головний редактор журналу "Синопсис".

Жанна    Ковба,    кандидат    Історичних    наук,    доцент    Національного технічного університету України

Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису "Критика"

Мирослав    Маринович,   директор    Інституту    Релігії   та    Суспільства Українського Католицького Університету

Максим Стріха, доктор математичних наук, письменник

Вахтанґ Кіпіані, журналіст

Ірина   Сергєєва,  завідувач   відділу  фонду   юдаїки   Інституту  рукопису Національної бібліотеки України Імені В.І. Вернадського

Олесь Пограничний, журналіст, секретар Українсько-Польського медіа-товариства

Андрій Павлишин, заступник головного редактора "Львівської Газети"

Оксана Форостина, журналістка, "Львівська Газета"

Святослав Сурма, головний редактор видавництва "КОЛО"

Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень

Наталія Непийвода, головний редактор газети "Форум націй" Тетяна Хорунжа, Історик, Конгрес національних громад України Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи

Віктор   Лисицький,   колишній   Урядовий   секретар   Кабінету   Міністрів України

Петро   Й.   Потічний,   професор,   доктор   Макмастерський   університет (Гамільтон, Онтаріо, Канада)

Неллі Корнієнко,     доктор     мистецтвознавства,     член-кореспондент Академії мистецтв України

Віталій Пономарьов, філософ

Ірина Кучма, менеджер програм Міжнародного Фонду "Відродження"

Ернест Гийдел, відповідальний редактор часопису "Україна модерна"

Василь Махно, поет (США)

Марко Царинник, письменник, перекладач (США)

Ярина Цимбал,  літературознавець,   Інститут літератури   їм.   Шевченка НАН України

 

Антинаклепницька Ліга України

Поділитися посиланням: