Про Академію

Меню

«Обирай спеціальність, яка приноситиме і хліб насущний, і радість для душі» - ректор МАУП Микола Головатий

23 Липня 2008 16:25

- Академія вже 19 років є лідером вітчизняної освіти. У чому ж головний секрет успіху освітянської діяльності?

 

Академія – це найбільший недержавний вуз і вона стала таким саме за 19 років наполегливої роботи. МАУП досягла своїх успіхів у сучасній вітчизняній освіті, власне, завдяки своїй інноваційності, тобто тому, як вуз забезпечує запити на освітні послуги. По-перше, Академія інноваційна за формами навчання   та спеціальностями. Щодо форм навчання, то окрім стаціонару та заочного відділення, ми маємо телеуніверситет, який надає можливість студентам практично в усіх обласних центрах, де є інститути та відділення МАУП, слухати лекції з Києва. Це також і мультімедійне навчання, пов’язане з комп’ютерними технологіями, тобто завдяки комп’ютерним системам наші викладачі можуть спілкуватися з кожним студентом, який навчається за мультимедійною системою саме за заочною формою навчання. Академія давно запровадила навчання в кредит, коли студент може навчатися і протягом десяти років виплачувати значно меншу суму, аніж разова, оскільки ми приватний вищий навчальний заклад і навчання – платне. По-друге. Академія інноваційна за своїм методичним забезпеченням. Крім того, що ми самі розробляємо навчальні плани, програми, ми також видаємо велику кількість навчальної літератури, що дає можливість забезпечувати всіх студентів, які вчаться у нас навчальною літературою.

 

Останнім часом ми перейшли на забезпечення студентів літературою на компакт-дисках, скажімо один диск містить понад 150 найменувань різної літератури. Тому, якщо говорити, чому за 19 років МАУП стала одним з найпопулярніших у Європі вищих навчальних закладів недержавної форми власності, я це пояснюю тим, що ми дбаємо про забезпечення освітніх послуг у такий спосіб, якого потребує споживач.

 

-          Які структурні підрозділи входять до складу МАУП? Яке місце в роботі Академії приділяється регіональним підрозділам?

 

Структура Академії з самого початку формувалася у такий спосіб, щоб дійсно охопити освітніми послугами і Україну, і європейські країни. Сьогодні в структурі Академії діє, в першу чергу, так званий Президентський університет – це навчально-науковий комплекс, розташований у Києві. Назва Президентський пов‘язана з тим, що інститути цього підрозділу носять імена керівників, президентів різних країн. Сьогодні це п’ять інститутів: інститут менеджменту та бізнесу, інститут права, інститут соціальних наук та самоврядування, інститут міжнародної економіки та інформаційних технологій, інститут міжнародних відносин та лінгвістики. Друга структурна одиниця Академії – це всеукраїнський університет, тут мова йде про сорок п’ять навчальних підрозділів, розташованих на теренах України в різних областях: інститути, філії та відділення. Серед них є досить потужні, де навчається понад 2-3 тисячі студентів, а це вже повноцінний вищий навчальний заклад. Такі, як Львівський, Луцький, Одеський, Донецький інститути. Таким чином ми охоплюємо навчальними послугами всю Україну. Нарешті є Міжнародний відкритий університет – це дванадцять навчальних підрозділів у європейських країнах: у Росії, Польщі, Чехії, Молдові та інших країнах. Студенти, які навчаються у цих підрозділах навчаються за нашими навчальними програмами ми і отримують українські дипломи, оскільки є студентами Міжрегіональної Академії управління персоналом. Відтак, МАУП працює і в Україні, і за її межами.

 

-          Цікаво, які ж спеціальності користуються найбільшим попитом?

 

Дійсно, аби виживати сьогодні на ринку праці, а також і успішно конкурувати на освітньому ринку, треба уважно слідкувати за кон’юнктурою спеціальностей, яка розвивається відповідно до попиту ринкової економіки і соціальних послуг у країні. Зараз потужно розвиваються економічні спеціальності, ті, які відносяться до менеджменту, право, і особливо психологія, зокрема медична психологія. Дещо менший попит серед студентів на прикладну математику, інформаційні технології, на соціальну педагогіку, літературну діяльність. Цьому є відповідні пояснення, зокрема зараз до точних наук ставлення стало менш відповідальним, починаючи від середньої школи, тому цим спеціальностям не надається, на жаль, належної уваги. Те ж саме з соціальною роботою і соціальною педагогікою, на сьогодні на ринку праці ці спеціальності великим попитом не користуються.

 

-          Відомо, що Академія активно впроваджує багаторівневу систему освіти, наскільки успішний цей досвід роботи?

 

Ми виходимо з того, що навчатися серйозно і отримувати вищу освіту треба не починаючи після завершення середньої загальноосвітньої школи, а набагато раніше. Отже, у зв’язку з цим Академія свого часу і створила Ліцей, куди запрошує дітей починаючи з п’ятого класу. Також академія має технікум на Червонозоряному проспекті і три відділення цього технікуму. Крім того ми маємо магістратуру, аспірантуру, докторантуру. Аспірантура сьогодні нараховує 8 спеціальностей. Оскільки треба готувати фахівців і своїми власними зусиллями, не покладаючись на аспірантури і докторантури інших вузів. Маємо підготовку докторів філософії, це європейська система. Враховуючи, що за Болонським процесом ми повинні прийти до трьохрівневої системи освіти: бакалаврат, магістратура і докторантура, наша система освіти практично відповідає цьому завданню. Думаю, що і в цьому Академія виглядає інноваційним вищим навчальним закладом.

 

-          Як відомо, освіта – це пів-справи. Чи допомагає Академія своїм випускникам у працевлаштуванні?

 

Яскравим показником діяльності будь-якого навчального закладу, безумовно, є те, як його спеціалісти працевлаштовуються. Якщо говорити відверто, то зараз ми нараховуємо близько 40-45 % випускників, які безпосередньо після закінчення академії знаходять своє робоче місце на ринку праці. Це досить високий показник, хоча він нас не повністю влаштовує. З самого початку роботи Академії у нас існує система працевлаштування у такий спосіб: по перше, ми маємо договори про співпрацю з багатьма організаціями Києва і поза його межами, це комерційні підприємства, банківські структури, інші установи, які беруть наших студентів на практику і на стажування. Як правило, з десятка таких студентів 3-5 залишається працювати у цих установах. Показовим є і те, що протягом року ми два-три рази проводимо так звані Ярмарки вакансій, тобто запрошуємо роботодавців безпосередньо до Академії і таким чином даємо можливість дітям, які наближаються до випуску, тобто бакалаври і магістри, зорієнтуватися, де вони можуть знайти собі роботу. Оскільки, конкурс на вакансії у Києві сьогодні досить складна справа. Така само роблять і регіональні підрозділи, аби допомогти у працевлаштуванні студентам МАУП, які навчаються в регіонах. Крім того, в Академії є свій Центр працевлаштування, який допомагає професійно зорієнтуватися, проводить професійні та психологічні тестування, аби вказати студентові, який шукає роботу, найбільш придатні напрямки для застосування здобутих знань і навичок. І це, звичайно, має свої результати. Ми недержавний вуз і не отримуємо від держави жодної копійки на підготовку фахівця. Звичайно, проблема працевлаштування є гострою як для приватних, так і для державних вузів, оскільки ринок вакансій у державі вивчається дуже погано. А забезпечити людину, яка підготувалась державою, першими робочим місцем - це обов’язок держави, і про це треба серйозно думати у майбутньому.

 

-          Зараз ідуть вступні іспити до вищих навчальних закладів, що б Ви порадили молодим людям, які сьогодні на порозі дорослого життя обирають свій шлях?

 

Сьогодні наші діти стоять перед великим вибором, і не просто професійним. Ми перейшли на зовсім іншу систему відбору до вищої школи. У всякому випадку пробуємо перейти до неї, я маю на увазі зовнішнє незалежне тестування, запроваджене в державі як обов’язкове. Ця система має як великі позитиви, так і негативи. Дитина зразу ж у старших класах   середньої школи орієнтується на високі оцінки з однієї-двох дисциплін, наприклад, з математики, української мови чи історії, або з інших дисциплін, а це відповідним чином обмежує дитину у її загальноосвітньому розвитку. І мене як викладача, як спеціаліста в галузі вищої школи, як громадянина турбує, щоб ми не перейшли на досить однобічну систему освіти, коли дитина вивчатиме один-два предмети, а загальноосвітньої, загально філософської, загальнолюдської гуманітарної підготовки практично мати не буде. І тому я повинен порадити дітям, які закінчують навчання у школах і йдуть до вузів не орієнтуватися на те, що ти будеш однобоким спеціалістом, який володіє вузьким спектром знань і цим забезпечуватиме собі життя. Справа в тому, що на ринку праці сьогодні треба бути максимально мобільним. Життєва практика показує, що людина досить часто змінює свою професійну зайнятість, змінює напрямок діяльності. Очевидно, це чекає і на наших спеціалістів, яких ми випускаємо. А тому я порадив би молоді не зосереджуватися на одному предметі, а вивчати і історію, і країнознавство, і мови, і комп’ютерні науки. Наприклад, останніми роками знизилась математична підготовка, це серйозна проблема, оскільки більшість економічних спеціальностей і вся економіка, і вся інформаційна система будується на математичних дисциплінах, і без серйозної математичної підготовки неможливо зорієнтуватися в світі багатьох професій і досягти високого соціально статусу. Раджу молодим людям вірно обрати майбутню спеціальність і відповідально поставитися до навчання, а ще – бажаю досягти щастя, а щастя – це коли ти займаєшся справою, яка не тільки дає тобі хліб насущний, але й приносить радість і натхнення.

 

 

Поділитися посиланням: