Про Академію

Меню

Олена Теліга – Українка, яка нікого не залишає байдужим

26 Лютого 2013 15:03

Кожен, в Україні та поза її межами, хто тільки знайомиться з постаттю Олени Теліги, вже не залишається байдужим ні до її долі, ні до долі нашої Батьківщини, за яку вона віддала своє життя.

Життєствердна енергія Олени Теліги поглинула й учасників Круглого столу, присвяченого її пам’яті, який відбувся 22 лютого 2013 року в Києві у стінах МАУП. У його роботі взяли участь представниці Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги, студенти та працівники МАУП, дослідники та симпатики.

Теліжанки – Ольга Кобець, Лариса Ляхоцька, Надія Миронець, Надія Стрішенець, Світлана Мирвода, Ірина Прахова, Ольга Веремійчик, Ольга Червак – розповіли про життя і творчість Олени Теліги, про створення та діяльність Товариства її імені, поділилися власними переживаннями та життєвим досвідом. Проводила зустріч Олеся Применко.

Почесна Голова ВЖТ, Ольга Кобець, у своєму виступі згадала як було створене Товариство: «На початку 90-х років, коли ми не мали ще ніякого фільму, ніяких книг про Олену Телігу. Я тоді працювала в «Українському слові», у якому працювала й Олена Теліга, вела «Літаври». Пані Ольгу «вразив життєвий подвиг жінки, яка, в принципі, зброї в руках не тримала, а її розстріляли». «За що? - За слово», - наголосила О.Кобець. Вона зазначила, що Олена Теліга була дуже талановитою поетесою, яка не змогла реалізуватися, розкритися повністю. «Тоді, у 92-ому, ми почали створювати Товариство, - згадувала пані Ольга. – У 93-ому вже був перший, Київський, осередок. Ми – були продуктом радянської епохи, яка заборонила повністю, викреслила з історії це ім’я. До 92-го року ніхто не згадував про неї не згадував»…

 Завдяки тому, що О.Кобець писала дипломну роботу, пов’язану з «Літературним вісником», вона познайомилася з постаттю Олени Теліги. «Коли ми дізналися про історію, життя цієї дивовижної жінки, про її подвиг – свідомо покладене життя на вівтар незалежної України – то думка заснувати Товариство імені Олени Теліги визріла в «Українському слові», - відзначила пані Ольга Кобець. - Нас було п’ять жінок, які розуміли значення постаті Олени Теліги для України. Ця ідея була настільки актуальною, вчасною, що її підтримали люди. І ми маємо наших теліжанок».

У 1992-ому році, з нагоди 50-річчя загибелі Олени Теліги, у Бабиному Яру поставили пам’ятний хрест. Тоді, вперше був проведений урочистий мітинг, у якому взяли участь: Левко Лук’яненко, Атена Пашко, В’ячеслав Чорновіл та багато інших відомих постатей. Ввечері того ж дня в Будинку вчителя відбулася перша урочиста академія, де виступали Ліна Костенко, Євген Сверстюк. Можна з усією впевненістю сказати, що історія Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги – це імена жінок, які входять до Товариства.

Відома теліжанка Надія Стрішенець, доктор історичних наук, працівниця Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського, розповіла учасникам круглого столу дані з біографії Олени Теліги, зазначивши її помітну роль у національно-визвольній боротьбі українців. «Багато людей віддали свої зусилля, щоб ідею незалежної України втілити в життя, але основна маса української людності не була готова втілити ідею державності» – у цьому, як наголосила пані Надія, причина поразки у 1917-1920-х роках. Під час ІІ Світової війни, коли Україна була окупована, в Організації українських націоналістів, до якої належала Олена Теліга, знову з’явилася надія повернути українську державність. Проте ми знаємо з історії чергову невдачу здобути українську незалежність, оголошену Ярославом Стецьком. Надія Стрішенець у своєму виступі підкреслила, що «одне з головних напрацювань Товариства – це не просто громадська діяльність; головним є те, що ім’я і твори Олени Теліги були повернуті в науковий, соціальний і культурний обіг».

Видатна дослідниця життя та творчості Олени Теліги, теліжанка Надія Миронець, доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, розповіла як історія Товариства пов’язана з долею дослідження Олени Теліги, з долею кожної теліжанки. «Я познайомилася з Оленою Телігою вже в Київському відділенні Товариства, яке тільки засновувалося, - пригадала пані Надія. - Для мене це було відкриття всього мого життя. Я взялася за дослідження як історик, хоча мали би зацікавитися філологи, бо на той час була лише одна збірочка віршів Олени Теліги, видана її другом ще після війни». Оскільки в центральному архіві Надії Миронець сказали, що ніяких матеріалів про Олену Телігу немає, дослідниця збирала інформацію по крупинках, через особову справу студентки педінституту, через документи про Михайла Телігу. Врешті, сьогодні ми маємо щастя читати книги з віршами, публіцистикою, листами, спогадами Олени Теліги та дослідженнями про неї.

Відома теліжанка Світлана Мирвода, Заслужена артистка України, колишня Голова Київського міського відділення ВЖТ ім. Олени Теліги поділилися своїми враженнями про цю постать насамперед як про Жінку. «Найбільше мені імпонує – як громадській діячці, як артистці, як дружині, як матері двох дорослих синів – те, яка вона була як особистість і як Жінка, - відмітила пані Світлана. - Вона була цікавою на той час, вона була б цікавою і зараз – як Жінка, як поетеса і як громадська діячка». С.Мирвода у своєму виступі розкрила той ідеальний образ Жінки-українки, який утверджувала Олена Теліга у своїх творах, у своєму житті. «На той час були популярні ідеї фемінізму, але Олена Теліга не була прихильницею такого напрямку, - підкреслила Світлана Мирвода, - тому що вважала, що жінка повинна мати природну увагу до родини, не забувати про своє перше призначення. Адже так вимре нація, якщо жінка забуде, що вона має бути перш за все дружиною і матір’ю. Але разом з тим вона завжди таврувала тип жінки-рабині, яка замикалася лише на дітях та родині». На завершення виступу пані Світлани учасники круглого столу мали нагоду насолодитися її чудовим співом, коли вона виконувала романс «Дорогий мій».

Голова Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги, Лариса Ляхоцька поділилася презентацією Товариства, яка була показана на черговому засіданні Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. У ході цієї презентації була репрезентована діяльність жіночої громадської організації, куди входять також і чоловіки, незважаючи на те, що Товариство називається жіночим. Пані Лариса представила мету, завдання й основні напрямки, за якими працюють теліжанки. А також відзначені події, присвячені Олені Телізі та іншим видатним жінкам, доля яких назавжди закарбувалася в книзі історичної та національної пам’яті українського народу.

Учасники круглого столу мали також чудову нагоду подивитися маловідомий документальний фільм про Олену Телігу – «Приватний лист світові», виробництва НТУ, 2007 року. А також головний редактор Видавництва ім. Олени Теліги, Ольга Веремійчик, презентувала книги видавництва про Олену Телігу, Лесю Українку та інші історичні праці.

Одна з учасниць круглого столу, Аліна Чухало, студентка ІІ курсу Інституту міжнародних відносин, МАУП поділилася своїм враженням від побаченого та почутого: «Читаючи багато інформації про Олену Телігу, я мала інше уявлення про цю постать, але подивившись сьогодні документально-художній фільм про неї та послухавши представниць Товариства імені Олени Теліги, я була дуже здивована». «Було приємно бачити цих жінок і бути в їхньому оточенні», - Аліна не змогла приховати своє хвилювання. На запитання, ким для неї є Олена Теліга, вона відповіла, що передусім – жінка, яка змогла стати Українкою. «Багато людей, які народилися в Україні, є українцями, але в принципі забувають своє коріння, - підкреслила студентка. - Олена Теліга, перебуваючи далеко від України, вона виборола це звання – Бути Українкою. Для мене Леся Українка, Ольга Кобилянська й Олена Теліга – це саме ті жінки, на яких хочеться бути схожою».

Дай, Боже, аби наша сучасна українська молодь мала хоч би дещицю того запалу, який несла в собі Олена Теліга. Завдання українців, завдання Всеукраїнського жіночого товариства її імені – допомогти в цьому, запалити молоді серця тією любов’ю до України, якій склала в жертву своє життя Олена Теліга – Українка, яка нікого не залишає байдужим.

 

Олеся Применко,
Голова Київського міського відділення ВЖТ ім. Олени Теліги,
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії МАУП

Поділитися посиланням: