«Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс»
О Боже, Боже, як ти міг
Страшне це лихо в світ пустити.
Мабуть і думки не було
Що можуть зло таке вчинити.
Борис Брін
Вже пройшло 25 років з дня вибуху реактора на Чорнобильській АЕС, але попіл минулих років не зміг віднести подалі страждання, розпач та спогади про цю аварію. Кожен українець з болем у серці згадує ті переживання у дні нещастя. Цей епізод в історії України не може залишити байдужим кожного свідомого громадянина своєї держави.
Нещодавно у Міжрегіональній Академії управління персоналом у Міжнародному бібліотечно-інформаційному центрі імені Ярослава Мудрого відбувся захід, присвячений дню Чорнобильської трагедії «Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс».
Захід розпочався зі слів вірша Дмитра Павличка «На Чорнобиль журавлі летіли»
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались на весні.
Як сніжниця попелище біле
Зозвівалось в рідній стороні.
Болісні рядки жалю та співчуття звучали з вуст ведучих: «У ці дні ми привертаємо увагу, як української, так і світової громадськості до страждання людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, а це 3 міл.100 тис. наших співвітчизників і жителів інших держав: Білорусі та Росії. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров’я, а інколи й життя. Ми схиляємо перед ними голову».
З нагоди 25 річниці Чорнобильської трагедії до студентів завітав докторант Інституту міжнародних відносин та лінгвістки Володимир Анатолійович Гудов, який безпосередньо брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС і є автором книги «731 спецбатальйон». Гість щиро розповів про той час, коли йому та багатьом іншим чоловікам випала така доля ліквідувати наслідки аварії. Вони виконували тяжку роботу, щоб заглушити, вибух четвертого реактора та понизити рівень радіації. Чоловіки здійснили великий подвиг – за 7 місяців після вибуху прибрали тони радіоактивного сміття і ґрунту, дезактивували гектари площі всередині та біля реакторів. Цим самим понизили в сотні разів радіоактивне тло.
Студентство уважно слухало кожне слово Володимира Анатолійовича, ставили запитання, які найбільше їх хвилювали та вели активний діалог на болючу тему сьогодення.
До дня Чорнобильської трагедії співробітники бібліотеки підготували виставку «Чорнобиль усім нам болить», де представлені книги, в яких висвітлюється найбільша техногенна трагедія ХХ століття: документальна-публіцистична повість О.П. Гусєва «Невидимий Чорнобиль», книга В.Плащенка «Крізь призму Чорнобиля», «Соціальні наслідки чорнобильської катастрофи» під редакцією В.Ворона, Є.Головахи, Ю.Саєнка, а також багато інших першоджерел, які дають повну картину тих подій та демонструють масштабність катастрофи, яка спіткала український народ квітневим днем багато років тому.
Нехай біль пам’яті горить,
І в полум’ї згорають роки.
Тепер народу пощастить,
Розтануть болісні пророки…
Тетяна Журкович