Про Академію

Меню

Православні студенти із Сербії беруть активну участь богослужіннях в МАУП

23 Лютого 2011 15:15

Міжрегіональна Академія управління персоналом активно сприяє духовному розвитку православного студентства. У стінах Міжрегіональної Академії управління персоналом молоді студенти з Сербії, які приїхали навчатися до Київської Духовної Академії  несуть свій богослужбовий послух служіння на ниві Слова Христового у академічному храмі на честь Собору Дванадцяти Апостолів МАУП.

Про те, як виникла ця ідея співпраці, ми поцікавились у настоятеля храмуна честь Собору Дванадцяти Апостолів,протоієреяДіонісіяМартишина.

- Отець Діонісій, скажіть, будь ласка, як виникла ідея побудувати сербську церкву на території Академії?

За благословенням Блаженнішого Митрополита Володимира виник науково-богословський  проект створення  кафедри православної культури та теології, паралельно постало питання виховання молоді у літургічній Традиції Церкви, яка дає долучає  кожну православну  віруючу людину, професорсько-викладацьку корпорацію, студентство до сакраментального богослужбового життя Православної Церкви і живого Богоспілкування. Сьогодні вся проблема сучасного суспільства полягає в тому, що є інтелектуальний вимір православної теології, коли ми проводимо конференції, круглі столи, обговорення тих або інших питань, але немає реальної  практики залучення до церковного духовного життя православного християнина, тому і виник саме цей проект - створити православну каплицю, а потім вже і православний храм, який дає можливість проводити буденні богослужіння, а головне звершувати Таїнство Таїнств -  Божественну Літургію. Саме в такий спосіб кожна віруюча людина, у даному випадку, студент долучається до внутрішнього поєднання особистісного життя з життям Православної Церкви. Відбувається єдність, коли людина поєднує свої прагнення, інтелектуальний пошук Бога з церковним досвідом святоотецької традиції святого Православ’я.

А як виникла ідея залучення сербських студентів до богослужбової практики  у МАУП?       

На цьому місці, де ми зараз стоїмо, була каплиця, в освячені якої брав участь сербський єпископ. Саме тому серед викладачів та студентів Академії вона сьогодні називається сербською. Звідси й виникла ідея, щоб у тій каплиці, яка була побудована на честь молитовного поминання усіх жертв натовських бомбардувань в Югославії, усіх людей, які загинули під час цих жахливих військових заворушень.  Ми постійно підносимо наші молитви за усіх, хто загинув у Сербії. І лунає ця молитва з вуст тих людей, які мають безпосереднє відношення до Сербії. Я звернувся з проханням до професора, ректора Київської духовної академії та семінарії архієпископа Бориспільського Антонія, щоб Він дозволив студентам із Сербії, які навчаються у Київській духовній академії брати участь та проводити  богослужіння у цьому храмі. До речі треба підкреслити, що Владика Антоній завжди підтримує проекти зміцнення та укріплення зв’язків світового вселенського Православ’я.  Це його особиста конструктивна позиція, яка сприяє нарощенню позитивного іміджу наших українських духовних шкіл. Міцна та непохитна єдність українців, сербів і росіяни у православній  вірі свідчить про те, що нас попри усі кордони і політичні проблеми нас об’єднує Живий  Христос. Усі разом ми свідчимо,  що Православ’я – це Істина, мудрість, сила Божа в усьому світі. Для нас православна віра - це вселенське свідчення Божої любові і Правди Христової.

Що для Вас є передача пастирського досвіду молодому поколінню - майбутнім священикам?     

Для мене – це дуже важливо, у такий спосіб я сам навчаюсь у студентів: внутрішній свободі, соціальній активності, мобільності,  вольовим якостям та духовному прагненню змінити життя на краще, а головне, це дає мені можливість спілкуватися з ними у єдиному пориві православної віри і сили Христової. Хочеться передати їм почуття радості від спілкування з Богом у молитві, натхнення православного богослужіння. Щоб вони сприймали Церкву не як нагромадження інтелектуальних формул, аскетичних заборон і метафізичних істин, а щоб вони сприймали Церкву як дім Бога Живого, де діє сам Христос, де він дає свою радість благословення, любов, енергію. Ми молимося у храмі для того, щоб, вийшовши з нього ми мали можливість  понести любов Бога у всі сфери свого буття, втілити Правду Божу у наше особистісне, професійне та наукове життя. Таким чином християни  засвідчують, що Бог існує  у кожній нашій справі та прагненні   на землі.

Своїми враженнями від навчання та перебування в Україні з нами поділились молоді студенти  з Сербії - Неманя, Спасоя і Давор.

Скажіть, будь ласка, чому ви вирішили стати священиками?

Неманя:Це бажання  з’явилося ще в початковій школі, де я співав у церковному хорі.

Спасоя:У мене дідусь - священик, дядя - викладач в духовній семінарії у Сербії. Коли я був ще малечею, то вже ходив до храму. А коли сказав, що хочу навчатися в семінарії, рідні спершу запросили мене для того, щоб я познайомився з таким способом життям, як це відбувається, що вивчається. І після цього я точно вирішив, що хочу бути священиком.  Після складання іспитів, я вступив до семінарії.

Давор:У дитинстві я дуже часто ходив з батьком до храму, допомагав своєму священику, і саме тоді вирішив стати священнослужителем. Я дуже радий, що все так сталося і зараз я разом з вами в цій чудовій  церкві.  

Ви зараз проходите практику у храмі  на честь Собору Дванадцяти Апостолів, що це Вам дає?

Неманя: Вона збагачує нас знаннями, як служити Богові, співати Творцеві світу, поринати у глибини церковного уставу.

Спасоя: У нас є деяка різниця у тому, як ми проводимо богослужіння. Ми співаємо   церковнослов’янською та сербською мовою з нашими особливостями, унікальними надбаннями, але за церковним уставом Української Православної Церкви.

Давор: Головне, що ми тут молимося, вчимося, як правильно служити і проповідувати, як наш отець Діонісій.

Ви вже другий рік поспіль прижаєте до Києва на практику. Які ваші враження від нашої столиці?  

Неманя: Дуже красиве місто, храми та дівчата.

Спасоя: Тут цікава архітектура та розпис храмів. У нас немає таких великих храмів, лише там, де розташована Сербська Патріархія.

Поділитися посиланням: