Міжрегіональна Академія управління персоналом

Днями в Республіці Білорусь відбулася республіканська науково-практична конференція «Державне управління в Республіці Білорусь: формування держави для народу». Серед членів оргкомітету конференції був доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Інституту соціальних наук і самоврядування МАУП Юрій Сурмін. Після візиту до Білорусі ми зустрілися з Юрієм Петровичем, який розповів про особливості організації конференції та місце подібних заходів у системі державного управління країн світу.

- Розкажіть про організацію та основних представників конференції? Які доповіді, на ваш погляд, були вкрай актуальними у наш час?

З 29 по 30 листопада цього року в Мінську проходила конференція на тему «Державне управління в Республіці Білорусь: формування держави для народу». Конференція проходила за сприяння Академії управління при Президенті Республіки Білорусь та Інституту економіки Національної академії наук Білорусі. У роботі наукового форуму брали участь науковці з Білорусі, Молдови, України тощо.

Директор Інституту економіки Петро Нікітенко, наприклад, у своїй доповіді зробив спробу продіагностувати ситуацію стосовно економічної кризи, що було досить цікавим та актуальним у наш час.

Я виступав із доповіддю на тему «Тенденції та стратегії розвитку державного управління». У Республіці Білорусь до цієї теми неабиякий інтерес - відразу після виступу розпочалися численні дискусії щодо перспектив розвитку державного управління.

- Що ви можете сказати про державне управління в Білорусі? Назвіть спільні та відмінні ознаки з Україною?

Якщо говорити про державне управління в Республіці Білорусь, то слід відмітити, що Україна суттєво відрізняється від Білорусі, зокрема у питанні перспектив розвитку. Але існує і певна єдність в управлінні державою. Наприклад, в Білорусі управління здійснюється від системи адміністрування до демократії і це спостерігається зараз в діяльності президента Олександра Лукашенка, який на даний момент займається лібералізацією економіки та управління. В Україні ж інша проблема – як від демократії перейти до менеджерської системи управління, реалізувати адміністративне управління, що є досить серйозною проблемою управління. Перевага Білоруського управління в тому, що вони намагаються реалізувати ідею народної держави, тобто держави, яка буде відповідати потребам суспільства.

- В чому особливості розвитку народної держави?

Білорусь – невеличка країна, населення якої складає 10 млн. осіб. Звісно, криза торкнулась і цієї спільноти. Кризові явища, здебільшого, характеризуються тим, що продаж товарів за кордон стримується, а всередині країни не достатньо чітко функціонує внутрішній ринок. Звідси – проблема запасів продукції, сировини, матеріалів тощо. Виникає і загроза безробіття – як бути якщо економічна ситуація не зміниться на краще? Тому Білорусь зіштовхується з певними економічними проблемами і в деякій мірі зазнає економічної кризи.

Якщо говорити про загальне сприймання країни в цілому, то в Білорусі гарні дороги, чиста територія, реклама майже відсутня. Цікаво, що в містах досить розвинуте будівництво, яке, по-суті, являється одним із антикризових заходів. У громадських місцях та парках існує заборона на вживання алкогольних напоїв та куріння, чого не вистачає Україні.

Країна має чудову динаміку розвитку, але разом з тим існують і певні проблеми. Це, зокрема, проблема високих податків, які негативно впливають на виробництво, приватний бізнес тощо. Досить важливою є проблема, яка пов’язана з централізованою системою управління.

- Яке значення конференції особисто для Вас?

Варто відмітити важливість робочого візиту та участі у конференції. У науковому плані – ті напрацювання, які базувались на європейському та українському досвіді носять спільний характер і стануть корисними як для Білорусі, так і для України. У результаті візиту сформувалися загальні цінності, які притаманні нашим народам. Суб’єктивне відчуття свободи, на мій погляд, один із найважливіших стандартів у житті сучасної людини.