Рейдерська атака в освіті
Шановні студенти, викладачі та співробітники
Запорізького інституту МАУП ім. гетьмана Петра Сагайдачного!
Звернутися до Вас нас змусили обставини, які склалися останнім часом в житті Академії та її регіональних підрозділах. Як Вам відомо з весни минулого року Академія перебуває в складних стосунках з Міністерством освіти і науки України. Політика Міністерства оцінюється нами, як відвертий наступ на систему освіти в Україні та відверту спробу знищити найбільший недержавний вищий навчальний заклад – МАУП. Академія систематично через свої засоби масової інформації інформувала Вас про перебіг цих подій. Слід ще раз відзначити, що усі судові рішення прийняті на користь Академії, що свідчить про незаконні, ганебні дії з боку Міністерства освіти і науки України та міністра С. Ніколаєнка. В ці нелегкі часи нам потрібно бути максимально згуртованими, бути єдиною командою в справедливій боротьбі з ворогами Академії.
Нажаль мусимо констатувати, що в нашому багатотисячному колективі виявились працівники, які під тиском Міністерства освіти і науки України з незрозумілих для нас причин зайняли антимаупівські позиції порушуючи усі допустимі норми моралі та корпоративної етики.
Так директор Запорізького інституту в якому працюєте і навчаєтесь Ви, викладачі та студенти, Толок В.О. провів не поінформувавши керівництво МАУП ряд заходів щодо переведення всього контингенту Запорізького інституту МАУП до одного із державних вищих навчальних закладів.
Вступивши в таємну змову з ректором цього вищого навчального закладу та працівниками Міністерства освіти і науки України була здійснена спроба рейдерського захоплення одного з найбільших регіональних інститутів Академії.
Дії Толока В.О. є протиправними, не відповідають законодавству України та нормативним актам Академії, наносять моральну та матеріальну шкоду діловій репутації Академії та регіональним підрозділам. Не виключено, що це було зроблено під тиском з боку Міністерства освіти і науки України. Зробивши такий крок Толок В.О. мабуть забув про те, що у скрутні для нього часи саме Академія підтримала його, запропонувавши престижну високооплачувану посаду.
Академією прийнято рішення про звільнення директора Запорізького інституту МАУП за ст. 40 п. 1 КЗпП за одноразове грубе порушення посадових обов’язків.
Разом з цим ми свідомі того, що кожен громадянин України в тому числі студенти та викладачі Запорізького інституту МАУП вправі самі визначити свою власну долю. Ми звертаємось до Вас і заявляємо, що Міжрегіональна Академія управління персоналом робитиме все, що від неї залежить, в тому числі через судові органи, щоб захистити законні права викладачів та студентів Запорізького інституту МАУП ім. гетьмана Петра Сагайдачного.
З повагою,
за дорученням Ректорату,
Ректор МАУП
М.Ф. Головатий
Минулого номеру вже підіймалося питання стосовно стану справ у Запорізькому інституті імені гетьмана Петра Сагайдачного. Пропонуємо продовження цієї сумної історії.
Нагадаємо, що 4 травня всіх студентів Запорізького інституту ім. гетьмана Сагайдачного зібрали у будівлі будинку культури «Титан». Колишній директор інституту В’ячеслав Толок виступаючи перед студентами заявив, що Київ (центральний МАУП – прим. ред.) не виконує своїх обов’язків згідно контракту, філія не має власного бюджету. Саме тому потрібно уходити з інституту, про можливість цього, за словами Толок, вже домовлено з Запорізьким національно-технічним університетом. Серед студентів цей ВНЗ більш відомий як „машинка”. Трохи пізніше в ефірі ТК „Запоріжжя” В’ячеслав Толок більш чітко сформулював причину зміни „патрона”:
„На жаль з незалежних від нас причин по закінченню минулого учбового року була затримка у видачі дипломів 200 студентів МАУП. В цьому році їх буде ще 300. Наш київський патрон не може пояснити чи отримують студенти, які здали екзамени в об’ємах ліцензії, дипломи. МАУП лише може гарантувати отримання диплома МАУП, а не державного зразка. І для того щоб останній студенти отримали, ми шукаємо вихід”. Цікаво, чи можна назвати швидке копіювання залікових книжок та учбових карток студентів пошуком виходу з ситуації та бажанням допомогти?
Слід нагадати всім, а особливо пану Толоку про те, що будь-який вищий навчальний заклад, у тому числі і МАУП, не може впливати на строки видачі державного диплому. Тому як за їх друк та своєчасну передачу до ВНЗ відповідає Міністерство освіти і науки України.
Що стосується „ми шукаємо вихід”. За словами студентів, під час вищезгаданої зустрічі заступник Толока Валентина Зайцева (яка з часом була звільнена з МАУП за статтею і перейшла на роботу до ЗНТУ) психологічно тиснула на них. Студентам була сказано, що МАУП не видає дипломів, Запорізьку філію лишили ліцензії і ніяких прав на викладання не має. Після закінчення навчання студенти, за словами Зайцевої, не отримають ніяких документів, які б підтверджували цей факт. Студентам було запропоновано написати три заяви: про відрахування з МАУП, про прийом до ЗНТУ (перевід) та на ім’я міністра освіти і науки С. Ніколаєнко стосовно дозволу на перевід. Слід зазначити, що згадані заяви були вже надруковані, студенти лише вписали свої прізвища і все - ніякої дати, ніякого вказування факультету та спеціальності. Крім того, у студентів були взяти телефони. Наступного дня їм зателефонували і сказали, що інститут опечатано, викладачів не має і до 21 травня (останній день сесії) можна не приїжджати. Стосовно сесії. Студентам було сказано що заліки будуть проставлені по середній оцінці. На вимогу видати залікові Толок відповів: „Я ж не можу на усю залу сказати що сесія у вас вже здана”. Певно, сесія була „здана” ще 20 березня, коли В’ячеслав Толок видав незаконний наказ Про дострокове складання заліково-екзаменаційної сесії. Як було зазначено у тексі наказу „у зв’язку з проведенням навчальної практики студентів, зміною термінів державної атестації (у зв’язку з не затвердженням голів державних екзаменаційних комісій), частковим переїздом факультетів на нові орендовані площі” було прийнято рішення „організувати дострокове складання заліково-екзаменаційної сесії студентів першого, другого та третього курсів з 9.04.2007 по 5.05.2007”. Цей наказ не має юридичної сили з двох причин. По-перше, для перенесення сесії повинні бути більш поважні причини – початок бойових дій, природні катаклізми тощо, а аж ніяк не примхи окремо взятого ректора (директора). По-друге, директор Запорізького інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного не є самостійною юридичною особою, тому повинен всі рішення, які стосуються навчального процесу, погоджувати з ректором МАУП. Слід додати, що сесія колишнім керівництвом так і не була проведена. Студенти, що вирішили залишитися в інституті, змогли розпочати сесію лише після приїзду комісії з Києву та призначення виконуючого обов’язків директора.
Повернемося до подій 4 травня. На зборах студентів запевнили, що переходячи до ЗНТУ вони за навчання не будуть платити більше, умови залишаться тими самими що і у інституті МАУП. Залишиться навіть учбова програма. Більшість студентів досить радісно сприйняли цю новину. Але частина з них, яка більш детально знає стан справ у „машинці”, не поспішали ось так на слово вірити обіцянкам. Адже у ЗНТУ досить часто практикується підвищення платні за навчання, та ї взятки там досить великі. Контрольна робота в середньому коштує 50 гривень, залік – від 100 гривень. І це стосується не лише платних направлень.
За свідченнями студентів Валентина Зайцева постійно повторювала про те, що МАУП не видає дипломів, запорізький інститут не має ліцензії. Це був другий етап великої психологічної війни. На першому, який розпочався ще задовго до травневих подій, всі студенти отримали лист без особистого підпису керівника інституту. У ньому, зокрема, було зазначено:
„У зв’язку з обставинами, що скалились в системі вищих навчальних закладів Міжрегіональної Академії управління персоналом, а саме: не видаються дипломи державного зразка з червня 2006 року, не затверджений склад Державних атестаційних комісій на 2007 рік, професорсько-викладацький склад Запорізького інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного МАУП після неодноразових звернень до керівництва Академії та тривалих очікувань прийшов до висновку про неможливість подальшого входження до складу МАУП.
Всі студенти мають можливість до 20 травня 2007 року переукласти контракт на навчання зі збереженням терміну та вартості. Професорсько-викладацький склад забезпечить комфортні умови для якісного навчання студентів і надасть можливість отримати диплом державного зразка визнаного в державі Запорізького національного технічного університету”.
Такий лист, звісно, сприяв паніці серед батьків студентів. Додатковий ефект було додано вже на зустрічі у „Титані”. Слід додати, що студенти ні у листі, ні на зустрічі не отримували повної інформації. Їм казали лише те, що було вигідно колишньому керівництву інституту та ректору ЗНТУ.
А ректорату ЗНТУ разом з колишнім керівництвом було що приховувати. По-перше, цього року ректор ЗНТУ Сергій Беліков прийняв рішення відкрити у складі навчального закладу інститут економіко-гуманітарного профілю. 24 квітня цього року ЗНТУ отримав ліцензію на ті ж самі спеціальності, за якими здійснює випуск інститут МАУП у Запоріжжі. У цьому було б нічого дивного, якщо б не декілька „але”. Тому як ЗНТУ лише цього року отримали дозвіл на набір студентів на певні спеціалізації, цей навчальний заклад не може приймати студентів старших курсів. По-друге, чому ліцензія була надана ЗНТУ, який вже має свою ліцензію та акредитацію, а не новоствореному інституту? Так, останній є структурною одиницею університету, але це не лишає його зобов’язання отримувати та захищати ліцензію та акредитацію. Крім того, якщо пан Бєліков та Міністерство освіти піклуються долею студентів, чому ніхто не надав студентам копії установчих документів нового навчального закладу, до якого їм пропонується перейти? Зверніть увагу, ЗНТУ була надана ліцензія, а аж ніяк не акредитація, яка може бути надана лише по результатам першого випуску новоствореного інституту.
Студентам запорізької філії МАУП було заявлено, що їм пропонують перевестися до ЗНТУ. Знов таки, цей процес не був законним. Існує наказ Міністерства освіти і науки України Про затвердження „Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти” від 15.07.1996. У загальних положеннях документу зазначено, що „дане Положення регулює питання переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст та бакалавр, а також питання відрахування та поновлення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр у вищих закладах освіти незалежно від підпорядкування та форм власності”.
У розділі „Переведення студентів” зазначено:
1. Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти.
2. Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти.
3. Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул”.
Як слідує з пункту другого Наказу пан Толока як директор запорізької філії МАУП мав право переводити студентів лише в межах цього навчального закладу.
А ось що каже документ про переведення студентів першого курсу:
9. Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється.”
Наказ встановлює основні етапи переведення:
10. Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
11. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.
12. Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.
13. Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування”.
Як бачимо з приведених статей Наказу Міністерства освіти і науки слідує один висновок – всі дії В’ячеслава Толок та Сергія Бєлікова є такими, що не відповідають чинному законодавству. Студенті не повинні були писати цілих три заяви і тим більше робити це під тиском.
Хоча, певно, ми не маємо права застосовувати зміст „Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти” Міністерства освіти і науки до ситуації з Запорізьким інститутом ім. гетьмана П. Сагайдачного. Адже як сказав ректор ЗНТУ Сергій Беліков в телефонній розмові з журналістами однієї запорізької газети «це не глобальне «вливання», не «перевід», а перехід студентів, співробітників та викладачів за їх власним бажанням, згідно їх заявам». А якщо це не є переводом, то студентам не треба хвилюватися стосовно того, що згідно діючому Положенню МОНу, їм для того щоб піти на свій курс, треба гуляти щонайменше рік. Адже як зазначено у пункті 3 документу, перевід та поновлення студентів здійснює під час зимових або літніх канікул, тобто після відповідних сесій.
Чи не здається дивним той факт, що суто технічний навчальний заклад, який існує з 1900 року, в один з прекрасних днів прийняв рішення почати готувати гуманітарних спеціалістів. Як сказав ректор ЗНТУ у вже згаданій телефонній розмові, „це була загальна ідея двох колективів. Це пошук виходу з патової ситуації, яка склалась – участь у долі студентів приймаємо і ми, і Міністерство освіти. Ми пропонуємо студентам, які навчалися в МАУП, продовжити навчання на своєму ж курсі, зі своїми (в основному) викладачами, а випускникам пройти в нас державну атестацію. Після цього вони отримують дипломи ЗНТУ держзразка за ліцензованими напрямками”. Але чому ректор вирішив що у його новоствореному інституті якість знань буде вище, аніж у запорізькій філії МАУП? Скоріш за всього пан Бєліков не задавав собі такого питання. Певно, це була змова між ним, паном Толоком та Міністерством освіти і науки. Про це кажуть декілька фактів.
Ще на початку зими минулого року між В’ячеславом Толоком та Сергієм Бєліковим відбулися переговори відносно переводу студентів з запорізької філії МАУП до ЗНТУ. Згідно тексту звернення до студентів, ці дії було погоджено з Запорізькою облдержадміністрацією та Міністерством освіти і науки. У квітні поточного року колишнє керівництво Інституту ім. П. Сагайдачного від імені МАУП (!?) орендує приміщення у СШ № 94 та перевозить туди документацію, бібліотеку. З часом, коли в інституті були призупинені заняття, з приміщень були вивезені меблі, комп’ютерна та інформаційна база, комп’ютерна техніка. Сьогодні, за словами першого проректора МАУП Володимира Ярового, більшість інформації, матеріальна та комп’ютерна база відновлені. Лише ще і досі не повернуті залікові книжки студентів.
Після того як були орендовані приміщення в школі, студентам було заявлено, у них буде розміщено коледж при ЗНТУ, у якому і буде відбуватися учбовий процес. Після цього, як ми вже відмічали вище, Толок видав незаконний наказ стосовно перенесення літньої сесії. Приблизно половина викладачів подали заяви на звільнення (і це посередині учбового року).
Чи можна назвати такі дії, які були здійснені колишнім керівництвом запорізької філії МАУП без погодження з ректором Академії, пошуком «виходу з патової ситуації» або піклуванням долею студентів? Чи можна назвати відсутністю примушення або тиску на студентів не допускання на нещодавню зустріч з ними керівництва ЗНТУ представників МАУП? І чому вона відбулася лише після того, як до Запоріжжя приїхала комісія МАУП?
Стосовно зустрічі ректора ЗНТУ Сергія Белікова зі студентами запорізької філії Академії слід поговорити більш детальніше. Вона відбулася 17 травня в приміщені актового залу ЗНТУ. Студентів було так багато, що зустріч довелося проводити у два етапи. Друга частина не пройшла так спокійно, як того бажали пан Беліков та пані Зайцева. На момент її начала до будівлі ЗНТУ під’їхала представник МАУП – Гурч Л.М., проректор з регіональної роботи, яка бажала зустрітися не лише зі студентами, але і з керівництвом ЗНТУ і викласти позицію Академії. Але на порозі її зустріли охоронці університету, які нічого не пояснюючи відмовилися її впустити. Певно, пані Зайцева віддала розпорядження не впускати до будівлі університету будь кого з керівництва МАУП. На захист представника встали декілька батьків та студентів, які намагалися провести її у будівлю. Але охоронці не дали цього зробити. Тоді була висунута вимога провести особисту зустріч з ректором Сергієм Бєліковим. Але і він за рекомендацією начальника служби охорони не вийшов. Ми стали свідками розмови між ректором та, певно керівником служби охорони: «Беліков: Не надо их прессовать. Пусть зайдут. Керівник: Нет. Нам не нужны проблемы». Представнику не залишалося нічого іншого, як залишиться на вулиці.
Чому так не хотіли впускати Людмилу Гурч стало більш зрозумілим з виступу ректора ЗНТУ на зустрічі. Наведемо найбільш цікаві моменти спічу пана Белікова мовою оригінала. Стилістику ми також зберігаємо.
«Мы предлагаем вам этот вариант исключительно по инициативе, прежде всего, коллектива Вашего института. Вот уже год не выдаются дипломы гособразца. МАУП может выдать только свои дипломы, не государственного образца. Единственное, что вы с ним не имеете права зайти в государственное учреждение, работать там. Честно говоря я не ожидал такой активности. Не думал что эта информация соберет полный актовый зал. Поэтому что я хочу сказать. В соответствии с пожеланием вашего преподавательского коллектива, к которому у нас высокая степень доверия…Я уверен что все те, кто учился, те кто защитил дипломы в институте им. Сагайдачного под руководством Вячеслава Александровича Толок, Валентины Дмитриевны Зайцевой и ваши преподавателей, они получали качественные знания. Они имеют право на получение дипломов, поскольку выполнили все условия контракта. Но постольку поскольку Министерство образования в связи с нарушением лицензии центральным вузом, киевским, а нарушения лицензии вопиющие... В прошлом году вместо 2 тысяч дипломов, Академия заказала еще четыре с половиной тысячи дополнительно. В государственном ВУЗе об этом не может быть и речи. Поэтому у нас в соответствии с правилами в течение вот этих вот последних трех месяцев вместе с преподавателями института Сагайдачного были подготовлены лицензионные дела. 26 апреля Государственная аккредатационная комиссия открыла нам, в разумных естественно пределах, т.е. в количестве тех студентов, которые сегодня могут продолжать обучение, по каждой специальности…и по дневному и по заочному направлению.
Значит по техникуму. Поскольку техникум в структуре МАУП не был вообще лицензирован, вопрос техникума будет решаться отдельно. Я о существовании техникума вообще-то узнал два или три месяца назад».
Це не повний текст виступу пана Бєлікова, ми привели найбільш цікаві моменти. Слід додати, що коли дійшла черга до конкретних запитань студентів, зокрема щодо гуртожитку, складання літньої сесії, ректор ухилився від відповідей. Мовляв, приходьте у зазначені дні (двадцяті числа травня) до прийомних комісій, там всі питання і вирішите.
Як свідчать уривки з виступу Сергія Бєлікова, ситуація навколо запорізької філії МАУП була запланована ще декілька місяців тому. І як бачимо, висунуті претензії не мають під собою підґрунтя. Натомість, після таких слів правоохоронцям варто було б поспілкуватися с громадянином Бєліковим. Особливо стосовно обіцянок деяких викладачів та його особисто «проставити» оцінки за нібито здані заліки та екзамени.
Певно, ректор не був би таким красномовним, якщо б від початку зустрічі знав про те, що у залі ведеться аудіозапис його виступу. Лише на прикинці зустрічі вірні охоронці помітили диктофон, який і намагалися відібрати. При цьому порушуючи чинне законодавство.
Ось такі підводні течії справи навколо запорізької філії, про які, скоріш за всього, не знали ні студенти, ні їх батьки.
Офіційна позиція.
Запорізький інститут ім. Петра Сагайдачного діяв та діє цілком легітимно. На сьогодні є відповідні ліцензії для здійснення освітньої ліцензії, відповідні сертифікати, які не тільки надають право готувати студентів, але і видавати їм дипломи державного зразка.
Але останнім часом відбулися серйозні події, які призвели до дестабілізації навчально-виховного процесу. Вони є результатом протиправної діяльності колишнього керівництва закладу. Перш за все, директора В’ячеслава Толока, який сьогодні звільнений за статтею за грубе порушення трудової дисципліни. Разом з директором звільнені ще декілька його заступників. Ця група працівників приблизно у січні – лютому цього року розпочала діяльність щодо переводу студентів до іншого навчального закладу. Така підготовка передбачала роботу зі студентами, викладачами, погодження дії з МОН і безпосередньо з міністром освіти. В цьому брав участь і ректор Запорізького національного технічного університету Сергій Бєліков.
Є звернення професорсько-викладацького колективу до студентів, яке не підписано. У ньому іде мова, про те, що перехід до ЗНТУ дасть їм можливість успішно навчатися. А викладачам будуть створені комфортні умови для якісного навчання студентів.
В результаті протиправних дій інституту було завдано серйозної шкоди. Для відновлення діяльності була створена комісія, яка разом з тими співробітниками, які залишилися, відновила навчальний процес з 14 травня. Комісією було встановлено, що була викрадена навчальна документація, комп’ютерна техніка, знищена база даних студентів. Не були знайдені залікові книжки та залікові відомості. Були виявлені факти їх підробки. Всі ці дії колишнього керівництва інституту підлягають карній відповідальності.
Ми ні кого не агітуємо, ми розуміємо, що кожна людина має право на вибір учбового закладу. Але на нього не повинен чинитися тиск. Все повинне відбуватися у рамках нормативного поля.
Що стосується невидачі дипломів, то це є не причиною, а поясненням незаконних дій колишнього керівництва. Причини мабуть були зовсім інші. Так, у МАУП є заборгованість за дипломами по минулому року. Але не з вини Академії, а Міністерства освіти і науки. Сьогодні існує позиція міністра Станіслава Ніколаєнко по знищенню недержавних ВНЗ, які, за його думкою, відбирають контингент у державних навчальних закладів. МАУП його дратує з причини постійної критики дій міністра, направлених на скорочення кількості вищих навчальних закладів та ліквідування недержавної форми освіти.
На сьогодні студентам пропонують перейти до технічного навчального закладу. Постає питання – на підставі чого? Чи має цей ВНЗ ліцензії та чи акредитовано його по тим спеціальностям, за якими йде підготовка у Запорізькому інституті ім. П. Сагайдачного? Можливо, ці документи і є, але хто встановив, що якість підготовки буде набагато краще, аніж в інститут ім. Сагайдачного? Чому слід розглядати технічний університет як Мекку для підготовки для підготовки гуманітарних кадрів?
На офіційному інтернет-сайті Міністерства освіти і науки України розміщено лист «колективу викладачів, співробітників і студентів Запорізького інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного Міжрегіональної Академії управління персоналом», який підписали 50 співробітників, викладачів і студентів (всього в інституті близько 200 викладачів і співробітників і 3 200 студентів).
У листі містяться неправдиві твердження, які спростовано різними офіційними органами України, зокрема щодо «перевищення ліцензованих обсягів наборів», «загрози існуванню інституту», «розпалювання міжетнічних суперечок», «образ на адресу перших осіб держави» тощо. Таке враження, що колишній директор інституту В.Толок і його заступники В.Зайцева, О.Васильєва і А.Соколов (звільнені за п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов’язків) писали цей лист під диктовку В.Рабиновича і його помічників. Ті ж наклепницькі твердження, ті ж штампи й образи. А факт появи цього «листа» на офіційному сайті МОН без фактичної перевірки викладених «фактів» і «звинувачень» свідчить про те, що його текст заздалегідь узгоджено з нинішнім вищим сіоно-соціалістичним керівництвом міністерства.
Принагідно зазначимо, що В.Толок був прийнятий на посаду директора Запорізького інституту МАУП за ініціативою колишнього ректора Академії В.Бебіка, звільненого з посади у зв’язку з неналежним виконанням обов’язків, після того, як його фактично викинули із Запорізького Національного університету за пріснопам’ятних часів Леоніда ІІ. За В.Толоком закріпився імідж бідного постраждалого. Таких же «бідних» і постраждалих викладачів привів новий директор до структурного підрозділу МАУП і в Запоріжжі.
За короткий час завдяки увазі і піклуванню керівництва Академії В.Толок і його підопічні поправили свій імідж і здоров’я, обросли жирком і, встановивши таємний контакт з сіоністськими колами Запорізької області, вирішили завдати Академії підступного удару, а одночасно заволодіти майном структурного підрозділу, його студентським і викладацьким контингентом.
Завдяки оперативним діям комісії МАУП викрадене майно і більшість документації було повернуто Академії, а в правоохоронні органи направлено заяви про притягнення Толока, Зайцеву, Васильєву, Соколова і відповідно до ступені співучасті у цьому злочині ректора Запорізького Національного технічного університету С.Бєлікова, заступника голови Запорізької облдержадміністрації М.Фролова, «губернатора» Є.Червоненка, а також відомих «діячів» від освіти С.Ніколаєнка і В.Шинкарука до кримінальної відповідальності за відповідними статтями КК України.
Більшість співробітників Запорізького інституту не клюнули на брехливі твердження В.Толока, його злочинних помічників і координаторів і не пішли з інституту. Повертаються до інституту й обмануті В.Толоком і В.Бєліковим студенти.
Сподіваємося, правоохоронні органи дадуть належну оцінку небезневинним витівкам зазначених вище осіб, у діях яких мають місце ознаки злочинів зловживання владою і службовим становищем, перевищення владних повноважень, а також ознаки злочинного рейдерства і порушень антимонопольного законодавства.
А окремим чиновникам від освіти слід було б не поширювати ними ж самими інспіровані листи з брехливими твердженнями, а виконувати свої безпосередні функції з видачі заслужених і зароблених студентами дипломів, затверджувати голів ДЕК і припинити безперспективне і недолуге політиканство.
Прес-служба МАУП