Про Академію

Меню

Справу «Бейліса – Долганова» розгляне суд

02 Серпня 2006 13:45

У лютому 2006 року група керівників МАУП відвідала старовинний київський Лук’янівський цвинтар з метою вшанування пам’яті безвинно убієнного у 1911-му році тринадцятирічного учня Київсько-Софіївського духовного училища Андрія Ющинського.

Після поховання, могила довгі роки стояла неприбраною. МАУП упорядкувала могилу і взяла її під опіку свого Військово-Козацького інституту імені Великого князя Київського Святослава.

Як відомо, у справі про вбивство Андрія Ющинського звинувачувалися київські євреї, а саме вбивство кваліфікувалося як ритуальне. В кінцевому підсумку голоси присяжних рівномірно розділилися й підсудний по справі Бейліс, особа єврейського походження, був виправданий. Але сама кваліфікація убивства, як ритуального, не була спростована.

Здавалося, що тут дивного і особливого, що керівники МАУП, відомі своїми дослідженнями проблем сіонізму, Хабаду, ортодоксального юдаїзму, відвідали могилу безвинно закатованого слов’янського хлопчика? Але деяким захисникам «самого древнього народу» й це виявилося не до вподоби.

Такий собі миршавенький Вадим Долганов, за оцінками колег доволі посередній журналіст, якимось дивом навіть президент НТКУ в 1999-2001 рр. (тепер зрозуміло звідки така сірість на національному телебаченні), вирішив, мабуть, відпрацювати тридцять срібняків, які йому сплачує В. Рабинович за роботу у своїй провокаторській конторі, й опублікував у газеті «CN-Столичные новости» за 28.02. – 06.03.2006 р. №7 статтю «Дело Бейлиса. Эпизод второй. 2006 год, Киев.».

І справа тут не втому, що Долганов незграбно намагається відвести підозри від кваліфікації вбивства А. Ющинського як ритуального , а в тому, що сам факт вшанування пам’яті, використано ним для нових нападок на Міжрегіональну Академію управління персоналом, які час від часу лунають з жовтих сторінок ЗМІ Рабиновича. Тут тобі й звинувачення в тому ж «антисемітизмі», «ксенофобії», розпалюванні нового полум’я міжнаціональної ненависті.

Фундаторів МАУП він вважає «отравителями юных душ», безпідставно звинувачує їх  у ненависті до «нетитульних», у вихованні молоді в кращих традиціях арійців.  Бігцем потоптавшись по поняттю «титульної нації» він видає, мабуть, притаманний тільки йому одному «високохудожній» витвір «…они пытаются воспитать таких же жлобов, агрессивных и необразованных. Они … тупо… повторяют… кровожадные призывы расправиться с  неугодными по политическим, религиозным, национальным мотивам.». І це про багатотисячний колектив видатних науковців, національно-свідомих людей, патріотів. Можна тільки уявити собі, що було б, якби до влади прийшли у масовій кількості такі ось «долгановы». На щастя цього не буде ніколи. Й Академія робить для цього все можливе: навчає і виховує високопрофесійних, високоінтелектуальних, національно свідомих громадян України, та й не тільки України.

А щодо Долганова та його наклепницької статті, то йому, як і його недолугому «патрону, доведеться відповідати у судовому порядку в тому ж таки Печерському суді Києва, який так не любить і так ганить В. Рабинович. Судовий позов подано, час готувати гроші для оплати морального збитку.

Департамент правового захисту МАУП