Про Академію

Меню

Студентство МАУП подорожувало Тарасовими стежками

22 Травня 2014 12:41

21 травня  студенти Міжрегіональної Академії управління персоналом завітали до Шевченківського національного заповідника у місті Каневі. Екскурсія Тарасовими  стежками була присвячена дню перепоховання праху видатного українського Кобзаря.

Під час подорожі студентство мало можливість поклонитися на Чернечій горі Тарасу Шевченку, відвідати оновлений музей, познайомившись з  творчою спадщиною  поета та його біографічними фактами.

 

Комплекс Шевченківського національного заповідника розташований на Чернечій горі, неподалік від Дніпра, в районі всесвітньо відомих Канівських дислокацій, які є не лише геологічною пам’яткою, а й пам’яткою природи. Вони являють собою унікальну структуру, що відображається в своєрідному рельєфі і носить назву “Канівські гори”. Більшість гряд має  власні назви, зокрема “Чернеча гора”, і є  особливо цінними геологічними і ландшафтними об’єктами. Канівські гори зачарували   Шевченка, коли  влітку 1859  він плив вниз по Дніпру у с. Прохорівку на Михайлову гору до свого приятеля, вченого М. Максимовича. Саме про них він писав троюрідному брату Варфоломію: ...мені і вдень і вночі сниться ота благодать над Дніпром...”. Історія  Тарасової гори починається після поховання на ній Шевченка  з 22 травня 1861року. 

 

Музейна колекція Заповідника нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів.

Шевченківський національний заповідник в м. Каневі проводить велику культурно-просвітницьку роботу серед чисельних відвідувачів не лише з України, а й з багатьох країн світу, знайомить з життєвим і творчим шляхом поета і художника, з українською культурою, історією становлення української державності, поборником якої  був Тарас Шевченко.Тож студенти МАУП віддали цього дня шану великому українському Кобзареві.

Ольга Коробій

Поділитися посиланням: