Міжрегіональна Академія управління персоналом

Днями у Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася VIМіжнародна науково-практична конференція «Україна як геополітична реальність: політика, економіка, право», за сприяння Українсько-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики імені Аверроеса та Центру організації наукової роботи МАУП. Учасниками стали доктори та кандидати політичних, філологічних, юридичних, історичних тощо наук, професори, академіки НАНУ, завідувачі кафедр, доценти, аспіранти, магістранти, а також студенти Академії.

Розпочав роботу конференції заступник директора Інституту міжнародних відносин та лінгвістики, кандидат філософських наук, професор МКА Федір Медвідь: «Організовуючи цю конференцію, в першу чергу, ми мали на меті оприлюднити роботи наших студентів, магістрів, майбутніх здобувачів та аспірантів, а також послухати цікаві думки виступаючих».   

На пленарному засіданні виступили відомі вчені, наукові діячі Академії і не тільки, зокрема: проректор з наукової роботи, доктор політичних наук, професор Микола Головатий, проректор з міжнародних зв’язків – генеральний директор Міжнародного відкритого університету, доктор політичних наук, професор Ігор Піляєв, директор Інституту соціальних наук та самоврядування ім. А.Г. Алієва, доктор політичних наук, професор Іван Бідзюра, директор Центру організації наукової роботи МАУП, доктор педагогічних наук, професор Надія Чернуха, директор Центру вивчення мов та перекладу доктор наук в галузі освіти Іван Бахов та інші.

З вітальним словом до усіх учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, професор Микола Головатий, який привітав усіх присутніх з початком наукового зібрання та відзначив Інститут міжнародних відносин та лінгвістики за його намагання привчати молодих людей до активної наукової роботи, аби ті навчилися не тільки реферувати літературу, а й висловлювати свої сентенції стосовно тих чи інших наукових проблем. «Працюючи на кафедрі політології, міжнародних відносин, лінгвістики та в інших підрозділах, ми маємо змогу комплексно розглядати та вивчати ту проблематику, яка стосується сучасної України в її геополітичному вимірі. Ми можемо досліджувати її з точки зору формування політичної системи, соціально-економічного розвитку, геополітичних векторів вибору історичного становлення як суверенної та самостійної держави, - зауважив Микола Федорович, - а також з точки зору гуманітарної політики, маючі на кафедрах докторів педагогічних наук та лінгвістів приділяти увагу лінгвістичному, гуманістичному та  духовному зростанню України». Враховуючи те, що тези проректора були у програмі конференції, Головатий продовжив виступ, озвучивши тему свого виступу: «Сучасна українська еліта в умовах незалежності». Микола Федорович розглядає цю тему як одну із фундаментальних  для держави. Він визначив найголовніші проблеми сучасної еліти, а саме: поділ еліти на загальнонаціональну та регіональну; стару та нову; хто формує еліту, впливає на появу таких людей; проблема національної єдності еліти та інші. Проректор переконаний, що саме еліта спонукає суспільство до розвитку.

З доповіддю виступив також проректор з міжнародних зв’язків – генеральний директор Міжнародного відкритого університету, професор МАУП  Ігор Піляєв. На початку свого виступу Ігор Славович порушив дуже важливе питання відповідальності політичної еліти, яке включає в себе усвідомлення своєї країни та сучасних геополітичних тенденцій. Темою доповіді проректора з міжнародних зв’язків була «Україна як геополітична реальність: сучасні тенденції». Ігор Славович вважає, що наша держава протягом усього періоду незалежності страждає від синдрому розколотої нації, а це проявляється у перманентному роз’єднанні політикуму та громадянського суспільства, відсутності консенсусу відносно цивілізаційної, етнокультурної та національної ідентичності української держави: «На мій погляд, в гуманітарній сфері головною помилкою національно-культурної політики останнього двадцятиріччя є заперечення та ігнорування руських коренів (від слова Русь) та руської культурної спадщини України, яка є нащадком європейських цінностей та традицій Київської, Галицько-Волинської та Литовської Русі» - зауважив проректор. На думку Ігоря Піляєва, лише повернувшись до своїх вихідних коренів та консолідувавши національну свідомість навколо культурних та духовних цінностей, що складають глибинну першооснову великих цивілізацій давнини, мобілізувавши інноваційний молодий потенціал української мови та культури, Україна здатна запропонувати шлях успіху. Саме об’єднання навколо стрижня Русі з опорою на традиційні духовно-культурні орієнтири здатне відтворити віковий багатонаціональний код українського народу, повернувши органічний зв'язок епох, зробити наш народ історичною нацією.

З доповіддю на тему „Інтеграційні процеси в освітньому просторі та в соціально-економічній сфері України” перед науковим зібранням виступила директор Центру організації наукової роботи МАУП, доктор педагогічних наук, професор Надія Чернуха. Надія Миколаївна розпочала свій виступ з тлумачення мети української національної системи освіти, що звучала таким чином: створити умови розвитку та самореалізації кожної особистості як громадянина України, сформувати покоління людей, спроможних навчатися впродовж усього життя: «Успішність кожного з нас залежить від наших знань, освіти, умінь та старань. Ми будуємо своє життя таким, яким ми хочемо його бачити,  і саме освітній простір – сучасна українська система освіти, зобов’язана через мету освіти створювати сприятливі умови для кожної особистості».  Професор переконана, що в сучасній освітній практиці інтеграційна взаємодія, діалогова позиція  педагога, вихователя, наставника, їхня активна діяльність саме в інтеграційній площині стане необхідною умовою успішного професійного становлення майбутнього фахівця та забезпечить впродовж усього існування життєву самореалізацію, а також додала: «Щоб бути успішною людиною необхідно виконувати три основні та важливі життєві функції, а саме: бути професіоналом та трудівником, бути громадянином та мати сім’ю».  

Після пленарного засідання відбулися п’ять секційних засідань: «міжнародні відносини», «політичний процес», «освітній процес», «мовний процес» та «молоді вчені», на яких молоде покоління науковців продовжило обговорювати важливі теми та шукати власні способи вирішення важливих питань для держави.