У вінок Кобзареві
Весна, пробудження природи асоціюється у нас, українців, не тільки зі святом 8 Березня, а й Днем народження Поета, Художника, Генія, Пророка України Т.Г.Шевченка.
Так, Тарас Шевченко воістину народний поет, над творами якого схилятиме чоло ще не одне покоління юних і сивочолих читаючи й прозріваючи „хто ми є...”.
Його поезія могутніми й чистими потоками влилася в неосяжний океан світової культури, коштовними перлинами збагативши скарбницю загальнолюдських надбань. Саме тому люди об’єднуються в прагненні віддати шану Великому Кобзареві, бо незбагненна сила його поетичного слова. Ніжне і гнівно-обурливе, пристрасне і розчулене, воно обережно торкається найпотаємніших струн у наших серцях, викликаючи мелодії смутку, радості, гордості, любові, надії.
Весна 2011 року щедра на події, адже ми відзначаємо 197 річницю від дня народження та 150-ліття від дня смерті Великого Кобзаря. Тому щороку традиційними стали у березні виставки до знаменних дат про життя і творчість Т.Г.Шевченка в читальному залі гуманітарної літератури МБІЦ ім. Ярослава Мудрого на тему „ Геній українського народу”.
Просторо в цьому імені... В ньому вся історія наша, все буття, дійсність і найпотаємніші сни. Нас просто не існує без нього. Кому не відомо: Україна – це Шевченко, Шевченко - це Україна. Синонімічна пара на всі часи, доки й світу, - читаємо роздуми Володимира Базилевського про світову славу Тараса Шевченка у науково-публіцистичному збірнику „Духовна велич України”.
На виставці представлено книги про Кобзаря різних років видання починаючи з 1892 („Записки Наукового Товариства ім. Т.Шевченка”) і до нових надходжень цього року.
Привертає увагу книга Миколи Жулинського „Нація. Культура. Література” (2010 року), де автор роздумує над національно-культурними міфами та реаліями українського суспільства, перспективою його національного самовизначення, де розкриваються ідейно-естетичні пошуки української літератури.
Біблією нашого народу назвав „Кобзар” Борис Олійник. Тож бібліотека гордиться виданнями святої книги від раритетних видань до сучасних, а особлива увага, звичайно, „Кобзарю” видавництва МАУП із теплими порадами – настановами Президента МАУП Г.Щокіна.
Схвилює душу книга Василя Пахаренка „Незбагненний апостол” ,про яку сказав Патріарх Київський і всієї України Димитрій :”Через працю пана Василя , через його глибоке розуміння душі нашого великого поета й пророка Тараса Шевченка – небо неначе прагне показати Україні свого посланця, хоче виправити злостиві перекручення та хибні поняття про цю Велику Божу людину”.
Монографія Петра Іванишина „Національний спосіб розуміння в поезії Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко” розкриває сутнісні ознаки художньо вираженого національного розуміння сенсу людського існування в поезіях Т.Г.Шевченка, адже „Україна втрачає своє майбутнє. Вона спотворена, як у кімнаті сміху, вчаділа у випарах політиканськи боліт і піротехніці банальних жлоб-шоу. Вона перестала чути своїх поетів...Знецінено все, віками дороге для неї...”
А книга Володимира Мельниченка „Тарас Шевченко в Москві” ніби спішила до нашої виставки,щоб порадувати усіх цікавими дослідженнями про життя Кобзаря у столиці, про що говорять навіть назви розділів „О Москва! О караван-сарай!”, ”Приїхав я у тую Москву”, „Пустилися ми Москву споглядати”, ”Залишив я гостинну Москву”. У книзі автор роздумує над долею Шевченка, пропонує конкретні пропозиції щодо відзначення 200-ліття Великого Кобзаря у розділі „Не забудьте пом’янути...”
Так, Шевченко для свідомості українця – не просто література. Він - наш всесвіт... Шевченко - завжди попереду. Слово, яке не співвідноситься з його Словом, - нічого не варте. До Шевченка треба доростати всім життям.
Запрошуємо Всіх бажаючих на виставку, присвячену пам’яті Великого Кобзаря. Відкрийте для себе цікаві літературні думки та дослідження літературознавства. Нові знання чекають на вас в бібліотеці Академії.
Рог Людмила Володимирівна