В Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася науково-практична конференція «Українознавство в системі вищої школи»
Провели конференцію кафедра українознавства, Інститут культурологічних та етнополітичних досліджень, Україно-Китайський науково-методичний інститут міжнародної освіти та проблем управління ім. Конфуція Міжрегіональної Академії управління персоналом спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства МОНУ. В роботі конференції взяли участь відомі політичні, громадські, культурні діячі, а також представники вітчизняної науки та освіти, центрів українознавства з усіх регіонів України. За їх роботою в режимі телемосту спостерігали інші учасники з близько 15-ти регіональних підрозділів МАУП, що зі свого боку мали можливість в онлайновому режимі висловити свою думку щодо питань, що розглядалися на конференції.
Привітав учасників конференції віце-президент МАУП, ректор Академії, професор Микола Головатий. Він наголосив на унікальності українознавства як дисципліни. Вивченню саме цього предмету Академія приділяє особливу увагу. «Українознавство – невід’ємна складова національно-патріотичного виховання, без якої складно було б уявити формування цілісної, гармонійної особистості. – підкреслив ректор. - Без перебільшення саме МАУП намагається дбати про те, щоб питання підготовки фахівців справді поєднувалось з формуванням особистості».
Історико-методологічним засадам сучасної української національної ідеї було присвячено виступ народного депутата України Геннадія Удовенка.
Стану і перспективам вивчення українознавства в системі вищої школи дав оцінку доктор філологічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, завідувач кафедри українознавства МАУП Петро Кононенко. Сучасний стан викладання предмету в вищій та середній школі він оцінив як незадовільний, вказавши на нерозуміння з боку «деяких державних мужів, зокрема, з Міністерства освіти та науки» надзвичайної важливості українознавчих студій. Не буде нової України без нової української освіти, а української освіти без глибокого вивчення українознавства, - переконаний науковець.
В цьому розумінні ініціативи Міжрегіональної Академії управління персоналом важко переоцінити, вважає науковець. Нині тут створено повноцінну кафедру українознавства, видається українська книга, Академія проводить наукові та культурно-мистецькі заходи, привертаючи увагу громадськості до нагальних проблем української сучасності та пропагуючи українську ідею. І науково-практична конференція, присвячена проблемам українознавства є зайвим доказом цього. «Саме Академія скликає нас на зібрання і просить дати відповідь як нам жити і куди нам іти. Або дамо відповідь «хто ми і що ми?», або ми не станемо народом. Нам не треба чужого, але чому ми зреклися свого? Українознавство не спрямоване проти когось, але спрямоване на усвідомлення того, ким ми маємо бути», - так завершив свій виступ Петро Кононенко.
Питань українознавчих студій та досліджень, викладання предмету в системі вищої школи, зокрема, історико-методологічних засад українознавства як науки та застосування українознавчих методик у навчально-виховному процесі, торкнулися у своїх виступах інші відомі науковці, що працюють в цьому напрямку. Зокрема, кандидат філологічних наук, професор Василь Яременко, доктор філологічних наук, професор Анатолій Козлов, доктор історичних наук, професор, директор Східного інституту українознавства ім. Ковальських Володимир Кравченко, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОНУ Лариса Горенко-Баранівська. Науковці виробили спільну позицію щодо подальшого розвитку українознавчої науки, застосування її методик у викладанні широкого кола навчальних дисциплін з метою становлення та розвитку національно-патріотичної свідомості.