Міжрегіональна Академія управління персоналом

Розмірковуючи про життя та подвиги святих отців, ченців, подвижників православної віри, духовних старців, які жили у найкрасивішому місці на землі, у домі Пресвятої Богородиці — Святій Горі Афон, аналізуючи їхній досвід спілкування з Богом, духовні настанови, необхідно постійно нагадувати, наголошувати і підкреслювати, що християнська аскеза (молитва, теологічні роздуми, читання Святого Письма, книг святих отців, тілесний піст, храмове богослужіння, цілковита покора, послух духовному отцю, зречення індивідуальної волі, альтруїзм, милостиня) не зводиться до темряви середньовічних монастирських келій, а формує сфери сьогодення Православ’я і моделює християнське життя сучасного світу. Без знання тонкощів чернечої духовної боротьби, історії монастирів неможливо зрозуміти логіку розвитку аскетичної думки Православної Церкви.

Ікона Божої Матері «Ігуменя Святої Гори Афон»

З історії Православної Церкви ми знаємо, що багато священиків, духовних старців, монахів живе на Святій Горі Афон і цілими днями моляться, звершують богослужіння, багато працюють, без утоми приймають людей, вислуховують про їхній біль, а головне, випромінюють духовну радість спілкування, втіху та оптимізм. Євангельським словом та самим своїм життям вони лікують людські душі. Навіть коли подвижники віри та благочестя відходять у вічне життя, їхні книги, духовні настанови, бесіди та поради продовжують переможно звучати в історії сучасного християнства на землі. Варто лише згадати ім’я великого старця Паїсія (мирське ім'я — Арсеній Езнепідіс), його полум’яну молитву, поради, настанови та духовну опіку.

Ікона старця Паїсія Афонського (Езнепідіса) (1924 – 1994) — одного з найшанованіших грецьких святих

Споглядаючи життя преподобних і богоносних отців, що на святій Горі Афонській просяяли, стає зрозумілим, що святі Церкви Христової є духовними мужами великого, міцного, творчого, натхненного і благодатного слова. Їхні роздуми над життям Церкви, настанови, проповіді завжди актуальні, зрозумілі, практичні й переконливі. Святі протягом усієї людської історії вчать людей, суспільство і роблять християн учнями Самого Христа. Усі заклики святих до благочестивого життя мають пряме відношення до Божого Слова і Божої дії у світі.

Свята Афонська Гора знаходиться під особливим заступництвом Пресвятої Богородиці

Для православних християн усього світу відомо, що Свята Афонська Гора знаходиться під особливим заступництвом Пресвятої Богородиці, і що цей півострів був призначений Діві Марії жеребом для проповіді євангельського слова. Житія святих подвижників Афону доводять особливу любов Богородиці до Святої Гори і турботу Матері Божої про тих, хто присвятив себе для духовних подвигів, молитви, християнської аскези і чернечого життя на Афоні. Сьогодні Свята Гора Афон — це справжня чернеча республіка (духовна спільнота із двадцяти православних монастирів, скитів) з особливим ритмом духовного життя та давніми християнськими традиціями.

Свята Гора Афон — це справжня чернеча республіка

У цій традиції багато християн світу вбачають справжнє життя сучасного чернецтва, школу молитви, віри та благочестя. На Афоні люди відчувають особливу близькість Бога, Богородиці, святих Древньої Церкви. Невимовна, містична та таємнича атмосфера спілкування з Богом, радість пізнання Творця, відчуття турботи Божої Матері про кожну людину на землі, споглядання краси природи, постійне прагнення до комунікації у соборній молитві Церкви засвідчують, що благодать Божа, святість, молитва, духовні прагнення реально освячують матеріальний світ. Навіть побутові аспекти з життя афонських монастирів, архондариків (приймальних кімнат) для гостей, паломників, сама трапеза (кава, рахат-лукум, нуга, традиційна грецька горілка із додаванням анісу (узо), горіхи, фрукти, цукрова пудра) нагадують кожному паломнику про те що спілкування з Богом у богослужінні, таїнствах Церкви є найвищими і справжніми солодощами людського буття, а занурення у споглядання таємниці існування Бога — легке приємне сп’яніння душі у Божій любові.

«Відчуваєш особливі прагнення сучасної людини»

Саме на Афоні, спілкуючись з грецьким, румунським, сербським чернецтвом, з багатьма представниками світового Вселенського Православ’я, відчуваєш особливі прагнення сучасної людини до єдності у Христі. Приходить осмислення того, що православне життя — це не забобони бабусь у чорних платках, не заборони церковних ієрархів у дусі «неможна, не благословляю», не політичні гасла, «імперські скрепи» демагогів з високих державних трибун, а нестаріюча релігійна традиція, реальність живого й радісного спілкування з Богом. Християнська теологія засвідчує, що єдиним прийнятним критерієм при перегляді ціннісних орієнтирів життя для святих був тільки дух Євангелія і освічена богословська вірність Священному Переданню Православ’я. Виходячи з життя та думки різних отців Церкви, можемо зазначити, що у церковному житті необхідна богословська динаміка, яка постійно живиться Духом Святим.

«Спілкуючись з грецьким, румунським, сербським чернецтвом, з багатьма представниками світового Вселенського Православ’я»

Церква вчить, що святість є виявом освячення, обоження людини. З історії християнства ми знаємо, що святі Церкви Христової насичувалися світлом Божественної присутності, благодаті та духовної радості. Саме святі Афону змогли показати живий зв’язок історичного минулого з вічним незмінним у житті Церкви. На підставі саме їхнього життя можна розмірковувати про форми соборності та єдності у Церкві. Стає зрозумілим, що небезпека для Церкви настає тоді, коли мертві ідеї «духовних заборон», «шкільної схоластики», застарілі погляди «книжників та фарисеїв» від моралі стають нормою для сьогодення Православної Церкви. Варто наголосити, що святість — це особливий дар Святого Духа, в якому християни, уподібнюючись у святому житті Самому Христу, стають дітьми й друзями Бога. Господь дарує Свою святість людині, оселяючись в ній: «Хто любить Мене, той слово Моє виконуватиме; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього і оселю сотворимо у нього» (Ін. 14: 23).

Протоієрей Діонісій Мартишин