«ЕКОНОМІКО- ПРАВОВИЙ ТЕХНІКУМ ПРИ МАУП»
Рік тому ПВНЗ «Економіко - правовий технікум при МАУП» святкував свій перший ювілей. „ЕПТ - Ерудовані, Працелюбні, Талановиті»… 10 років тому під таким девізом виступила у міських інтелектуальних змаганнях команда новоствореного технікуму. Про нього ще майже ніхто не чув, проте молодий колектив вірив: у майбутньому ім’я цього закладу славно зазвучить серед освітянського багатоголосся столиці... Цей нехитрий девіз, придуманий першими студентами, є візитною карткою Технікуму й досі. А ЕПТ при МАУП за час десятилітнього розвитку став популярним навчальним закладом серед молоді і конкурентноспроможним на освітньому просторі.
Отже, офіційна візитівка цього закладу наголошувала би на такому: «За десять років роботи технікум підготував 3726 фахівців, які отримали кваліфікацію молодших спеціалістів за напрямами «Туристичне обслуговування», «Комп’ютерні науки», «Фінанси», «Бухгалтерський облік», «Правознавство», «Соціальна робота», «Організація виробництва». Сьогодні у закладі навчається 1353 студентів. Технікум успішно пройшов фахову акредитацію за шістьма спеціальностями, а у 2008 році у числі перших ВЗО І-ІІ рівнів акредитації впровадив кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Колектив складається зі 102 науково-педагогічних працівників, серед яких восьмеро мають наукові звання, 18 старших викладачів, 23 - вищі категорії, 4 - вчителі-методисти; четверо викладачів мають звання «відмінник освіти України», двоє - «заслужений працівник освіти». Серед них автори підручників, посібників, методичних розробок; переможці конкурсів «Учитель року» і «Педагогічна знахідка». За 10 років роботи педагоги підготували переможців та призерів міських олімпіад з іноземної мови, світової літератури, інформатики і комп’ютерної графіки, з соціально-гуманітарних дисциплін; студенти технікуму - активні учасники та переможці багатьох районних та міських наукових, творчих проектів та спортивних змагань; неодноразово були переможцями конкурсу «Студент-ерудит» серед закладів І- ІІ рівнів акредитації м. Києва; вибороли шість перших і три других місця у міському творчому науково-пошуковому конкурсі “Зірки світового мистецтва”.
У закладі діє необхідна соціальна мережа; працюють творчі і оздоровчі об'єднання; студенти беруть участь у роботі 4-х мистецьких студій і 7-ми спортивних секцій МАУП. Студентський та педагогічний колектив займається широкою благодійницькою діяльністю, а саме: шефство над дитячими розподільниками Березанщини та дитячим будинком у Дарницькому районі. За час роботи тут безкоштовно отримали освіту понад 150 дітей з малозабезпечених сімей Голосіївського району; проводиться навчання дітей з обмеженими фізичними можливостями. Сьогодні понад ста дітей навчаються на пільгових умовах.
З метою активізації роботи, яка сприяє обміну досвідом професійної діяльності, педагогічний колектив систематично бере участь у роботі засідань міських методичних об'єднань, які часто проводяться на базі закладу. Створено міцну методичну та бібліотечну бази та інформаційний навчальний пакет, що сприяє підвищенню якості освітніх послуг.
Заклад має дві філії - Дарницьку і Святошинську. У 2006 році було відкрите відділення, де заочно навчаються випускники одинадцятих класів. За усіма спеціальностями видаються державні дипломи і дипломи, оформлені відповідно до міжнародних вимог; окрім цього, усі випускники отримують атестати про повну загальну середню освіту державного зразка.
За досягнення на освітній ниві колектив ПВНЗ «Економіко - правовий технікум при МАУП» нагороджений грамотами та подяками МАУП, Голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, а також Головного управління освіти і науки м. Києва.
І, мабуть, саме завдяки такому широкому спектру освітніх послуг Технікум сьогодні користується неабиякою увагою випускників українських шкіл. Наприклад, у минулому (2010/2011) навчальному році майже півтисячі абітурієнтів виявили бажання навчатися у його стінах. Студентами Технікуму є не тільки кияни, тут навчається і чимало жителів регіонів, яких приваблюють одвічні принади Києва: вища (на їх думку) якість освіти, можливість престижного працевлаштування, яскраве і незабутнє студентське життя у столичному ВЗО. Для студентів з інших міст працює чимало гуртожитків МАУП.
Що ж чекає на вчорашнього школяра у вищій школі? Ось рядки із виступу нашого випускника Володимира Патоли на ювілейному святі:
„Перший курс ми нерідко згадуємо з деякою долею остраху, бо було трішечки важкувато: шестиденний робочий тиждень, проходження програми за десятий та одинадцятий клас (причому, без явних скорочень), державна підсумкова атестація – щось на кшталт шкільних екзаменів. Веселий рік… Вільного часу практично не залишалося (так, принаймні здавалося нам тоді, після звичного шкільного дев’ятого класу). Найголовніше – це те, що саме на першому курсі ми навчалися вчитися. А також вчилися дружити та пізнавали ази дорослого життя.
Другий курс захопить вас багатьма профільними складними предметами. Зі звичних шкільних дисциплін залишилась тільки історія України. Втіха одна: згадані незнайомі предмети ( філософія, історія держави і права, соціологія та інші) у виконанні наших викладачів були доволі цікавими. Однак, для того, щоб отримати гідну оцінку, в бібліотеці іноді доводилося сидіти по 5-6 годин на день. На ІІ курсі ми навчилися працювати самостійно та освоїли ази наукової роботи. Уже було більше часу на звичні студентські розваги: свята, дискотеки, КВН ... Далі все було значно простіше. Тож третій курс здавався веселим та спокійним проведенням часу, - незважаючи на профільні предмети, державні іспити та роботу (чимало моїх однокурсників пішли працювати під час навчання). Приємною несподіванкою було те, що багато студентів, окрім дипломів про освіту, отримали золоті і срібні медалі за успіхи у вивченні предметів загальноосвітнього циклу.
А тепер підсумуємо: що ж мені дав мій перший вищий заклад освіти – Технікум? Перший ВЗО сформував неабияку працездатність, вміння вчитися, працювати над собою, волю до перемоги, потяг до наукової роботи, переконав, що в житті немає нічого складного й нічого неможливого.... Свій молодий вік, коли особистість закінчує формуватися, ми провели у вищій школі. Завдяки цьому звикли без остраху дивитися на життєві колізії і сюрпризи, звикли не боятися труднощів... Ну, і найголовніше: мені лише вісімнадцять, а я вже працюю за фахом і отримую платню ..” (випускник нині крокує шляхами кар’єри військового юриста).
Частими гостями технікуму є журналісти, і коли вони звернулися до студентів з одним – єдиним запитанням, розповісти про те найголовніше, що вони тут отримали, то їх відповіді порадували педагогів: „здобув фах”, „вивчив мову”, „подолав страх перед вчителем”, „зустрів Її”, „знайшов друга”, „побачив Чехію”, „зрозумів, що хочу бути не бухгалтером, а... філологом”, „ знявся на ТВ”, „зустрів Вчителя”, „ склав іспит з математики”, „став чемпіоном”, „почав співати”, „зрозумів наміри батьків, які силоміць привели мене сюди”... Багато вихованців закладу працюють вже під час навчання, в тому числі й за фахом. Запрошення на роботу до столичних фірм після проходження студентами практики там - досить поширене явище. Уже традиційним стало працевлаштування у групу „Приват”, у туристичні та юридичні контори. Так, лише у 2012 році понад 20 випускників відділення «Правознавство і соціальна робота» залишилися працювати у районних судах міста.
А, втім, не варто і дивуватися: усі, хто працює зі студентами, в один голос запевняють, що до нас приходить чудова молодь – активна, допитлива, освідчена, уважна, цілеспрямована. Ще б пак – з кожним роком армія студентства суттєво поповнюється вчорашніми школярами, на грудях яких сяяли би ті самі золоті і срібні медалі (якщо б ними нагороджували дев’ятикласників). А в “Анкеті першокурсника” вони залишають чудові відповіді, такі близькі і милі серцю кожного педагога: “здобував”, “керував”, “перемагав”, “граю”, “співаю”, “танцюю”, “лауреат”, “ дипломант” тощо. Та й результати соціально-психологічних селф-інтерв’ю втішають: згубні звички та будь-які правопорушення – нонсенс для нашої студентської аудиторії. В усякому випадку, тут рясніють відповіді “ не вживав”, “не конфліктую„ , „не перебував” Діагностика анонімна, у щирості можна не сумніватися. Отже, здорове соціальне середовище – це ще одна наша перевага , і саме це мають цінувати батьки.
Якщо говорити про позанавчальне життя закладу, то, окрім численних гучних перемог, про які вже багато сказано на шпальтах різних видань, вражає турбота студентів Технікуму про вихованців соціальних розподільників, дитячих будинків та Будинків маляти. Постійно ( а не лише у свята) вони організовують акції „Подаруй дитині радість„ - готують подарунки, театральні постановки, розважальні програми. „Для нас ця робота вже стала потребою„ – стверджують волонтери (випускниця Дарницької філії ЕПТ Катерина Горбунова стала „Волонтером року (І місце у м. Києві). До речі, два останніх випуски особливі: заклад закінчили 560 студентів; серед них - півсотні відмінників ( стільки ж отримано дипломів з відзнакою). 18 перемог на Всеукраїнських наукових конкурсах і олімпіадах. Одна з кращих у Києві команда з Рейн-рингу. Футболісти є чемпіонами Голосіївського району. Декілька десятків дипломантів (у восьми творчих конкурсах серед студентів району і міста). Володарі титулів „Студент – ерудит” протягом шести років ( це міський конкурс для студентів закладів І-ІІ рівнів акредитації м. Києва). І студентські красуні двічі отримували дипломи про освіту у Технікумі. У Голосіївському районі , мабуть, не відбулося жодного молодіжного проекту без участі активістів ЕПТ при МАУП - вони завжди були першими і на сцені, спортивному майданчику, і у числі тих, хто прибирав парки і сквери , саджав дерева….
А тепер – слово нинішньому студенту - першокурснику: „З перших днів навчання мене вразила загальна атмосфера і ставлення до нас. Приємно, що тебе називають на „ви”; відчувається загальне ставлення до студентів як до рівних, як до особистостей (на жаль, у школах слово „учень” пов’язане зі стереотипом „дитина”, навіть якщо ця „дитина” уже поважний старшокласник). Однак, поряд із наданою нам самостійністю та більш невимушеною атмосферою спілкування, відчувається і дещо більша відповідальність за свої знання. І за вчинки теж: хочеться пустувати, а ніби й незручно... А ще – спробуй „втриматися на плаву”, коли у групі не два – три „відмінники” і п’ять „хорошистів”, як це було у моєму класі, а значно більше. І всі вони рвуться у бій за знання!”.
Цей бій за знання неможливо виграти без допомоги викладача. За ці роки наш Технікум став відомим не лише серед молоді, - сюди прийшли працювати, без перебільшення, найкращі вчителі та викладачі столиці (нагадуємо 82 % викладацького складу має вищі категорії і вчені звання). І, в першу чергу, завдяки їх професійним здібностям, студенти успішно опановують не лише ази професії, але й непрофільні дисципліни, з вивченням яких пов’язано немало призових місць на різноманітних предметних олімпіадах. Найбільш гучні перемоги – у міських змаганнях з математики та літератури, у міжнародних - з української мови. А учасники столичного конкурсу „Зірки світового літературного мистецтва” навіть видали власну збірку віршів. Далеко за межами закладу знають інтелектуалів ЕПТ – неодноразових переможців різноманітних конкурсів. Працівники закладу, очолювані відмінником освіти України, досвідченим управлінцем та висококваліфікованим майстром своєї справи Гомоном Анатолієм Анатолійовичем, як і всі, хто сьогодні працює з молоддю, чудово розуміють сучасні потреби ринку праці. Тому намагаються озброїти студента досить міцними знаннями, прагнучи при цьому сформувати цінні управлінські риси. Адже вивчити на керівника неможливо – керівника потрібно виховати.
На сторінках педагогічної преси доволі часто ведуться дискусії щодо інноваційних концепцій виховної роботи у вищій школі. Питання про те, якою їй бути тут, було вирішено ще на зорі освітньої діяльності. Педагоги закликають своїх колег з інших ВЗО боротися із суцільним захопленням молоді заокеанською антикультурою. Вона завжди сіяла згубні пристрасті, - наркоманію, алкоголізм, хвороби, вуличний спосіб життя, егоїзм, байдужість до тих, хто поруч! У Технікумі, як і в кращих закладах шкільництва, панує традиційна пошану до старших, культ здорової сім`ї, християнські етичні норми, здоровий спосіб життя. Студенти постійно відвідують знамениті куточки України, ближнього і дальнього зарубіжжя. Для них систематично організовуються різноманітні конкурси, фестивалі, календарно – тематичні свята, культпоходи, спортивні змагання.
А втім, слово батькам: „Я не хочу віддавати своїх дітей до закладу, де панують хабарництво, клановість, вседозволеність, безвідповідальність і злочинний лібералізм. Мрію, щоб моя дитина вчилася там, де, окрім достатньої (і доступної за ціною) професійної підготовки, дбають ще і про їх духовність, дозвілля, здоров'я, зовнішній вигляд. Саме такою школою і є для мене Технікум” (з виступу мами першокурсника на святі до 10-річчя закладу).
У Технікумі тишу можна почути лише у неділю. А вже назавтра наступить ранок нового понеділка, і його стіни наповняться дзвінкими юними голосами. Поодинці, по двоє і чималими зграйками поспішатимуть сюди ті, заради кого живе, росте і розвивається Технікум. Згодом вони заповнять аудиторії, зали, кабінети... Хтось поспішатиме на заняття, а хтось просто хоче побачитись з друзями. Наші вихованці – це головне джерело натхнення і творчості педагогів; саме заради них освоюються нові знання, створюються чудові книги, проводяться веселі свята. Бо педагоги пам’ятають про соціальне замовлення молодої держави і намагаються виховати сильну особистість, - лідера, здатного приймати рішення і відстояти свою честь, честь свого закладу, честь Батьківщини, честь нації.
Усі ці завдання багато років тому поставив перед собою колектив Економіко – правового технікуму при МАУП, і сьогодні по праву може пишатися своїми здобутками. За ці роки заклад став дійсно популярним серед молоді, сюди з радістю щороку йдуть студенти. І якщо серед них будуть народні депутати і державні діячі, науковці і підприємці, дипломати і менеджери вищої ланки, тут будуть вважати це своїм найбільшим успіхом. Бо п’ятнадцятилітніх школярів тут навчають вчитися і працювати. Переконують, що вони мають бути активними і наполегливими, займатися багатосторонньою творчістю і використовувати кожний момент у житті для того, аби набути досвід. Ми віримо, що наші вихованці стануть фахівцями нової генерації, людьми з високим рівнем культури та освіти, глибокою духовністю і національною гідністю.