Наукові роботи перевірять на плагіат
Міносвіти затвердило нове положення про раду із захисту дисертацій, вимагаючи перевіряти їх на оргинальность тексту.
Сьогодні на засіданні колегії Міносвіти було затверджено нове положення про раду по захисту дисертацій. Нові поради повинні будуть використовувати у своїй роботі систему «Антиплагіат», що помітно ускладнить роботу над дисертаціями багатьом аспірантам, які вирішили писати дисертацію заради відстрочки від армії.
— В роботу дисертаційних рад введена система «Антиплагіат», — розповів у своєму виступі на засіданні колегії Михайло Кирпичников, голова ВАК. — Поки систему впроваджуватимуть в експериментальному режимі, але можливо її впровадження в обов'язковому порядку.
Під системою «Антиплагіат» розуміється російський інтернет-проект, в рамках якого відвідувачам пропонується сервіс по перевірці текстових документів на наявність запозичень із загальнодоступних мережних джерел.
— При розгляді питання про створення спеціалізованої вченої ради саме наявність системи «Антиплагіат» не є обов'язковим, — розповіла Олена Нечаєва, директор департаменту наукових і науково-педагогічних кадрів Міносвіти. — Дисертаційні поради у надсилають нам звітах надавали дані про наявні в організації альтернативних системах перевірки використання запозиченого матеріалу без посилання на автора або джерело запозичення за напрямами діяльності спеціалізованої вченої ради.
Дисертаційні поради стали широко користуватися системами, перевіряючими дисертації на плагіат, після того як в рази збільшився потік бажаючих отримати науковий ступінь. В минулому році було захищено 21,5 тис. кандидатських дисертацій та 2,6 тис. докторських. Ще кілька тисяч робіт, за словами Кірпічнікова, захищені не були.
Педагоги пояснюють, що в останні роки переважна більшість молодих людей йшло в аспірантуру не через завзяття в науці, а щоб отримати відстрочку від армії. І науковому керівникові часто здавалася робота, компилированная з книг і чужих дисертаційних досліджень.
Системи, перевіряючі тексти на плагіат, що працюють за одним принципом: програма збирає інформацію з різних джерел: завантажує з інтернету і обробляє сайти, що знаходяться у відкритому доступі, бази наукових статей і рефератів.
Завантажені документи проходять процедуру фільтрації, в результаті якої відкидається даремна з погляду потенційного цитування інформація. Крім того, в загальну базу текстів поступають документи, завантажені на перевірку користувачем, якщо така можливість була дозволена ним під час процедури завантаження.
Після перевірки документа користувач отримує доступ до звіту, в якому представляються результати. Структура звіту дозволяє виділяти в перевіряється тексті запозичені частини як за всіма джерелами, так і по їх будь-якої їх підмножини.
На громадських слуханнях у положеннях про радах експерти ідею користуватися системами перевірки на плагіат в цілому підтримали, розкритикувавши сам сервіс «Антиплагіат» за те, що він розпізнає тільки тест і непридатний для креслень.
Віктор Панін, заступник голови товариства захисту прав споживачів у сфері освіти, переконаний, що системи перевірок тексти на плагіат потрібні і можуть допомогти впоратися з потоком списаних робіт.
— Я схвалюю і перевірку робіт таким способом, — каже Панін. — На дисертаційні поради валиться величезна кількість і докторських дисертацій. Вони не можуть чисто фізично все це прочитати і проаналізувати. Якщо з ними спочатку буде працювати система, а потім уже члени ради, порядку буде набагато більше.
На цьому зміни в діяльності дисертаційних рад не закінчуються. Колегія доручила департаменту наукових і науково-педагогічних кадрів Міносвіти спільно з ВАК і Російським союзом ректорів і РАН до 30 червня 2012 року розробити підходи до подальшого розвитку сфери підготовки та атестації наукових працівників.