SyNAPSE – майбутній прототип думаючого і учня комп'ютера
В даний час багато вчених вивчають будову та принципи функціонування мозку з метою побудови комп'ютера майбутнього, побудованого на таких же принципах і який буде володіти можливістю навчання в процесі пізнання, сприйняття і взаємодії з навколишнім середовищем, при всьому цьому зберігаючи подібний мозку компактний розмір і низький рівень енергоспоживання. З метою побудови такої комп'ютерної системи ряд провідних уневирситетов США під проводом компанії IBM почали роботи над проектом SyNAPSE ( DARPA"s of Systems Neuromorphic Adaptive Plastic Scalable Electronics ).
На роботи по цьому проекту науковому співтовариству був виділений грант у розмірі 4.9 мільйонів доларів від Управління Перспективного Планування оборонних науково-дослідних робіт при міністерстві оборони США (Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA).
Система SyNAPSE по своїй суті повинна бути апаратним і програмним прототипом мозку ссавця, здатного до навчання.
Вчені з Університету Колумбії і IBM займаються розробкою програмного забезпечення системи, а фахівці з нанотехнологій і суперкомпьютерам з Корнельського університету (Cornell University) і Стенфордського університету (Stanford University) створять апаратну платформу системи. Провідним керівником даного проекту виступає компанія IBM.
Основною метою проекту SyNAPSE є створення комп'ютера здатного до обробки та сортування множинних потоків зміни даних, має можливість пошуку інформації за заданими шаблонами і здатного приймати логічні рішення.
При всіх своїх фантастичні можливості цей комп'ютер повинен бути за розмірами не більше головного мозку і споживати енергії не більше ніж 100 Ватт.
Для успішного просування робіт проекту SyNAPSE ученим треба досконально розібратися в принципі роботи нейронів і синапсів, які ці нейрони з'єднують, і в результаті – у всій роботі мозку як одного цілого. Вчені дійшли висновку, що просто копіювати всю структуру немає необхідності. Одні нейронні мережі відіграють ключові ролі в роботі мозку, інші – другорядні, і без них можна обійтися. Залишається тільки остаточно з'ясувати, які ланцюга нейронів реально необхідні для моделювання роботи мозку.
Є і ще одна невирішена задача з цієї області, вчені не знають, які поштовхи і за яких умови необхідні для початку процесу навчання і самонавчання такого штучного мозку. Це ще належить з'ясувати в ході моделювання і експериментів. "Система життєвих цінностей – ось що є найважливішим аспектом", говорить Джуліо Тононни (Giulio Tononi), один з перших вчених, які займалися проблемою створення самонавчаючих комп'ютерів. "Ключовий момент штучного розуму - навчання методом проб і помилок, саме так, як ми вчимося протягом всього свого життя".
В області програмного забезпечення вже є напрацювання дозволяють імітувати міжнейронні зв'язки і здатні навіть на самонавчання. Але це лише тільки дуже маленька частина всього обсягу майбутніх досліджень і робіт.
"Це буде не легке завдання", говорить Тононни, "Навіть мозок найменших ссавців досить значний з точки зору його можливостей, хоча він має відносно малі габарити і споживає зовсім небагато енергії".