Навчання у МАУП

Меню

Духовні вожді та реформатори життя — духовна бесіда на свято Різдва чесного і славного пророка Іоанна Хрестителя (7 липня)

Святий пророк Іоанн Хреститель найбільш шанований християнський святий після Пречистої Діви Владичиці Богородиці. Святе Євангеліє свідчить: «Коли ж вони відійшли, Ісус почав говорити людям про Іоанна: на що дивитися ходили ви в пустелю? Чи на тростину, що вітер колише? На що ж дивитися ходили ви? Чи на людину, вдягнену в м’який одяг? Ті, що носять м’який одяг, у палацах царських живуть. На що ж дивитися ходили ви? На пророка? Так, кажу вам, більш як пророка. Цей бо є той, про якого написано: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою. Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоанна Хрестителя» (Мф.11:7-11).


Ікона Різдва чесного і славного пророка Іоанна Хрестителя

Порок Іоанн Предтеча народився в сім'ї праведних Захарії і Єлизавети. По материнській лінії Іоанн був родичем Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Нього. Іоанн був останнім пророком серед безлічі праведників, які передбачали пришестя Месії, який звільнить народ Ізраїлю. Православна Церква називає святого пророка Іоанна Предтечею і Хрестителем. Предтечею — тому що він прийшов перш Христа і проповідував народу про пришестя Сина Божого. Хрестителем — тому що пророк хрестив Спасителя в річці Йордан. Перш ніж почати свою проповідь, святий пророк Іоанн багато років жив у пустелі — готувався до свого служіння постом і молитвою. Коли йому виповнилося тридцять років, він вийшов з пустелі і розпочав проповідувати пришестя Христа. Святий Іоанн прийшов на річку Йордан, в якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він почав проповідувати народу про покаяння й духовне оновлення життя.

Вшановуючи пам’ять святих старозавітних пророків, кожен християнин має усвідомити свою власну життєву місію і пророче покликання. Пророча місія Православної Церкви в сучасному світі в тому і полягає, щоб, подібно пророкам Старого Завіту, прагнути до творення добра, волати до голосу совісті, викривати зло та несправедливість. Православна Церква духовно оновлює, трансформує не тільки християнина, але і все суспільство загалом, залучаючи людину та соціум до благодатного життя у парадигмі цінностей Біблійного Одкровення. У таїнстві святого миропомазання кожному християнинові надається пророчий дар свідоцтва життя у світлі Закону Божого (Святого Письма, Біблії) та одвічної Правди Творця. Місія християнина в тому і полягає, щоб актуалізувати цей дар у своєму власному житті.


Ікона святих славних старозавітних пророків

Місія християнина в тому і полягає, щоб актуалізувати цей дар у своєму житті. Незважаючи на епоху цинізму, прагматики і невіри, віруючій людині необхідно почути в собі голос Божий, усвідомити своє справжнє покликання у світі і подивитися на світ очима подвижників релігійної віри і духу — святих пророків. Пророчий дар від Всевишнього Господа — це вертикальний вимір всіх сфер життєдіяльності сучасного людства. Істинне знання про Творця, Церкву, людину і суспільство відкривається християнину в дусі пророчого служіння. Християнин через миропомазання долучається до життя Святого Духа, і вже Сам Дух Святий животворить людську особистість. Переступаючи поріг храму, беручи участь у богослужінні та таїнствах Церкви, ми занурюємося у благодатну стихію духовної радості, цілісності, гармонії і повноти буття. Виходячи з храму, християнин, має бути сповнений енергією пророчого служіння, йти у світ як пророк, свідчити про повноту буття, і радість спілкування з Богом.

Вивчаючи історію релігії, вплив християнства на розвиток суспільних процесів, зазначимо, що будь-яке суспільство без фундаментальних основ милосердя, солідарності, соціальної справедливості руйнується. Нині, як ніколи, сучасний світ має пройматися духом єдності, соборності, солідарності та відповідальності. Суспільство має усвідомити головну думку біблійного пророчого вчення: всі люди є членами однієї великої родини, дітьми одного Отця Небесного, і вони мають відчувати себе єдиним обраним народом Божим.

Церква, політика, бізнес, держава має долати існуючи реальні конфлікти шляхом взаєморозуміння та спільної діяльності. Церква завжди шукає спільне, консолідуюче та об’єднуюче начало в суспільстві. Справедливе суспільство, до побудови якого закликали старозавітні пророки, має бути засновано на біблійних цінностях і затверджено на орієнтирах соціальної справедливості, сповнено живої любові Бога до людини і, нарешті, любові людини до Творця та Ізраїлю. Пророки постійно наголошували, що соціальні зв’язки між ізраїльським народом мають визначатися не острахом, а любов’ю, оскільки тільки їй під силу навернути людей різних національностей, політичних поглядів та переконань до щирого та багатобічного співробітництва в ім’я зміцнення соціальних зв’язків суспільства.

Навіть після гріхопадіння та руйнування цілісності людства Бог не залишає бажання виправити цей несправедливий світ. В історії  ізраїльського народу з сердець старозавітних пророків ненастанно підіймався крик про справедливість. Це відповідь на прагнення та вимогу Живого Бога, щоб наш світ не був царством моральної анархії, де завжди перемагають найбільш нахабні, корумповані та жорстокі, але щоб тут на землі панували чесність, чеснота, прямота, щирість, істина та справедливість. Саме до благочестивого життя закликав своїх сучасників святий пророк Іоанн. Його проповідь та суспільне служіння суттєво вплинуло на життя Ізраїлю. Але щоб перейти від прагнення та вимоги до виконання задуму Бога про справедливість, долучитися до проповіді й служіння святого пророка Іоанна Хрестителя, сучасному православному християнину треба піти особливим шляхом, який різко розходиться із звичайними шляхами або навіть вимогами цього світу. Це шлях любові, піклування та милосердя на противагу злобі, ненависті та прокляттям.


Ікона святого пророка Іоанна Хрестителя

На Голгофі Живий Бог прийняв усю ненависть та жорстокість світу на себе. Це ясно підкреслює Новозавітне Одкровення, розп’яття було страхітливою несправедливістю, та однак світ не чує у відповідь погроз та проклять від Бога людству. З Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа почався новий світ, у якому є можливою нова справедливість. І тепер, через тяжку працю молитви, євхаристичного піднесення, аскетичного життя, через богословське осмислення буття людство може змінити у кардинальний спосіб гріховну ситуацію життя.

Зауважимо, що веління Творця осмислювалися пророками як екзистенційна сила справжнього Буття, яка переборювала людину та вкладала до її вуст Слово Боже. Старозавітні пророцтва завжди чітко пов’язані з історичними моментами, в контексті яких вони вимовляються, але їхні соціальні вимоги є актуальними в усі часи. Кожен пророк передавав людству вручене йому Богом особливе послання.


Протоієрей Діонісій Мартишин

Таким чином, пророча діяльність включала в себе такі аспекти:

  • викривальні промови та погрози;
  • активну соціальну та політичну позицію;
  • есхатологічні  обітниці;
  • покаянні молитви та співи подяки;
  • месіанські пророцтва;
  • моральні послання та релігійно-духовне повчання.

Проаналізувавши сутність пророчого служіння, зазначимо наступне: старозавітні пророки вірили, що Бог діє та виявляє Себе в історичних подіях людства. Тому пророки брали активну участь у житті народу Божого. Вони були не лише духовними наставниками, а й політичними лідерами, духовними вождями, радниками царів, модернізаторами та реформаторами життя ізраїльського суспільства. Кожен пророк вбачав руку Божу не лише в подіях життя старозавітної церкви, але й в історії язичницьких народів, які також підвладні вищій волі Творця.

Отже, історичне знання Старого Завіту, вшановування церковних свят, присвячених святим пророкам — це екзистенційне пізнання Бога та особистості в історії. У біблійних пророків історія постає як ланцюг подій, скеровуваних Богом до певної мети. Згідно з есхатологічним вченням пророків, історія завершиться Царством Божим у перетвореному світі, де загине все темне й зле і переможе Божественна гармонія, соціальна справедливість та Правда Божа.

 

Протоієрей Діонісій Мартишин

Поділитися посиланням: