Навчання у МАУП

Меню

Краса, інтелект, мудрість і релігійна віра — духовна бесіда на свято великомучениці Катерини (7 грудня)

На сторінках газет, на екранах телебачення і в мережі Інтернет нерідко поширюється думка, що християнство — це лише релігійна архаїка, сива минувшина консервативної, патріархальної культури і дрімуче невігластво релігійних фанатиків. Спростуванням такої хибної думки є життя святої великомучениці Катерини (приблизна дата мученицької кончини святої у межах 305 — 313 років), пам'ять якої Православна Церква відзначає 7 грудня.


Свята великомучениця Катерина

З життєвого опису святих Православної Церкви відомо, що свята Катерина була донькою правителя культурної столиці еллінського світу — Олександрії Єгипетської. У місті Олександрії, де були найзначніші фонди літератури, скарби мистецтва, зберігалися рідкісні експонати археології, завжди велася наукова полеміка у різних філософських школах. Саме тому з дитинства свята Катерина була знайома з тонкощами філософської думки як науки і розбиралася в різних культурних проектах своєї епохи. Її аристократичність, глибока мудрість, блискуча освіта, інтелект, розум знаходили пряме відображення і в її тілесній красі і граціозності. Руки і серця Катерини домагалися наймогутніші й найвпливовіші чоловіки того часу.


Наукова полеміка у різних філософських школах

Красуня Катерина оголосила своїм батькам рішення про те, що вона згодна вийти заміж лише за того, хто буде за неї заможнішим, освіченішим, мудрішим і красивішим. Мати майбутньої святої Катерини, яка таємно сповідувала християнство, запропонувала донці звернутися за духовною порадою у вирішенні свого питання до свого духівника. Духовний наставник матері був видатним відомим християнським аскетом, молитовником і жив у печері за містом. Поговоривши з Катериною, побачивши чистоту її душі і серця, він навернув чарівну дівчину на шлях християнської віри, вказавши на те, що найкрасивішим і наймудрішим у Всесвіті є Боголюдина Христос Спаситель світу.

Образні філософські порівняння, притчі, богословські ідеї, які наводив християнський містик та аскет, розкрили Катерині інтелектуальну велич, духовну славу, багатство та мудрість християнства. Молитви перед іконою Божої Матері, таїнство хрещення і духовні настанови старця відкрили майбутній святій шлях до Бога. В одному з духовних видінь свята Катерина по молитвам Пречистої Діви Богородиці отримала з рук Спасителя обручку, яка символізувала її духовне заручення Господу. В цей час в Олександрії був присутній язичницький імператор Максимін. У його честь проводилися язичницькі урочистості, розважальні ігри, спортивні змагання та одночасно приносилися в жертву богам і диким звірам людські жертви — християни.


Відкрита філософська дискусія

Свята Катерина, бажаючи відкрито сповідувати свою християнську віру в Єдиного Істинного Бога, вступила в диспут з язичницькими служителями культу і філософами. У відкритій філософській дискусії (як би сьогодні сказали, в інтелектуальному і релігійному батлі, протистоянні, духовній битві) вона блискуче перемогла, переконала своїх опонентів в істинності християнської віри і багато релігійних мислителів, філософів, військовослужбовців і навіть сама дружина імператора Августа — прийняли християнство.

Імператор Максимін, продовжуючи духовну битву («інформаційну війну») за розум і серце Катерини, пропонував їй великі гроші, владу і заміжжя. Не досягнувши своєї мети, стративши безліч мучеників-християн на її очах, він піддав святу страшним мукам. Незважаючи на погрози, катування і залякування, свята твердо проголосила свою вірність Небесному Нареченому — Христу і сама поклала свою голову на плаху під меч ката. Через люту ненависть до християнства імператор стратив святу Катерину.

На сьогодні мощі святої Катерини свято зберігаються на Синайській горі, а весь християнський світ вшановує святу за мужність, духовну красу, мудрість і блискучий інтелект.


Свята Катерина твердо проголосила свою вірність Небесному Нареченому — Христу

Вшановуючи день пам'яті святої Катерини, як ніколи, актуальним стає осмислення діалогу релігії та науки, Церкви і суспільства. Кожного разу, коли християнин говорить про релігійну віру, духовні цінності, він має відчути поклик від Бога до справжнього цілісного насиченого духовного життя в сучасному суспільстві (політика, культура, наука, бізнес, журналістика) на засадах християнської віри. Православна Церква критикує всякий провінціалізм, хуторянство окремих церковних парафій, радикалізм, мракобісся, фундаменталізм і фанатизм деяких віруючих християн.

Цілком очевидно, що християнство має нерозривний зв’язок з матеріальною та духовною сферами розвитку сучасної культури. Творчість, мистецтво, наука і явища культури — це шлях до самореалізації людини, магістраль духовного сходження до Бога і подолання обмеженості людського життя. Культура, наука, освіта, творчість є для християнина реальним шляхом спасіння, духовного оновлення і перетворення світу у парадигмі проголошення істин Євангелія. Церква відкидає помилкові аскетичні погляди, сутність яких полягає в утвердженні, що створений Богом світ — це царство пітьми, сатани, гріха і омани.


Християнський світ вшановує святу Катерину за мужність, духовну красу, мудрість і блискучий інтелект

Справжня богословська думка Церкви виступає проти усякого дуалізму, протиставлення релігії та науки, богослов'я і культури. Господь через творчість, науку, освіту, мистецтво та багатогранні процеси культури відкриває християнину шлях нового духовного життя, глобальну перспективу відновлення цілісності людського буття, втраченого внаслідок гріхопадіння.

З нашої точки зору, прагнення віруючої людини змінити зовнішній світ на краще, не можуть вичерпуватися поверхнево-сентиментальними, простодушними і наївними міркуваннями про цінності, духовними розмислами про ангельський світ небесної ієрархії, про життя святих ченців у монастирях. Православна віра має виявлятися в реальних процесах духовної, соціальної, політичної і культурної трансформації сучасного світу.


Протоієрей Діонісій Мартишин, завідувач кафедри теології та християнської комунікації МАУП

Цілком очевидно, що богословське знання в історії християнства характеризується різноманіттям форм свого вираження: у вигляді важливих духовних подій з життя святих Церкви Христової, настанов церковних ієрархів, духовного досвіду богословів, людей справжньої віри, а також конструктивних богословських суперечок, дискусій і різноманітних теорій розвитку місії Церкви у світі.

Отже, саме тому вивчення життя і спадщини святих Православної Церкви є складовою християнської наукової думки. Богослов'я Церкви безпосередньо пов'язано з життям і подвигами святих, оскільки вони були не лише свідками давньої християнської віри, головне, що вони буди свідками віри істинної, живої і справжньої. Життя святої великомучениці Катерини доводить, що призначення богословської науки не в установленні церковної середньовічної схоластики, абстрактних правил духовного буття, утвердженні принципів аскетизму, розвитку моральних теорій, а в залученні людини до досвіду спілкування з Живим Богом і занурення християнина в цілющу любов Господа.

Протоієрей Діонісій Мартишин,
завідувач кафедри теології та християнської комунікації МАУП

Поділитися посиланням: