Все творіння радіє — духовна бесіда на свято Пасхи
Пройшовши духовну пустелю випробування Великого посту, християнин приходить до найрадіснішого й найбільшого свята в житті православного християнина — Світлого Христового Воскресіння. Вихід Ізраїлю з Єгипту, Пасха Господня, Воскресіння Христа — Великі події в історії всього людства. Первинним для християнина є людське буття у світлі Воскресіння Христова, Євангельського Одкровення й неземної радості про Воскреслого Господа Ісуса, вторинним залишаються строгі аскетичні вправи, естетика, культурологічні аспекти.
Найважливіші питання релігії, духовного буття християнства, філософії історії, сенсу людського життя тісно пов’язані з подією Христового Воскресіння. Християнська теологія воскресіння та оновлення буття людства органічно з'єднується з сучасної наукою, утворюючи єдине християнське вчення, в якому богословський аспект воскресіння Христа є суттєвою гранню духовної творчості сучасною людини. Апостол Павло вчить: «А якщо Христос не воскрес, то вiра ваша марна». (1 Кор. 15:14). Історія спасіння людства (Пасха ізраїльського народу та воскресіння Христа) — це метафізичний глибинний процес оновлення людини, шлях осягнення духовних смислів, а не стихійний ланцюжок випадкових подій. Сьогодні, коли світ занурений у відчай, жахіття профілактики, боротьби та подолання наслідків короновірусу, необхідна глобальна реконструкція духовної прогностики розвитку людства з урахуванням досягнень та напрацювань саме теології (богослов’я) та релігійної філософії.
Ікона Світлого Христового Воскресіння
Подія воскресіння Христа безпосередньо пов'язана з осмисленням головних аспектів християнської історії в контексті викликів сучасного світу. І це зростання наукового інтересу до розуміння процесів християнської історії можна пояснити. Важливо мати на увазі, що в епоху глобальних викликів людства, як ніколи, в науці посилюється потреба зрозуміти увесь складний і суперечливий ланцюжок історичних подій, зрозуміти їх вічний, абсолютний сенс, щоб не помилитися у виборі духовних векторів подальшого розвитку сучасного суспільства.
Теологія (богослов’я) повертає сучасній людині не тільки віру в Бога, але й віру у трансформацію самої історії, в можливість побудувати життя церковної громади, сім'ї, робочого колективу, держави і суспільства відповідно до цінностей своєї релігії. Від Церкви має виходити стратегічна ініціатива, яка б визначала і перспективу відновлення загальнолюдської єдності на основі Біблійного Одкровення. Переконані, що сучасному людству, щоб вижити, судячи з усього, буде потрібно серйозне перетворення масової свідомості в дусі релігійної традиції та справжнього гуманізму. Цілком зрозуміло, що сама історія вимагає не тільки економічного зростання, фінансового добробуту, а й зміцнення духу, моральних категорій і релігійних цінностей. Християнська теологія — це не вчення про безособові механізми світової еволюції (прогресу), не набір політичних програм або ідеологічних шаблонів, які виконують нормативну роль в соціумі, а проповідь про воскреслого Бога, про вічні й абсолютні цінності буття, які перетворюють всю світову історію.
Вихід Ізраїлю з Єгипту, Пасха Господня
Духовно-моральні та релігійні ідеї людства мають стати рушійною силою сучасної політики, держави, культури, історії, права, інформаційних технологій та науки. Це християни доводять своєю участю, працею та служінням в літературі, науці, політиці та журналістиці. Християнські теологи наполегливо шукають шляхи зближення Церкви, держави та суспільства, наводячи мости між релігією та наукою, розроблюючи різні проекти місії християнської церкви в сучасному світі. Формування християнської культури як ідейна передумова соціальної доктрини християнства являє собою одне з найбільш значних релігійно-філософських прагнень соціальних і релігійних мислителів церкви. Сміливість і довершеність ідей, ясність окреслених проблем щодо формування християнської культури, єдність релігійної віри та знання, глибокий пошук всеохопного синтезу Церкви та суспільства пронизують собою численні наукові праці, книги, статті, доповіді багатьох релігійних мислителів світу.
Варто усвідомити, сучасний християнин — той, у якому «оселився» Воскреслий Бог. І тому, якщо в церковній практиці християнства немає радості воскресіння, постійного духовного відновлення прагнення до нескінченного пізнання, досконалості в чеснотах Христа, творчого пориву духу, а є тільки відданість букві закону, уставу, правилам і заборонам — це помилковий шлях духовного буття християнина. Дріб’язковість, фанатизм і обрядовірство, які проникають у церковне парафіяльне буття, не тільки руйнують християнську любов, соборність, але й спотворюють основи християнського богослов’я й благовіствування.
Свято перемоги над смертю, відчаєм, апатією і зневірою
Наголосимо, що справжнє православне богослов’я — це проголошення Христа Воскреслого, Який воскрешає і нас, дає нам силу любити, творити та протистояти ворожим силам зла. Людство творить нові цивілізації, віртуальні світи й планети, але зміст справжнього життя вислизає від нього. І саме християни, здолавши страх і обмеженість, мають проповідувати світу зміст людського буття в єдності з Воскреслим Христом Спасителем. Життя має сенс, воно безмірно радісне, тому що є Господь, Христос, Який переміг сили пекла та зруйнував царство сатани.
Зазначимо, що християни актуалізують перемогу Господа над сірістю, буденністю й мороком буття. Християнство продовжує свій духовний подвиг, бій за Царство Христове. Церква — це Христове воїнство, яке бореться за вічні абсолютні цінності Євангелія, милосердя, справедливість і Правду Божу. В руках християн — не щит та меч, а Живоносний Хрест, Євангеліє, Чаша Христова зі Святими Дарами, у серці — богослов’я воскресіння та оновлення світу, а на вустах — слова: «Нехай Воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і побіжать від лиця Його ненависники Його!» І полем бою є не тільки серце людини, але й соціальна платформа розвитку сучасного людства. Це, насамперед, сфера виховання, освіти, наукових досліджень, журналістика, політика й соціальне служіння, сповнене милосердя та милості Божої.
Протоієрей Діонісій Мартишин, доктор наук з державного управління,
доктор теології, доцент, завідувач кафедри теології та християнської комунікації МАУП
Воскресіння Христове нагадує нам про відновлення й воскресіння нашого життя, про квітучу весну всього людства. «Христос Воскрес!» — вічні слова-мед християнства, яке проголошується у безмежному просторі Всесвіту. Пасха Христова — радісна проповідь християнства, ніби музика слави й прославлення, ніби яскраве тепле полум’я Єрусалимських свічок Живоносного Гробу Господнього, сонячне світло благодаті Божої, яке зігріває та просвіщає серця віруючих християн на землі. Пасха Господня. Свято Світлого Христового Воскресіння відкриває для кожної віруючої людини можливість перемоги над смертю, відчаєм, апатією і зневірою. За духовною пустелею Великого посту приходить живоносна радість Пасхи Христової, яка сповнює людське буття радістю Богоспілкування та зустрічі з Воскреслим Живим Богом.
Протоієрей Діонісій Мартишин