Безцінний досвід християнського життя
Архіпастирська мудра діяльність церковного діяча, єпископа Едмонтонського і правлячого архієрея Західної єпархії Української Православної Церкви Канади Вселенського Патріархату Іларіона (Рудника) – є результатом благодатного, духовного життя православних громад українців під небом Канади. Канада – велика не лише за територією країна, але й за духовними прагненнями своїх громадян. Саме звідси неабияка канадська доброта, особлива доброзичливість до переселенців, гостей. У церковному житті тут домінує принцип – не звужувати, а розширювати духовний та соціальний простір християнина. Мудрість українців у Канаді, які зуміли позбутися своїх амбіцій, релігійного «гонору», соціальної вищості, об’єднатись у потужну громаду, викликає захоплення і бажання наслідувати цьому безцінному досвіду, коли «атомарне існування» багатьох парафій України роз’єднує, ослаблює сучасне українське суспільство, бо певні кола християн, на жаль, в умовах глобалізації втрачають євангельську радість, відкритість до світу, цілісність буття, критичність мислення, рівновагу, порозуміння, релігійну терпимість, толерантність одне до одного через екзистенційні виклики ХХІ ст.
Іларіон (Рудник), єпископ Едмонтонський і Західної єпархії Української Православної Церкви в Канаді Вселенського Патріархату
Варто навести глибокі роздуми відомого українського вченого, педагога, філософа, гомілета, ритора – професора Галини Сагач. Вона розмірковує: «Побожний український народ в Україні та в усьому світі на скрижалях свого серця закарбував найвищі святощі: Бог і ненька – Україна, які наповнюються безмежним океаном думок, роздумів, почуттів, протягнених від Землі до Неба, від пахущого куща квітучої калини біля батьківської хати до найвищої гірської вершини у сивочолих Карпатах, від милої річечки сільського дитинства в Україні до вражаючої душу величі потужного, стрімкого Ніагарського водоспаду у далекій, любій серцю заморській Канаді, де мирно живе й трудиться найбільша українська громада – діаспора, наші брати і сестри у Христі, наша українська «кровиночка», наша радість, охрещена Христовою любов’ю, вірою та надією. Ми прагнемо пізнати їхній світ, зрозуміти, яким чином канадські українці створили себе, зберегли в собі найвищу, духовну форму природи. Адже людина має продовжити всесвітню космічну творчість, але не наперекір їй (як бувало в атеїстичну добу), а в цілковитій злагоді з нею, як відлуння гармонії Всесвіту».
Єпископ Едмонтонський Іларіон (Рудник) та протоієрей Діонісій Мартишин, завідувач кафедри теології та християнської комунікації МАУП
На нашу думку, в архіпастирському служінні єпископа Іларіона відкриваються деякі релігійні й соціальні особливості: міцна православна віра, національна свідомість, вірність багатовіковим традиціям Православної Церкви, певна закоханість у соборність християнського життя, особлива любов до свободи, вільнолюбний дух, при внутрішній гармонії у молитві, богослужінні та таїнствах вміння консолідуватися навколо Всесвятішого Вселенського Константинопольського Престолу, озирати геополітичні простори з височини православної віри, аскетичного духу, реалізуючи творчий потенціал розвитку церковних громад перед Всевишнім Господом.
Не виникає сумніву, що своїм життям єпископ Едмонтонський Іларіон сповідується у своїй щирій любові до Бога, України та далекої Канади. Його скромне й смиренне життя – це щирий заклик до християнської соборності, взаєморозуміння усього Українського Православ’я, духовно-моральної, інтелектуальної, соціальної співпраці усіх православних християн світу, хто відданий Богові, рідному народові, усьому людству в тривожні часи викликів ХХІ ст. У серці владики не згасає вічне сяйво християнської зірки Богопізнання, вічне світло любові до неньки – України, щире прагнення до діалогу сердець: Константинополь – Київ, Україна – Канада, українці і світ, аби зберегти свою віру у жорстокому секулярному світі ХХІ століття.
Духовні подарунки славнозвісному церковному ієрарху
Дуже приємно, що знаний церковний ієрарх відзначив багатогранну діяльність кафедри теології та християнської комунікації навчально-наукового Інституту міжнародних відносин та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом і духовно-просвітницького Центру імені святих Апостолів при МАУП, а також «за вагомий внесок у розвиток християнської теології та зміцнення церковної комунікації Православної Церкви в Україні» нагородив завідувача кафедри та директора Центру – Мартишина Дениса Сергійовича, доктора теології, доктора наук з державного управління, доцента Почесною грамотою Української Православної Церкви в Канаді.
«За вагомий внесок у розвиток християнської теології та зміцнення церковної комунікації Православної Церкви в Україні»
У своєму слові подяки протоієрей Діонісій (Мартишин Д. С. ) зазначив: «Вельмиповажний та високодостойний владико Іларіоне! Дозвольте привітати Вас у нашій Академії та у нашій академічній каплиці. Для нас велика честь та милість Господа – Ваш візит до навчального закладу, який невпинно проповідує християнські цінності та підносить дієвий патріотизм на благо нашої рідної України, Православної Церкви та волелюбного українського народу. Господь Бог наділив Вас неабиякими дарами архіпастирського служіння Українському Православ’ю та усьому українському народові у геополітичному просторі сучасного світу. Відрадно зауважити, що Ви ніколи не очікуєте титулів, почесних звань, нагород, бо Христос Спаситель обдарував Вас духовною радістю піднімати до небес на теренах Канади та України людські душі, оновлювати серця надією на Божу милість та благодать. Рука Господня веде Вас як святителя й янгола-охоронця для багатьох віруючих православних християн стежками Вашого земного шляху через різні випробування і спокуси. Молимось, нехай зміцниться ваш шлях служіння Господу Богу, Вселенській Церкві та усім вірним, духовний шлях мудрого та добросердого архіпастиря – світлого наставника християнської істини, мужності та богословської цілісності буття. Хочемо побажати Вам, щоб слова Святого Письма стали візитівкою Вашого життя та церковного служіння: «Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр, що в Ливані, примножиться. Насаджені в домі Господнім у дворах Бога нашого розцвітуть. Вони і в старості будуть множитися, і в доброму здоров’ї перебуватимуть, щоб сповіщати, що праведний Господь — Бог наш, і нема неправди в Ньому» (Пс. 91:13-16)».
Пивоваров Олександр