Місійне служіння українського православ’я

Трансформація теологічного знання, реформування духовної освіти, перехід до діалогу Православної Церкви і світських вищих навчальних закладів потребують розвитку місійного служіння українського православ’я, духовної і богословської літератури, зокрема, з вивчення історії християнства і богословської думки християнської Церкви.В умовах викликів сьогодення особлива роль належить вивченню історії релігії, теології, основних засад гуманізму, формуванню духовно-моральної культури сучасного студентства. Саме про це постійно говорить знаний православний архіпастир Іларіон (Рудник), Архієпископ Вінніпеґа і Середньої Єпархії, Митрополит Канади, Першоієрарх Української Православної Церкви Канади: «Християнська теологія обумовлює життя багатьох людей, країн, цивілізацій, творить духовні ідеї глобального світу, і сама християнська соціальна думка реально змінюється, відповідаючи на виклики сьогодення. Вочевидь, що нині цей процес є надто інтенсивним і це необхідно враховувати. Людство переживає складні періоди турбулентності, і перед ним постають нові й нові виклики та загрози» (Іларіон (Рудник), єпископ. Вільно сповідувати власну віру на власній землі // Д. С. Мартишин. Українське Православ’я сьогодення. Київ: Видавництво Ліра-К, 2022. С. 8–9).

Вивчення теології, історії і культури України вимагає всебічної координації академічних гуманітарних зусиль від церковних ієрархів, священиків, журналістів, філософів, релігієзнавців, богословів, політологів і соціологів. Реалізації такої важливої місії Православної Церкви в умовах процесів глобалізації сприятиме викладання в загальноосвітніх навчальних закладах основ християнської теології, моралі та історії християнства. З радістю і вдячністю Богові, маємо зазначити, що у 2022 році кафедра теології та християнської комунікації Навчально-наукового Інституту психології та соціальних наук  МАУП відзначала своє 20-ліття з дня заснування. Інтелектуальні, духовно-моральні, політичні і соціальні кризи сучасної людини можна подолати на засадах зміцненням релігійної віри, есхатологічної надії, містичної любові, розвитку духовної культури народу, освіти, науки, мистецтва в синергетичній єдності науки і релігії.

Синтез теології, психології, антропології, історії, культури і релігійної думки — життєва і творча спадщина усіх релігійних мислителів людства і богословів, які постійно закликають людину до зміцнення релігійної віри, оновлення духовності, гуманізму, прощення, милосердя, очищення розуму і серця, укріплення волі у дусі релігійної аскетики (самообмеження) і духовної боротьби.

На нашу думку, релігійне життя людства — це фундамент духовного розвитку особистості. Християнський досвід спілкування з Богом, релігійна думка, містична інтуїція,  домінують над матеріальними уявленнями людини про світ. Без спілкування з Богом людина стає духовно сліпою, тому нині зростає духовна відповідальність Православної Церкви за власну проповідь, місію і служіння Богові, Церкві і Українській державі, відповідальність за чистоту наших духовних помислів, патріотичних прагнень, реальних вчинків і соціального служіння ближньому.

Переконані, що саме цю місію виконують енергійні життєлюби з відкритою душею і високим професіоналізмом — Денис Мартишин і Анатолій Богданенко, які жертовно і віддано займаються питаннями видання духовної літератури і християнського свідчення про Бога серед сучасного студентства.

Зауважимо, що ці важливі проєкти книговидання постійно підтримує  київське видавництво Ліра-К, яке є сьогодні осередком відродження національної свідомості українського православ’я, а також виступає організатором творчих зустрічей з письменниками, науковцями, відомими українськими діячами, істориками і художниками.

Увічненню, прославленню християнської теології і місії святих апостолів віддають наукові сили та творчу енергію різні інституції Православної Церкви, серед яких духовно-просвітницький Центр імені Святих Апостолів і кафедра теології та християнської комунікації Навчально-наукового Інституту психології та соціальних наук МАУП.

Доречно зазначити, що попри свою професійну діяльність Анатолій Богданенко всебічно сприяє розвитку видавничої діяльності духовно-просвітницького Центру імені Святих Апостолів, вміло організовує, залучає духовенство до освітянської справи, аби українське православ’я пророчо працювало на державотворчу ідею, патріотизм, національну ідею, відчуваючи обов’язок і відповідальність перед майбутнім. На думку Анатолія Богданенка, українське православ’я проповідує гідність і свободу людини, вшановує духовну культуру, історію українського народу,  сприяє утвердженню і розвитку державотворчої місії і обороні України.

Зауважимо, що останніми роками з-під пера Дениса Мартишина і Анатолія Богданенко одна за одною, немов маленькі пташенята, які випурхують з гнізда і летять в духовне піднебесся християнської теології, народжуються книги і брошури з різних питань: есхатології, християнської комунікації, проповіді, історії українського православ’я, соціального вчення Православної Церкви, християнського богослов’я історії, життя святих. Від книги «Місія святих апостолів» теплішає на серці у вірі, надії і любові до Бога. Безумовно, теологічне і водночас місійне бачення християнського світу в авторів своє, але воно актуальне і важливе для проповіді християнських цінностей.

Автори книги наголошують на необхідності суттєвого богословського осмислення місії Православної Церкви її широкого культурно-історичного і просторово-часового контексту. Місія Церкви потребує нового прочитання. Надто багато філософських, соціальних і культурно-історичних ліній фокусуються на проповіді, богослужінні і соціальному служінні християнства. Потенціал місії Церкви в сучасному світі визначається широким спектром розвитку людської особистості: світогляду, інтелекту, самостійного творчого і критичного богословського мислення. У більшості сучасних навчальних закладів цей духовно-моральний і теологічний потенціал вселенського православ’я досі залишається нереалізованим. При цьому саме християнська теологія в історії людства благодатно і позитивно впливає на становлення людської особистості і формування культури.

Наголосимо, що концептуальні положення християнської теології спрямовані не тільки на те, щоб передати певну сукупність теологічних знань, а й на те, щоб збагатити внутрішній світ сучасного студента, створити релігійно-етичну і релігійно-філософську парадигму сприйняття світу, відповідно до якої студент, занурюючись в історію Церкви, біблійну, літургійну і політичну теологію, вивчаючи тексти Святого Письма і творів святих отців, створює власне бачення релігійної проблематики сучасного плюрального релігійного світу, власну інтерпретацію досвіду пізнання Бога і самого себе.

Таким чином, велику просвітницьку роботу веде Міжрегіональна Академія управління персоналом, в інститутах якої лунає Слово Боже, проголошується істина Христа, а також збудовано християнські каплиці, пам’ятники, що присвячені релігійним, соціальним мислителям і відомим церковним діячам української історії. Теологія органічно об’єднує наукові, філософські, богословські, церковні, просвітницькі кола інтелектуалів і у світлі цієї рефлексії християнство стає містичним  духовним дійством-святом нового осмислення релігійних шляхів людства, плекаючи в молоді любов до Бога, Церкви і України, повагу до свободи совісті, віросповідання, а також вічну шану науки, освіти, культури, історії і мистецтва.

Отже, Православна Церква, продовжуючи місію святих апостолів, йде благословенними шляхами проповідників, місіонерів, святителів, які наставляли усе людство  жити за Словом Божим, за вченням Церкви. Усі християни України дивляться у майбутнє з вірою, надією і любов’ю, оскільки соціальна думка Церкви як дієвого прощення, зцілення, оновлення і милосердя — це вічні цінності, на яких споконвіку  тримається і об’єднується світ, розвивається людське суспільство.

Архімандрит Гавриїл (Рибальченко), доктор теології,
доктор філософії (Православний Богословський факультет
Пряшівського університету у Пряшеві, Словацька Республіка)