Міжрегіональна Академія управління персоналом

Пропонована читачеві книга, на перший погляд і судячи з назви «Ціннісні координати християнської теології», ставить перед собою, здавалось, принципово нездійсненне завдання, бо неможливо у в невеличкій книзі викласти методологію богословського та ціннісного прочитання усієї історії глобального світу. Увага дослідників Анатолія Богданенка і Дениса Мартишина концентрується насамперед на синтезі науки і релігії. Інакше кажучи, авторів книги хвилює, головним чином, сукупність богословських проблем, пов’язаних із соціологією, психологією, геополітикою та християнською філософією історії. Йдеться про нові можливості християнської теології, її актуальність у сьогоденні та в есхатологічному майбутньому.

У цьому дослідницькому проєкті неминучими виявилися серйозні самообмеження, які визначили вибір конкретних найяскравіших представників світової психологічної, історичної, педагогічної та релігійної думки. Перша частина книги присвячена короткій, фрагментарній історії Міжнародної Кадрової Академії (МКА) та Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП). Друга частина книги присвячена основним ідеям видатних соціальних та релігійних мислителів. Загалом, мета книги — показати єдність соціально-гуманітарного та богословського знання, а отже, об’єктивні закономірності методологічного розвитку християнської теології, релігійної етики і соціальної доктрини Православної Церкви.

Загальне завдання книги полягає у розгляді окремих персоналій соціології, геополітики, історії і педагогіки з метою висвітлити найбільш яскраві особливості руху методологічної роботи у суспільствознавстві, теології, філософії та віддати данину визнання визначної ролі соціальних мислителів у формуванні сучасного арсеналу методологічних засобів християнської теології, історії та культури, а також надати оцінку найбільш вагомим богословським ідеям і реальним перспективним напрямам  взаємодії діалогу світської і церковної науки.

На сьогодні існує реальна потреба заповнити та пояснити деякі, умовно кажучи, «білі плями» в історії впливу релігії на економіку, політику, педагогіку і культуру, та визначити історичне місце християнської теології в галузі соціології, геополітики і психології. Подібного розгляду вимагають, на наш погляд, праці таких відомих особистостей, як психолог Карл Юнг та соціолог Питирим Сорокін. Аналогічні прогалини можуть простежуватися в богословському, і в історико-філософському аналізі багатьох сучасних шкіл у культурології та теології, а також у «портретній галереї» їх окремих представників, що спонукало авторський колектив цього видання до перегляду вже існуючих в богословській літературі уявлень або доповнити вже наявні відомості. Книга, безумовно, допускає достатню фрагментарність викладу, але зі збереженням наскрізної нитки дослідження — актуальності християнської теології в сучасній світській науці та суспільствознавстві. Автори залишають «за кадром» більшу частину історичних та біографічних подробиць соціальних мислителів, оскільки їх цікавить питання ціннісних координат християнської теології. Зокрема як однодумці в галузі державного управління, економіки, християнського екуменізму автори змогли сформувати свій власний унікальний, оригінальний і неповторний стиль викладу. Важливо, що книга торкається не так форми і послідовності християнської теології, скільки її змістовних ціннісних установок. Авторський задум полягає в тому, щоб представити християнську теологію як актуальну наукову дисципліну в сучасній методології пізнання світу і людини.

Загалом слід зазначити, що теологічні погляди А. Богданенка та Д. Мартишина — це рефлексивні устремління глибоких християнських дослідників, що дедалі виразніше виявляються у їхніх виданих останнім часом книгах: «Богослов’я в сучасному світі», «Мозаїка духовного буття Православної Церкви», «Християнська комунікація з сучасним світом», «Християнська есхатологія: до питання наукової ідентифікації», «Соціальна присутність християн у сучасному світі», «Богословська рефлексія», «Богослов’я історії: сучасної науки», «Служіння Богу, Церкві та науці», «Місія святих апостолів», «Есхатологічне мислення».

У згаданих виданнях продемонстровано сучасний погляд християнства на світ соціології, економіки, культури, політики, психології та філософської науки з глибоким осмисленням християнського богослов’я в умовах викликів сучасного світу. Зокрема, особливе місце належить конкретним богословським питанням, а саме: проблемі соціальної комунікації Церкви, християнській есхатології як філософії історії, соціальній прогностиці, питанням духовних ідей та їх впливу на політику та економіку, а також реальним проблемам соціальної активності християнства в сучасному глобальному світі.

Книги, видані київським видавництвом Ліра-К, кафедрою теології та християнської комунікації Навчально-наукового Інституту психології та соціальних наук МАУП та духовно-просвітницьким Центром імені Святих Апостолів, допомагають сучасній людині осягнути світ теології, релігійних цінностей та життя християнства. Автори змогли виявити прямий органічний зв’язок сучасної світської і богословської науки, та продемонструвати перехід від схоластичної раціональності абстрактного академічного богослов’я до нової методології соціального пізнання, пов’язаної з внутрішніми особливостями богословського характеру знання про людину та суспільство.

При цьому визначається  і персональний внесок вчених у розвиток змісту методологічної сторони соціального вчення Православної Церкви. Вони вміло виробляють теоретичну реконструкцію еволюції окремих галузей богословського знання шляхом виокремлення історично значущих етапів розвитку богослов’я, тих чи інших дослідницьких програм християнської есхатології та соціальної доктрини християнства. З цього погляду їхні книги включають теорію християнського соціального пізнання світу й загальні пізнавальні принципи гуманітарного і суспільствознавчого мислення, що доводиться більшістю  теологічних ідей.

Загалом важливо зазначити, що кафедра теології та християнської комунікації МАУП займається вивченням та вирішенням проблем соціального, гуманітарного та філософського знання, поглибленням та уточненням у пізнанні основ релігії, теології та основних завдань місії сучасного Православ’я. І паралельно кафедрою досліджується наукова практика у галузі методології соціального пізнання суспільства як «фокус» перетину релігії та науки, теології та міфології, політики та філософії, духовних цінностей християнства та психології.

Варто наголосити, що християнська теологія як загальноосвітній курс має свою давню історію в університетах США, Європи, і лише нещодавно така дисципліна з’явилася у навчальних планах світських вишів пострадянського простору. Традиція викладання теології лише формується. Існуючі навчальні посібники, книги, монографії, брошури, що відображають конфесійний досвід та суб’єктивізм викладачів, теж дуже відрізняються одна від одної. Але, незважаючи на ці численні відмінності, їх поєднує необхідність синтезу світської та церковної богословської думки. Більше того, саме християнська теологія формувала європейські цінності гуманізму, основи загальної духовної культури Європи та США. Тому слід зрозуміти специфічні особливості теології та усвідомити духовно-релігійні ідеї європейської культури як єдиного цілого. Головна унікальність теології полягає в тому, що вона впливає на культуру, поезію, літературу, живопис, архітектуру і певні напрями сучасної науки. Ні поезія, ні література, ні соціологія не є предметами теології, але важко уявити світову літературу без біблійних сюжетів і релігійних символів. Поза богословським осмисленням і узагальненням історія світової культури розсипається на дрібненькі камінці культурної мозаїки світу.

Наукове значення богословських та соціальних ідей А. Богданенка та Д. Мартишина полягає в тому, що розроблена ними філософська і соціальна теорія християнського соціального вчення поєднує теологію з соціологією, релігієзнавство з почуттям моральної відповідальності християнства за те, що відбувається у глобальному світі. Їхня теорія християнської комунікації виявляється затребуваною та актуальною не лише в межах світського наукового, а й церковного дискурсу, оскільки в сучасну епоху чітко простежується тенденція до формування міждисциплінарних зв’язків християнської теології та світської науки.

Слід зазначити, що Д. Мартишин належить до тих світських науковців і одночасно православних богословів, які в період демократичного розвитку України закладають основи соціального вчення Українського Православ’я. Сучасні суспільно-політичні процеси наочно демонструють складність соціальних відносин між Церквою та державою, релігійними та світськими інституціями. Тому роль теологічної науки і соціального вчення Православної Церкви, значно збільшилася. З’явилася потреба визначити та глибше опрацювати методологічні засади соціальної доктрини християнства, політичної теології, соціальної етики Православної Церкви.

Основним положенням християнської теології у світських аудиторіях практично ніде цілісно, в комплексі не навчають, якщо не брати до уваги нечисленні кафедри теології та богословські факультети в Європі та США, а також поодинокі семінари, лекції та конференції, що проводяться релігійними організаціями. Поки що в Україні існує лише кілька кафедр теології у світських навчальних закладах, у тому числі й у МАУП, але сподіваємось, що незабаром з’являться цілі інститути теології, релігії, в яких готуватимуть теологів-професіоналів вищого пілотажу, де, окрім богословської академічної теорії, студенти вивчатимуть і основи аскетичного, літургійного життя Християнської Церкви.

Священик Павло Бочков,
доктор богословських наук
(Папський богословський факультет у Вроцлаві, Польща),
кандидат юридичних наук