Знання, що оновлює людину
Проблематика вивчення історії святих останніми десятиліттями є благодатним полем наукових пошуків православних богословів. Нові тенденції та перспективи теології як науки за часів, коли у світі відбуваються радикальні зміни як у політичній, економічній, соціокультурній, так і в духовній сфері, породжують нові світоглядні, методологічні установки, орієнтири. Постає потреба у новому простеженні віх церковної історії, розвитку теологічної думки, особливо історії святих. Повертаються забуті імена святих, їхні книги, духовні настанови, поради. Звертаючись до своєї церковної історії, до витоків православної духовності, сучасна наука черпає в ній докази справжньої величі та світової значущості християнства, в якому сучасна людина знаходить відповіді на важливі питання сьогодення. Будь-який, навіть короткий, огляд життя святих дає уявлення про те, яким розумом, знаннями і досвідом вони володіли. До цього треба додати колосальний авторитет святих у духовному житті православної людини. Святі Церкви Христової мають право на духовне лідерство і сьогодні, оскільки їхні подвиги, слова, вчинки і саме реальне життя з Богом — дають це право.
Важливо зрозуміти, що Церква, яка зберігає і проголошує живу віру у Христа, живе і дихає Святим Духом. Православ’я — це не археологічний музей і не консервативна партія, а суспільство людей, які вірять у Христа і керуються Духом Святим. У проповіді, богослов’і, богослужінні, соціальній діяльності Православної Церкви вічно триває подія П’ятидесятниці, а це означає, що Церква бере участь у проповіді пророків, апостолів та святих отців. Мудрість святих отців перебуває в Церкві і передається від покоління до покоління. Саме такі думки висвітлені у новій книзі київського видавництва «Ліра-К» «Богословська рефлексія», яку написали Анатолій Богданенко та Денис Мартишин.
Автори впевнені, що Православна Церква є посередником, який забезпечує постійний зв’язок людини з Богом і святими. Православ’я наповнює радістю духовного спілкування з Богом соціальну реальність сучасної людини. Богослов’я Церкви включає історію, богослужіння та соціальну місію християнства. Розуміння Церкви як простору біблійної та церковної історії, есхатології, філософії, богословської рефлексії, вчення святих отців формує екзистенційний контекст, в рамках якого розкривається сутність християнства.
Таким чином, теологічний підхід Мартишина та Богданенка до життя святих Церкви Христової є не лише історико-критичним, а, насамперед, особистісно-досвідним. Автори книги «Богословська рефлексія» переконані, що життя святих слід вивчати особистісно, відповідно до розкриття їхнього реального досвіду пізнання Бога. Тільки богословська рефлексія, як здатність свідомо звертати духовну увагу на свої думки, емоції, поведінку, оцінювати прийняті рішення та перспективи у світлі вчення святих отців про пізнання Бога, здатна допомогти знайти особистий унікальний та неповторний шлях до Бога. Бог і святі Церкви не є об’єктами винятково раціональних міркувань богослова. Християнин зустрічається з Творцем і святими в акті особистого молитовного спілкування та богословської рефлексії.
Книга «Богословська рефлексія» — це спроба осмислити виклики сучасного життя з позиції соціальної думки святих Церкви Христової. Звернення до життя святих впливає на осмислення власного життя, вирішення конфліктних протиріч в особистому житті. В життєписі святих ми знаходимо практичні шляхи відновлення божественної істинної природи людини, відновлення відносин людини з Богом, тобто справжню психологію покаяння, трансформації і молитви, очищення від гріха і пристрастей. Можна сказати, що предметом умовної святоотцівської психології є Богошукання і Богопізнання. Людина через розуміння своєї власної істинної природи духу, душі і тіла в їх цілісності, уподібнюється Богу. А отже, мета усіх духовних настанов святих отців — зцілення людини від духовних недуг пристрастей, які і є причинами всіх її бід. У цьому досвіді важливі чіткі критерії добра і зла, і саме ці критерії допомагають зробити правильний вибір людської поведінки, а отже і сприяє духовному зростанню душі та людського духу. В житті святих глибоко вивчені та описані такі поняття, як «совість», «свобода», «любов», «знання», «чесноти», «гріх», «помисел», «духовний подвиг». Вчення святих отців — це теологічне й духовно-моральне знання, що оновлює людину, знання, що дає можливість врятуватися від скорботи, зневіри і духовного падіння.
Варто наголосити, що українська богословська наука розвивається як потужне середовище прогнозистів, інтелектуалів завдяки всебічній діяльності світських науковців, богословів, священнослужителів і церковних просвітителів. Незаперечним фактом є те, що в українському суспільстві є потужні соціальні, духовні лідери, які свідомо постійно зміцнюють національну ідентичність й історичну пам’ять. Свідченням цьому є незворотні демократичні, гуманістичні тенденції, а вони вимагають не лише відродження богословської науки, а й певної модернізації соціального вчення християнства. У цьому контексті внесок знаного науковця Анатолія Богданенка у розвиток державно-управлінської науки і християнської теології є доволі вагомим і суттєвим. Вчений чітко визначає свою громадянську позицію. Він наголошує, що незалежна і вільна Україна потребує активних дій патріотично налаштованих представників церковної та світської науки у сфері державного управління, історії, філософії. Анатолій Богданенко як пильний і відповідальний вартовий стоїть на захисті християнської віри, моралі, духовних цінностей релігійного світу, культури, освіти, науки. Вчений своєю благодійною місією доводить, що український народ своє, палаюче любов’ю, серце присвятив Богові, Україні, демократії, полікультурності, ідеї діалогу релігій і духовних культур світу. Саме тому нещодавно Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній за жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи і незалежності відзначив Анатолія Богданенка медаллю «Хрест Свободи».
Зауважимо, що дотримуючись історії християнської Церкви Анатолій Богданенко і його колега Денис Мартишин не лише глибинно вивчають історію Церкви і соціальної доктрини Українського Православ’я, вони розробили теоретичні й методологічні засади розвитку соціальної думки Церкви на сучасному етапі християнської історії. Характерно, що вчені вдаються до осмислення статусу сучасної теології і визначення її зв’язку з державним управлінням, доскіпливо обґрунтовують специфіку публічної теології, уточнюють і формулюють принципи соціального вчення Православної Церкви.
Короткий аналіз книги «Богословська рефлексія» дозволяє зробити висновок, що духовний світ святих сповнений православною вірою, християнськими доброчесностями, подвигом, жертовністю, моральністю і гуманізмом, відданістю Богові, естетичним сприйняттям прекрасного в цьому світі та дієвою, душевною самовідданою любов’ю до Бога, Церкви, рідного народу та багатьох народів світу.
Священик Павло Бочков, доктор богословських наук
(Папський богословський факультет у Вроцлаві, Польща)