Меню

Бібліотека – безмежне джерело знань

05 Серпня 2011 16:28

Комп'ютерна цивілізація перетворює знання на інформацію,

а пізнання — на інформування.

Назип Хамітов.

 

Моя Батьківщина там, де моя бібліотека.

Еразм РОТТЕРДАМСЬКИЙ

 

 З давніх давен книга відігравала роль німого вчителя і була рушійною силою розвитку людства. В Античні часи і на Стародавньому Сході бібліотеки існували як книгосховища та як суспільні центри. Головним їхнім завданням було зберігання та поширення знань. В епоху раннього Середньовіччя бібліотеки виникають при монастирях та соборах. З часом, під впливом формування університетської культури у ставленні до книги та бібліотек відбуваються суттєві зміни. Монастирські книги були духовним та інтелектуальним скарбом. На відміну від них, університетська книга стає інструментом пізнання…

Згодом у великих містах : Парижі, Падуї, Оксфорді з’являються бібліотеки при університетах. В епоху Просвітництва збільшення об’єму літератури з історії, мистецтва, культури зміцнює бібліотечну освітницьку функцію.

У наші дні бібліотека, як музей та театр, також залишається важливою складовою частиною культурного життя освіченої громадськості А в університеті - виконує незамінну роль в здобутті знань сучасною студентською молоддю.

Одним з таких осередків знань є Міжнародний бібліотечно – інформаційний центр ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом. Він здійснює інформаційне забезпечення студентів, створює їм належні умови для підвищення свого професійно – інтелектуального рівня, сприяє культурному та духовному розвитку, збагачує внутрішній світ молоді. Висока якість обслуговування та впровадження сучасних технологій дозволяє швидко та зручно отримувати потрібну інформацію, ефективно використовувати власний час. Нині МБІЦ нараховує 405 тис. примірників навчальної, наукової та довідкової літератури. 300 найменувань спеціалізованих та періодичних видань. Співробітники бібліотеки – найкращі фахівці, які можуть вчасно надати необхідне джерело або точний шлях до його пошуку.

На вході до приміщення відразу натрапляємо на монумент Святого Іларіона (Ларіона) – першого бібліотекаря часів Київської Русі. Саме цей митрополит був серед засновників знаменитої бібліотеки Ярослава Мудрого і тут же, в Софії Київській став першим літописцем Великого князя. У просторому холі перед пам’ятником часто відбуваються культурно - мистецькі заходи: виставки картин, творчих робіт студентства, культурні вечори, присвячені пам’яті видатних діячів української та зарубіжної літератури.

Нині у МБІЦ МАУП нараховує п’ять бібліотечних відділів: комплектування та наукова обробка книг, фондознавство та література іноземними мовами, системне адміністрування, наукова бібліографія та обслуговування читачів. Крім того тут функціонує склад “Книга” та Бюро із забезпечення навчально – методичними матеріалами. У бібліотеці зареєстровано понад 12 тисяч читачів для яких постійно діють абонемент, чотири читальні та два комп’ютерні зали довідково – бібліографічного обслуговування. Окремі затишні приміщення дозволяють відвідувачам максимально сконцентруватись над роботою та повністю заглибитись в учбовий процес.

Про особливості бібліотеки сьогодні нам розповіла Любов Олексіївна Бродська - директор МБІЦ МАУП. Саме її професіоналізм та ентузіазм змогли вивести бібліотечний центр на міжнародний рівень…

- Розкажіть , будь – ласка, історію створення цього бібліотечного центру?

-МБІЦ як самостійний орган почав працювати з 1998 року, до того бібліотека існувала на тих площах, де знаходились наші маупівські інститути, зокрема по вулицях Артема та Бастіонній.Поступово ми розросталися, тому з 2000 року нам виділили поверх гуртожитку, де відразу додатково створились абонемент та читальна зала. Будівництвом теперішнього корпусу особисто опікувався Голова Наглядової Ради – Щокін Георгій Васильович разом із своїм заступником Щокіним Ростиславом Георгійовичем. У Міжнародний день знань – 1 вересня 2004 року бібліотечно – інформаційний центр МАУП відсвяткував новосілля із присвоєнням почесної назви ім. Ярослава Мудрого.

-Як щодо роботи із сучасним студентством? Чи виявляють вони певну ініціативу, прагнення до отримання знань?

- Кожного року ми проводимо анкетування, тобто розробляємо перелік запитань де вивчаємо запити та проблеми наших користувачів. Це обов’язково. Приблизно збирається 600- 700 анкет. Весь матеріал обробляється, робляться висновки. Певні недоліки відразу усуваємо. Наприклад, в минулому існувала проблема черг, нині вона вирішена завдяки автоматизації бібліотечних процесів та удосконаленню ефективності роботи наших співробітників. Враховуються також усні побажання, зокрема що стосується нестачі певної категорії книжок, Академія виділяє на це кошти і ми маємо змогу придбати всю необхідну літературу.

Що стосується прагнення знань, хочу підкреслити – нині спостерігається закономірність до отримання нашими читачами саме знань а не лише диплому. Оскільки не секрет що при влаштуванні на роботу більшість фірм дивиться не стільки на документ, скільки на те, чому студент навчився, тобто на його знання в першу чергу. Завдяки інформатизації навчання стало більш доступним. Багато хто прагне отримати другу вищу освіту, так як знання слід оновлювати та вдосконалювати протягом всього життя

- У наш інформаційний вік дуже актуальним постає питання автоматизації. Чи “прижились” технологічні інновації у сучасній бібліотеці?

- Дійсно, всі бібліотечні процеси у нас автоматизовані. Завдяки спеціальній комп’ютерній програмі УФД Бібліотека” за якою, до речі, працюють Національний Університет ім. Т.Г. Шевченка та інші ВНЗ, наші відвідувачі мають змогу швидко та доступно скористатися пошуками потрібних матеріалів. У перспективі – корпоративність, тобто злиття в єдину інформаційну систему між університетами. Це дозволило б більш зручніше співпрацювати, а також обмінюватись досвідом, набутими знаннями, скорочувати певні трудомісткі процеси (напр., опис періодики). Досвід створення подібних мереж вже був впроваджений та успішно продемонстрований Київським Політехнічним інститутом.

У прагненні до удосконалення автоматизації, ми відмінили карткові каталоги, картотеки, паперові формуляри, адже цей засіб хоча й досить ефективний, але ж трудомісткий. Тепер вся інформація знаходиться в електронному вигляді. На студентському квитку розміщується штрих – код, за допомогою якого можна легко ідентифікувати читача та відкрити його формуляр. У комп’ютерному залі студенти мають змогу працювати із каталогами, поруч із робочим місцем обов’язково розміщується детальна інструкція для користування. Ввівши одне ключове слово, за лічені секунди комп’ютер видає весь об’єм знайдених джерел, що є у бібліотеці. Цю ж саму операцію можна провести й вдома підключившись до Інтернет та завітавши на сайт http://www.maup.com.ua/.

- Відомо, що в МАУПі навчається багато студентів – іноземців. Чи легко дається їм навчання? Як вони опановують користування вітчизняною бібліотекою?

- Ми маємо спеціальний зал іноземної літератури, де переважно навчаються студенти з інших країн. Намагаємось комплектувати підручники всіма мовами, які вивчаються в Академії. Є книги майже всіх мов світу хоча їх і не так багато, але ми намагаємось розширяти асортимент. Звісно, що серед них переважають англійською, французькою та німецькою мовами…

Також системно виконуються побажання Міжнародного підготовчого інституту, де вчаться іноземні студенти. Викладачі підказують саму тематику літератури яку потребують студенти, яка б була їм більш корисною. Особливою старанністю відрізняються зокрема учні з Китаю. Багато підручників перекладаються з іноземних мов. Вони носять особливо цінний характер.

- Чи відбуваються тут певні культурно – просвітницькі заходи ?

- Звичайно. Влаштовуються різного роду семінари, в яких беруть участь інші університети, Державна бібліотека України для юнацтва Національна парламентська бібліотека, а також Національна бібліотека України ім. Вернадського… Щорічно проводяться екскурсії, науково-практичні семінари за участю представників бібліотек регіональних підрозділів МАУП . Що стосується відпочинку, то для читачів працює затишна кав’ярня “Буква”, де відвідувачі можуть випити запашного чаю чи кави, перекусити та знов відправитись у безмежну мандрівку знань.

- Як довго ви працюєте взагалі у бібліотеці? З чого починали?

- Мій особистий досвід роботи складає вже 35 років. Починала роботу в обласній дитячій бібліотеці, яка знаходиться на Русанівці. Завжди працювала із задоволенням, оскільки дуже люблю книжки, дітей, молодь… Як тільки вийшла на роботу, мала вибір чи піти в методичний відділ, чи на абонемент до самих малесеньких читачів, одразу віддала перевагу другому варіанту. Працюючи з нинішніми студентами, завжди із задоволенням з ними спілкуюсь, хоча інколи не вистачає часу, намагаюсь приділити їм максимум уваги. Фактично цю бібліотеку створювала з першої книжки. Щиро захоплююсь тією справою, якій присвятила все своє життя!

Тож запрошуємо всіх до нашого храму знань, аби примножити інтелектуальний рівень та збагатитись духовно!

Поділитися посиланням: