Меню

МАУП підтримує молодих науковців

12 Липня 2012 09:30

Наукова діяльність студентської молоді є одним з провідних напрямків діяльності у Міжрегіональній Академії управління персоналом. Про підтримку молодих перспективних науковців в Академії розповів проректор з наукової роботи МАУП, кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Української Академії політичних наук Микола Федорович Головатий.

 

Яким чином Академія підтримує молодих вчених?

Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється у кожному вузі як безпосередньо у самому навчальному закладі, так і за рахунок стажування, проходження відповідних практик вченого поза межами навчального закладу. Перш за все, підготовка фахівців ведеться в самій Академії. Для цього у МАУП працює розширена аспірантура, де сьогодні навчається понад 150 осіб, третина з яких – стаціонар, інші дві третини - заочники. Крім того, в Академії є докторантура, яка готує докторів філософії за основними напрямками: економіка, банківський менеджмент, психологія, освіта тощо. За результатами публічного захисту докторанту присуджується науковий ступінь доктора філософії (Ph.D)/доктора наук з відповідної спеціальності і видається диплом міжнародного зразка. Академія присуджує як звання доктора філософії, так і звання повного доктора за європейською системою і разом з Києво-Могилянською Академією є єдиним ВНЗ в Україні, який надає таку можливість. Безумовно, підтримка молодих вчених полягає і у можливості виходу публікацій, апробації їхніх наукових матеріалів. Молоді вчені проходять через науково-практичні та міжнародні конференції, зокрема в Академії протягом року проходить 4-5 міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій. Як у кожному навчальному закладі у нас проводиться 2-3 науково-практичних конференції за напрямком, за яким навчаються студенти. Наприклад, в Інституті соціальних наук та самоврядування, що працює в структурі Академії, це медична та практична психологія, соціологія. Для підтримки молодих вчених необхідно апробувати їхні наукові матеріали, для цього в Академії є видання „Наукові праці МАУП”, яке друкується щоквартально і є фаховим за двома дисциплінами – правом і політологією. В стані розробки – видання за напрямками психологія і економіка, адже МАУП готує багато фахівців з цих галузей, зокрема за спеціальністю „Менеджмент”. Звичайно, для ще більшої підтримки молоді, що цікавиться наукою, потрібно направляти її до інших вузів на стажування, адже це важливо для атестацій. Однак, на жаль, нинішня економічна ситуація не дозволяє розвивати в Академії цей напрям роботи.

Як на вашу думку, студенти охоче долучаються до наукової діяльності?

Що стосується студентів, то перш за все, це робота наукових гуртків. В Академії за кожною спеціальністю, за якою навчаються наші студенти, працює науковий гурток, і всі охочі поглибити свої знання можуть навчатися тому, як правильно здійснювати наукові пошуки, та займатися науковими дослідженнями. Не всі студенти займаються науковою роботою, таких зацікавлених студентів, можливо, четверта частина від загальної кількості слухачів стаціонарної форми навчання. Багатьом студентам важко впоратися навіть з безпосереднім навчальним процесом, а займатися ще й науковою роботою практично неможливо.

А що стосується магістерського ступеню, це вже передбачає або безпосередню участь у наукових конференціях, або публікацію наукових матеріалів. Як правило, в МАУП кожен магістр за час навчання за магістерською програмою друкується, має два друкованих матеріали у спеціальних збірниках наукових матеріалів магістерських конференцій, які активно проводяться в усіх інститутах МАУП. Крім того, в рамках кожної загально академічної конференції окремим блоком виступають доповіді найбільш підготовлених магістрів. Окрема форма підтримки обдарованої молоді – це керування науковими пошуками з боку викладачів. Як проректор з наукової роботи я вважаю, що цей напрям роботи не достатньо опрацьований, не багато викладачів можуть займатися індивідуальною науковою роботою зі студентом, у майбутньому цей вид роботи необхідно посилювати.

Якими є вимоги до публікацій у виданнях МАУП, зокрема у „Наукових працях МАУП”?

По перше, кожна наукова стаття повинна бути близько 12 друкованих сторінок, містити посилання на наукові праці, список використаної літератури, анотацію (українською, російською та англійською мовами). http://www.iapm.edu.ua/assets/files/nauk-rekomend.pdf. Адже у науковому обігу ці видання фіксуються бібліотеками і використовуються вченими для роботи. Крім того Академія видає збірники наукових доповідей за результатами конференцій, які організовано в МАУП, з проблем освіти, менеджменту, права, міжнародної проблематики. Окремо можна відзначити газету „Персонал плюс”, яка не є науковим виданням, але на її шпальтах досить часто з’являються думки аспірантів, докторантів, викладачів, тобто для загального публічного висвітлення це також може бути цікавим.

Як Ви оцінюєте стан науки у МАУП і в Україні загалом?

Оскільки наукова діяльність вимагає відповідної фінансово-економічної, організаційної підтримки, я вважаю, що на жаль за 20 років існування України саме розвиток науки відповідної підтримки не отримав. Тобто кошти, які виділяються на наукові розробки, на створення інноваційних проектів, на проведення наукових конференцій, на жаль, є невеликими, і за 20 років вони ніяк не збільшилися. Відповідним чином не задовільно почувається і Національна академія наук України,  яка є державним елементом підготовки наукових кадрів і розробки наукових проектів. Відповідно втрачає і вузівська наука. Варто зазначити, що у розвинених країнах наука розвивається, перш за все, у навчальних закладах, де ведеться підготовка фахівців. У нас натомість ще з радянських часів наука розділена: на академічну, яка фінансувалася державою, і наука вищих навчальних закладів. Очевидно у майбутньому виникне реальна потреба зробити науковий сектор за світовим принципом, тобто щоб наука розвивалася там, де ведеться підготовка фахівців. Провідні вищі навчальні заклади світу, такі як Гарвард, Кембридж, котрі мають велику кількість нобелівських лауреатів, славляться своїми науковими розробками. У нас же в країні академічна наука існує самостійно, а вузівська наука окремо, і це великий недолік. Маємо надію на позитивні зміни у цій сфері.

Поділитися посиланням: