Міжрегіональна Академія управління персоналом

Міжрегіональна Академія  управління персоналом може пишатися своїми вихованцями, які активно будують  власне майбутнє, творчо прикрашаючи його. Однією з таких цікавих особистостей Академії є студентка третього курсу Інституту Міжнародних відносин та лінгвістики Анастасія Іванцова . Настя із задоволенням поділилась із нами своїми враженнями від навчання в МАУП і дала кілька корисних порад майбутнім студентам, які перебувають на одному із найважливіших етапів у своєму житті, перед ними -  вибір професії.

Якщо згадати Ваше перше знайомство з МАУП, яке було  враження від Академії  і чому Ви обрали саме на цей навчальний заклад?

Влітку 2007 року, перед моїм 11-м класом, я вирішила, що маю поїхати до Києва і знайти навчальний заклад, в якому буду навчатись і матиму змогу протягом року їздити на підготовчі курси. Разом з мамою ми обійшли дуже багато державних вузів, але потім випадково проходили по Червонозоряному проспекту і побачили МАУП. І коли я зайшла на територію Академії, то зрозуміла, що це саме те місце, де я хочу навчатися. Починаючи з зовнішнього вигляду це місце приваблювало до себе своєю світлою та доброю  енергетикою. В підготовчому відділені мені усе детально розповіли і останньої піщинкою  на вагах - залишитися чи ні, було моє питання: «Чи є у Вас КВН ? », на що мені позитивно відповіли. І тоді  я остаточно вирішила, що залишаюся. Ось таким чином  Академія стала моїм навчальним закладом.

Як зараз себе почуває студентка третього курсу? Чи подобається Вам обрана спеціальність?

Навчаюсь я вже третій рік за спеціальністю «Країнознавство. Дипломатія з країнами Європейського союзу». Навчання мені дуже подобається, тому що дипломатія вчить толерантності, терпимості, вмінню спілкуватися з людьми. Я дуже задоволена, що в мене гуманітарна спеціальність, і я маю можливість вивчати все - від історії і культури до різноманітних видів географії та психології.

Це Вас розвиває як особистість?

Так, звичайно розвиває. Мені подобаються лекції з різноманітних видів культур. Ці знання допоможуть мені легко почувати себе, спілкуючись  з людьми, підтримувати розмову, вільно висловлювати свої враження і точку зору від певного музичного твору, картини, книги тощо. Коли я розумію, що людям приємно зі мною спілкуватися, тоді я дуже комфортно себе почуваю.

Яка навчальна дисципліна Вам до вподоби? І хто з викладачів тобі імпонує та допомагає  у навчальному розвитку?

Мені дуже подобались лекції Андрія Геннадійовича Гальцова. З першого курсу він у нас викладав фізичну, політичну географію. Кожної лекції я дізнавалась для себе щось нове. Його пари були для мене поштовхом працювати над собою, крокувати вперед назустріч особистісному розвитку та вдосконаленню.

Цього року мені пощастило познайомитися на лекціях з логіки з чудовою людиною Олександром  Пустовітом. Це дуже позитивна людина, яка надзвичайно цікаво та захоплююче розповідає про закони логіки на прикладах математики та творах Льюїса Кєррола.

Які Ваші найяскравіші враження від студентських років?

Я дуже щаслива від того, що не дотрималася своєї обіцянки. Вступаючи до Академії я сказала собі, що не буду брати участь у культурному житті Академії, а буду  тихо і спокійно навчатися. Але я дуже задоволена, що не втрималася і тепер просто живу Академією та усіма святами та заходами, які в ній відбуваються.

Пишаюся тим, що на першому курсі мені пощастило брати участь у конкурсі «Студентська красуня МАУП». Це для мене було несподіваним кроком, який приніс мені перемогу. Надзвичайно велика честь для мене та шалений заряд позитивних емоції – це проведення різноманітних концертів у якості конферанс’є. Я радію з того, що можу дарувати глядачам посмішки та хороший 

натрій. Також мені надзвичайно подобається брати участь у різноманітних конференціях.

Нещодавно у вас відбувся вокальний бенефіс, як це було?

Це було дуже хвилююче. Перед виступом всередині усе тремтіло, але коли я вийшла на сцену, побачила очі глядачів, відчула енергетику сцени, то змогла себе перебороти і почала співати. Тож мені дуже сподобалося виступати не тільки в якості ведучої.

Скажіть, чи є в Академії студентське самоврядування?

Студентське самоврядування в Академії є, але на даний момент не таке активне, як хотілось би. Та я думаю, що це тимчасово. У МАУП дуже багато активних людей, які мають чудові ідеї і прагнуть робити чимало хороших справ для нашого вузу. Головне зібратися з силами, почати працювати і втілювати ці плани в життя.

Ким Ви себе бачите через п’ять років?

У мене прекрасна спеціальність, яка всебічно розвиває мене та навчає спілкуватися і працювати з людьми. Та я не думаю, що буду дипломатом, бо не впевнена, що зможу влаштуватися на роботу у якесь дипломатичне представництво, але в житті усе буває. На даний момент мені до душі займатися журналістикою. І саме у цій професії я бачу себе через п’ять років. Зараз я активно займаюся саморозвитком у цій сфері, паралельно з основним видом навчання.

Розкажіть, будь ласка, про свої захоплення?

Захоплення різноманітні. Я не можу сказати, що займаюсь однією справою все життя. Обожнюю писати: спочатку це були вірші, потім проза, публіцистика і нещодавно мене знову надихнуло на поетичне слово. Здійснила свою мрію - пішла на вокал. Почала в’язати, але найбільше вільного часу планую присвятити танцям та вокалу. А ще у планах навчання грі на гітарі та барабанах.  Я не можу виокремити якесь одне захоплення. Я горю усім, що на даний момент до душі.

Вже сьогодні випускники шкіл думають над тим, який обрати навчальний заклад та  спеціальність. Що Ви можете порадити їм у цьому нелегкому рішенні?

Головне побажання – це вірити в себе та у свій вибір! Обираючи спеціальність, слід переконатися, що вона повністю відповідає вашому внутрішньому поклику. Реально зважуйте свої бажання зі своїми можливостями. Будьте впевненими в тому, що ви робите, щоб потім  не засумувати від свого вибору.

Твори Анастасії Іванцової.

***

А місто палило у небо 
З високих бетонних сигар. 
І падали в ноги до тебе 
Шматочки засмолених хмар. 
З хрипучим тим кашлем сталевим 
(від звички чи то від застуд) 
Ті хмари сказали про мене, 
Про те, що побачила тут. 
А бачила я, як для себе 
Зима обирає хабар. 
А місто палило у небо 
З високих бетонних сигар.

***

по секрету сьогодні узнала, 
що вночі наступила зима: 
втікача сніговій наздогнала 
і на землю поважно прийшла. 
в сани вітер морозний запрягши, 
проїжджала по скверам пустим. 
і кожух потепліше натягши, 
роздавала дарунки своїм. 
дарувала хмаринам веселим 
тих суворих зазимлених рис. 
і ошатних зробила деревам 
діамантово сплетених риз. 
дарувала дахам білосніжність, 
дарувала повітрю мороз. 
й небеса наситила ніжність, 
й місяць сяяв вночі, як Фарос... 
а містам навкруги дарувала 
їх найбільший грудневий каприз: 
візерунок вона малювала 
на землі, як подивишся вниз.

***

і падав сніг. 
і сніг кружляв! 
летів несамовито, 
що кожен з нас 
уже й не знав, 
куди носи подіти. 
сніг замітав 
усе навкруг 
і гнав людей додому. 
і ніби то 
пройшовся плуг, 
були сліди на ньому. 
сніг прикрашав  
моє вікно. 
а перед тим - волосся. 
так добре 
не було давно. 
це так мені здалося.

дощ

вони тягнули свої руки до неба і знехотя хиталися вбоки. високі, кремезні, здавалося, ніщо не могло примусити їх схилити голови. ба ні. зі скрипом невдоволення тополі корилися поривам вітру з-під грозових хмар. 
нарешті. вони прийшли. виходить, нудно все літо хмарам засмагати на верхівках гір. зібравшись з силами, вони, такі довгоочікувані, завітали над ніші голови. швиденько накинули на небо сірувато-бузковий шовк і заходилися громовим реготом. 
тільки не злякали нікого хмари. ми занадто довго на них чекали. уявляли, що вони прийдуть саме так: різко, нікого не попередивши. ми були готові. 
я стояла на балконі, підставивши обличчя дощу. мабуть, була схожою на одну з тих тополь, що шуміли у мене над головою. я посміхалася дощу. шкірою жадібно вбирала крапельки води, як робила це спрагла земля. всотувала аромати дощу, як це робило повітря навколо мене. 
організм насичувався щастям. а може, це озон подарував ейфорію від літньої грози. а може, якийсь дивний веселий дим прийшов разом із хмарами. я просто раділа цьому дощу.