Танцюристи добра
«Дякую всім за кожну СМС і дзвінок, які допомогли нам перемогти!
Низький уклін МАУП та її керівникові Ростиславу Щокіну, який підтримував мене протягом усього проекту!
Це наша спільна перемога!» - Ірина Мерлені
Шоу закінчено. Згасли юпітери. Оператори та техніки зібрали своє обладнання, намотуючи в бухти кілометри проводів. Імена учасників забудуть вже наступного дня. Така доля більшості шоу. Але...
Проект телеканалу «1+1» «Танцюю для тебе» - чи не єдиний виняток. А особливо його фінал. Станіславський, мабуть, би позаздрив тій театральній паузі ведучого Юрія Горбунова, коли він мав оголосити результати конкурсу. Естрадна зірка чи зірка спорту зі своїми партнерами, професійними танцюристами, здобудуть лаври переможця? Все залежало саме від телеглядачів. Результати вам всім відомі. Олімпійська чемпіонка Афін-2004 та бронзова призерка Пекіна-2008 Ірина Мерлені та Сергій Костецький здобули для свого підопічного Сергійка Солнцева таку жадану перемогу. Але варто зауважити, жодна дитина не залишалася поза увагою. Так, через травму Ксенії Горб не зміг повною мірою показати свої танцювальні здібності славетний (і найбільш життєрадісний учасник проекту) боксер В’ячеслав Узелков. Але зі своєю партнеркою по паркету Ксенією він і так зробив чимало для Андраніка Алексаняна. Та й інші дітки отримали від спонсорів та своїх танцюючих чарівників чимало подарунків. Принаймні вони відпочинуть у славетному дитячому таборі «Артек».
«Коли мені зателефонували та запропонували прийняти участь у проекті, я спочатку навіть не повірила. Участь у проекті «Танцюю для тебе» - це була моя давня мрія. Незважаючи на те, що майже все життя займаюся боротьбою, я в дитинстві мріяла стати і співачкою, і танцюристкою. Мріяла бути акторкою. І ця мрія співати та танцювати ніколи мене не полишала», - згадує у розмові Ірина Мерлені. Саме згаданий телепроект і допоміг здійснити мрію спортсменки. Адже саме завдяки ньому вона відкрила себе для світу і як талановита акторка. Зіграти роль «паризького соловейка» й не всім професійним служницям Мельпомени до снаги. «Найважчим був танець, де я перевтілилась у Едіт Піаф. Особливо складно було в емоційному плані, оскільки впродовж танцю я мала показувати різні емоції та за три хвилини повинна була зуміти відобразити найяскравіші моменти життя великої французької співачки. Для мене це була дуже серйозна та важка роль», - каже переможниця. Образ французької кокетки Ірина Мерлені вибрала не випадково. Як зізнається кохана дружина та любляча мати, вона втомилася бути для більшості лише спортсменкою, борчинею в тріко. «Мені хочеться побути чарівною жінкою, хочеться щоб про мене дізналися як про іншу Ірину Мерлені, яка любить та прагне танцювати. Що вона хоче проявити себе як жінка». Рідні всіляко підтримують ці бажання Ірини. Чоловік, також відомий український борець Андрій Микульчин, усіляко підтримував свою дружину, хоча, мабуть, йому і не дуже подобалося, що його кохану дружину обнімає чужий чоловік. Але він впевнений в Ірині і розуміє, задля якої благородної мети вона взяла участь в проекті. До речі, з підопічним Ірини та Сергія Костецького Сергійком Солнцевим спільну мову знайшов і дворічний син Мерлені Артур. «Під час підготовки до виступів було дуже важко. Я не бачила свого чоловіка, свого синочка Артурчика, якому 2,3 роки. Плачучи, я телефонували своїй мамі, та казала, що вже не витримую, хочу до синочка. А мама мені казала: „Терпи, ти танцюєш для Сергійчика Солнцева, у якого взагалі немає мами», - розповіла на зустрічі зі студентами МАУП Танцюристка Ірина Мерлені.
На жаль, телевізійна версія проекту не змогла повністю відобразити всі ті почуття, які вирували в душах переможців. Ірина порівняла почуття, які її охопили під час фінального виступу на Олімпіаді в Афінах. Після оголошення результатів глядацького голосування чомусь в думках згадався той феєричний вибух радощів, коли Мерлені, навіть сама від себе цього не очікуючи, стрибнула на рефері. Адже і тоді, і цього разу вона не знала до останнього, на чий бік перехиляться чаші терезів долі. «Мені дійсно хотілося вистрибнути і на Сергія Костецького, і на Юру Горбунова. Але я стрималася, тому що знала, що ми у прямому ефірі, і на нас дивитися уся Україна», - ділиться своїми враженнями вона. На жаль, через брак часу Ірині та Сергію не дали сказати слова подяки всім, хто вболівав за них та Сергійка Солнцева. Але краще за слова усе сказав вираз облич усіх присутніх в залі. Після того, яку були вимкнені камери, хлопчина тривалий час кружляв на своєму візочку по паркету, на якому ще буквально кілька хвилин тому вирувала боротьба за здійснення його мрії. І, сподіваємося, вона таки збудеться. Адже ні Мерлені, ні Костецький не збираються залишати поза увагою долю хлопчика. Для них він став членом їхніх родин. А побороти життєві негаразди допоможе і власний приклад спортсменки. Під час однієї з репетицій далася взнаки стара травма коліна. Ірині довелося на два дні полишити тренування та звернутися до лікаря аж у Сімферополь. У команди – Сергія Костецького, Ірини Мерлені та Андрія Науменко (художній керівник ансамблю танцю «Перлина» - прим. редакції) залишався лише тільки один день для вивчення нового танцю, який дозволив б Ірині якомога менше навантажувати пошкоджене коліно. Саме тоді Андрій Науменко – хореограф-постановник пари – придумав танець української ляльки. «Коли на тренуванні коліно зрушувало з місця, я його масажувала, вправляла. Само собі казала – подивись на себе, ти здорова, у тебе все є. А Сергійко навіть не може встати і пройтися», - розповідає Ірина.
Ну а нині Ірина та Сергій мріють про відпочинок. Мерлені, наприклад, планує поїхати до дитини та батьків. А вже з наступного понеділка вона буде в таборі національної збірної з вільної боротьби на відновлювальному зборі в Трускавці. Там танцюристка зможе нарешті відпочити, підлікуватися і... знову розпочне тренувати свої борівські м’язи. Відпочинок Ірині зараз особливо потрібен, адже попереду сесія. Сьогодні вона є студенткою другого курсу інституту міжнародних відносин Міжрегіональної Академії управління персоналом. «Я дуже пишаюсь, що навчаюсь в МАУП, а тим паче на факультеті, на якому мріяла навчатися моя мати. Звісно, мені допомагають навчатися. Я дякую, перш за все, Ростиславу Георгійовичу Щокіну за його підтримку, допомогу та розуміння. У мене завжди був хист до іноземних мов. Я досить непогано володію англійською мовою. У мене багато друзів по всьому світу. Серед них є і французи, тому я ще французьку мову вивчаю».
Із впевненістю можна сказати, що проект змінив не лише життя дітей, мріями яких опікувалися відомі українці. Але й не залишив байдужими навіть пересічних громадян. Як сказала Ірина Мерлені, участь у цьому проекті змусила її замислитися над життєвими цінностями. Якщо раніше для неї, крім золотої медалі, Олімпіади, чемпіонату світу і власних досягнень нічого не існувало, то тепер вона розуміє, що головне - здоров’я та життя близьких людей».
Від щирого серця та від імені Ірини Мерлені, Сергія Костецького та Сергійка Солнцева хочемо подякувати усім, хто підтримав цю команду. Щасти Вам!