Теорію відносності перевіряють на міцність
Італійські фізики продовжують інтригувати міжнародну наукову громадськість повідомленнями про відкриття, яке може похитнути авторитет теорії відносності Альберта Ейнштейна, за якою ніщо не може рухатися швидше швидкості світла, говориться у науково-популярній програмі другого національного телеканалу РАЇ.
Експеримент по посилці пучків нейтрино з Швейцарії в Італії, призвів до сенсаційних результатів, тепер повторюється з іншими початковими умовами. Вчені мають намір або переконатися, що мають справу з перевищенням константи, або знайти помилку в підрахунках.
Сенсація відбулася у вересні 2011 року, коли міжнародна група фізиків-експериментаторів заявила, що нейтрино, що посилаються крізь земну кулю з дослідного центру Європейської організації з ядерних досліджень /ЦЕРН/ в підземну італійську лабораторію Гран-Сассо /Апеннінський хребет/ на відстань в 732 км, прибувають в детектор на 60 наносекунд раніше, ніж належить за знаменитої теорії, тобто рухаються швидше світла у вакуумі, при цьому сама величина цього перевищення виявилася мізерно мала/.
Заява послідувала після двох років дослідів і кропіткої роботи з відсіювання будь-яких помилок у вимірах. Тим не менш залишається можливим, що якусь похибку експериментатори не врахували. Розкрити істину дуже важливо, так як навіть скромне перевищення знаменитої константи призведе до необхідності перегляду ряду основоположних теорій про будову світу.
"Ось чому кілька днів тому фізики почали відправляти з Церну в Гран-Сассо нові пучки нейтрино", - пояснив директора Церну за експериментальними дослідженнями італійський професор Серджо Бертолуччі. Він додав, що вчені не можуть виміряти час пробігу між двома науковими установками кожної частки окремо. Свої цифри фізики отримують після статистичної обробки результатів величезного числа подій - відправлення імпульсу та його проходження.
Щоб підвищити точність вимірювань, у новій серії дослідів, яка триватиме до листопада, вчені використовують набагато більш короткі нейтринні імпульси тривалістю до 1-2 наносекунди з паузою по 500 наносекунд між ними. Раніше кожен імпульс тривав 10 мікросекунд, і прилади розрізняли його початок і кінець.
Тим часом, як зазначає РАЇ, за результатами попереднього циклу досліджень починаючи з вересня вже випущено понад 80 наукових праць: в одних статтях автори пропонують пояснення ефекту, а в інших повідомляють про наукові проблеми, які це явище може спричинити за собою.