Торувати шлях до вершин мудрості
«Весь світ спить», – констатував більше двох сторіч тому видатний український філософ, поет та просвітитель Григорій Сковорода. «І ще довго спатиме, якщо не прозріє, що матерія – це тьма і обман, коли її не оживляє світло Духу».
Усе своє життя присвятив Григорій Сковорода пошуку світла духу, пошукам істини. Навіки залишиться він в народній пам’яті, - найосвіченіша людина свого часу, мислитель, письменник, педагог та музикант. Віддаємо гідну шану Великому Українцю і ми – його сучасники, намагаючись розбудити світ, що «спить».
Понад 40 учасників з усіх куточків України, Росії, Білорусі, Польщі, старше і молоде покоління шанувальників видатного українського філософа (за вдалим визначенням Миколи Вінграновського – нашого «першого розуму») зібрались на засідання Міжнародного наукового круглого столу «Філософія серця Григорія Сковороди і сучасність», що відбувся в Міжрегіональній Академії управління персоналом. Організатор заходу – Центр риторики «Златоуст» та його керівник Галина Сагач.
У роботі круглого столу взяли участь відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, літературознавці та культурологи, журналісти, митці. Про феномен Григорія Сковороди, його життя та творчість говорили, зокрема, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди, знаний в Україні та світі вчений Сергій Кримський («Слово про Сковороду»), заслужений журналіст України, заступник голови Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка, лауреат Міжнародної журналістської премії «За дружбу і взаєморозуміння між народами», письменник Володимир Стадниченко («Іду за Сковородою»), доктор історичних наук, професор, ректор Українського університету в Російській Федерації Віктор Ідзьо («Григорій Сковорода та Паїсій Величковський: духовні постаті епохи»), доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Національного авіаційного університету Любов Дротянко («Творчість Григорія Сковороди в контексті філософії космізму»), заслужений журналіст України, головний отаман Козацького товариства м. Києва, генерал-осавул Анатолій Соловей («Козацько-лицарська система цінностей Григорія Сковороди і сучасність»), народна артистка України, президент Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України» Галина Яблонська («Любов є джерело всякого життя. Лист до друга»), кандидат богослов’я, ієрей, завідувач кафедри теології та релігієзнавства МАУП, викладач Київської духовної академії отець Діонісій (Денис Мартишин) («Григорій Сковорода – богослов»). У засіданні круглого столу взяли участь також аспіранти, студенти Інституту права ім. св. Князя Володимира та Національного авіаційного університету.
Виступив перед учасниками перший віце-президент, ректор Міжрегіональної Академії управління персоналом Микола Головатий. «Звертаючись до такої непересічної особистості як Григорій Сковорода, мало тільки переповідати його життя або вивчати його праці. Творчість Григорія Савовича насправді треба переосмислити. Своїм життям, своєю творчістю він сягнув далеко за свій час. Впевнений, що цей круглий стіл допоможе нам побачити наскільки відкриття українського філософа залишаються актуальними для нашого сьогодення. Як ми можемо скористатися його ідеями, щоб збудувати демократичне, гуманне українське суспільство».
В той час, відзначив, зокрема, професор Сергій Кримський, коли наукові відкриття поставили на межу краху всю європейську світоглядну систему, суспільні цінності та ідеали, Григорій Сковорода запропонував прогресивну концепцію, що одразу ж вивела його на рівень мислителя світового значення.
У своїх працях Григорій Сковорода вчив, що існують три світи: один великий і два малих. Великий світ – Всесвіт – Макрокосмос, що складається з безлічі світів. Другий – Мікрокосмос – мирок чи людина. І третій – світ символів – чи Біблія. Ідеї, запозичені Сковородою з Біблії, проглядються у всій його філософській системі.
Властиві всім людям пошуки щастя привели Сковороду до усвідомлення, що справжнє блаженство людини не в погоні за минаючими благами зовнішнього світу, а в пізнанні себе, знаходженні божественної мудрості й у повсякденній праці. Саме праця для душі гармонізує взаємини людини з Всесвітом «Нема гіршої муки, ніж хворіти думками, а хворіють думки, коли позбавляють їх природної справи».
Той, хто пізнав себе, хто відрікся від егоїстичної власної волі, хто зробив себе провідником волі Божественної, стає Сином Божим – Вічною Людиною не підвладною ні гріху, ні стражданням, людиною, у якої совість, як чистий кришталь.
Міжнародний науковий круглий стіл «Філософія серця Григорія Сковороди і сучасність» став яскравим дійством – святом нового осмислення творчої спадщини української Мандрівної Академії, українського Сократа, людини з серцем громадянина Всесвіту, плекаючи в молоді любов до Бога й України, повагу до свободи на науки, освіти та мистецтва.
Діалог країн і поколінь відбувався мовою серця, як прагнув цього у своєму житті і доводив усім своїм життям Григорій Сковорода, адже саме любов, що йде від наших сердець є «джерело всякого життя».
Відтепер акції на вшанування Григорія Сковороди проводитимуться в Академії регулярно. Слідами Великого Українця «торуймо шлях до Вершин Мудрості».