Про Академію

Меню

У МАУП відзначили свято Хрещення Господнього

19 Січня 2016 15:07

Свято Хрещення називають ще Богоявлення, тому що в момент занурення Христа у води Йордану Бог явив Себе людям як Святу Трійцю: голос Бога-Отця свідчив про Сина, Син Божий хрестився від рук Іоанна в річці Йордан, а Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Сина.

Здавна існувала традиція святити цього дня воду. Вважали, що Водохрещенська вода мала лікувальні властивості. В обід священик, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в ополонку срібний хрест. Також церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Тож, слідуючи традиціям православного світу, 19 січня  у Міжрегіональній Академії управління персоналом відзначили свято Хрещення Господнього.  З цієї нагоди відбулося освячення води біля каплиці на честь Святого Георгія Побідоносця. Молебень проводив  завідувач кафедри українського православ’я та теології МАУП  протоієрей Діонісій Мартишин. На урочистому молебні були присутні керівництво, викладачі, працівники та студенти Академії.

«Сьогодні ми радісно святкуємо день Богоявлення – Хрещення Господнього. Ми звертаємося до Бога і Бог дає нам свою благодать та енергію, які трансформують і оновлюють наше буття, та дають можливість бути причесними до  Божественної любові, мудрості, сили та натхнення.  Сьогодні ми молимося, щоб Господь цією святою водою  подав нам радість, відчуття натхнення і оновлення, відчуття того, що ми можемо здолати усі перешкоди, які являються на нашому  життєвому шляху. Будемо молитися, щоб Бог дав нам відчуття просвітлення і одухотворення нашого буття. Нехай з вами завжди перебуває благословення Боже!» – виголосив Діонісій Мартишин.

Історична довідка:

Особливі традиції Хрещення Господнього в Україні

З давніх часів існував обряд, коли дівчата наливали воду у миску, кидали туди намисто або кетяг калини і вмивались – це мало посилити їхню вроду. Обов'язково давали й худобі, щоб хвороб не боялась.

Далі освячували хату – брали декілька стебел з дідуха та окроплювали всі кімнати – тоді нещастя оминатимуть. Тим часом один із членів родини малював крейдою хрести на дверях та вікнах. А на західній Україні хрести виписували розведеним на посвяченій воді тістом.

Існували й забобони на цей день. Українки застерігали, що в момент коли священик занурює хрест у воду, всі чорти вистрибують з річки і залишаються на землі до того часу, аж поки хтось не прийде на річку прати білизну. Тож жінки намагались не робити цього хоча б тиждень, щоб чорти добряче померзли.

Ольга Коробій