Міжрегіональна Академія управління персоналом

Вже п’ятий рік Міжрегіональна Академія управління персоналом проводить Всеукраїнську науково-практичну конференцію з державного управління. Цього року захід був присвячений проблемам підготовки фахівців, здатних відповідати на виклики саме сучасного державного управління. Доповіді учасників науково-практичної конференції поєднувала загальна тема, що охопила усі аспекти даної проблематики - «Державне управління: стратегія і тактика формування сучасного фахівця».

З вітальним словом до учасників конференції звернувся доктор політичних наук, професор, проректор з наукової роботи МАУП Микола Головатий. У вступному зверненні Микола Федорович зазначив: «Проблеми українського державотворення мають надзвичайно багато різноманітних аспектів: економічний, політичний, соціальний, духовний, інформаційний і т.д. Разом з тим центральною проблемою, яка є в державному управлінні, є, безумовно, підготовка сучасного фахівця. Йдеться про фахівця, який працює в будь-якій галузі суспільного керівництва, суспільної діяльності, чи то створення матеріальних, чи духовних засад суспільства, забезпечення національної безпеки держави. Власне підготовка такого фахівця на сьогодні є вирішальною складовою. Ще класики управління, включаючи Пітера Друкера говорили, що «немає слабко розвинутих країн, є слабко керовані».

Отже, в залежності від того, яким буде державний фахівець взагалі в новітній Україні, буде залежити успіх державного управління в нашій державі. Проректор з наукової роботи МАУП підкреслив: „Для того, аби суспільні перетворення, реформи, трансформації суспільства, перехід суспільства від однієї моделі існування до іншої був вдалим, необхідно заново підготовити і принципово по-новому навчити приблизно четверту частину дорослого населення України. Тоді соціальні, економічні, політичні і будь-які інші реформування  стануть незворотні і незмінні. Тоді держава дійсно прогресує і йде до демократичного суверенного стану, яким власне й хоче бути сучасна Україна. Тому природно, що кафедри і підрозділи Академії, в першу чергу, Президентського університету, організовують дуже багато наукових проектів, одне з центральних місць серед яких займає державне управління: стратегія і тактика формування сучасного фахівця».

  Загалом, цього року у конференції взяв участь 141 учасник, серед яких були не лише науковці, вчені та теоретики, а й фахівці державних установ і структур, зокрема Вікторія Ліснича – заступник Міністра культури і туризму України, Григорій Ситник – завідувач кафедри національної безпеки Національної Академії державного управління при Президентові України, керівник апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – Валерій Межинський, екс-голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та радіомовлення – Георгій Крючков, президент Атлантичної ради України – Вадим Гречанінов, ведучий проекту «Свобода слова» - Андрій Куліков і багато інших. Серед вчених Академії, які взяли участь у конференції: Генеральний директор Наукового інституту МАУП Надія Чернуха, доктор політичних наук Іван Бідзюра, доктор економічних наук, професор Лілія Шостак, доктор біологічних наук, професор Олена Баєва та інші.Окрім того, 63 магістрантів та студентів виявили бажання та підготували наукові доповіді до конференції.

Варто зазначити, що не дивлячись на високий статус та важливість заходу, атмосфера була дружньою та невимушеною – майже всі учасники знайомі одне з одним і тому доповіді були приправлені часткою легкого гумору та доброзичливості.

Перше пленарне засідання розпочала Вікторія Ліснича із доповіддю на тему: «Зарубіжний досвід інституційних новацій у галузі культури». Заступник Міністра культури і туризму України, пані Ліснича у своєму виступі зосередила увагу на аналізі комплексу заходів, використаних країнами колишнього Радянського Союзу, задля покрашення роботи державних інститутів у галузі культури та полегшення їх реорганізації у пост трансформаційний період. В Україні розгляд та аналіз таких питань надзвичайно важливий, оскільки проблеми мовного дисбалансу, питання меншин та захисту культурної спадщини на сьогодні є центральними у гуманітарній та культурній політиці нашої держави. Проте в сучасних умовах орієнтація нововведень має бути також зосереджена на таких питаннях як покращення працездатності державних інститутів, зокрема Вікторія Ліснича зазначила, що «потребує більш детального вивчення досвід зарубіжних країн у питаннях передачі ряду повноважень місцевим органам самоврядування і місцевим органам виконавчої влади». 
 

Серед питань, яких торкнулися доповідачі у своїх виступах: питання державотворення, формування суспільної думки, суспільної моралі в умовах глобалізації, професійній підготовці державних управлінців тощо. Зокрема, експерт з проблем національної безпеки Георгій Крючков присвятив свою доповідь темі „Сучасні вимоги до підготовки спеціалістів у системі державного управління”, Валерій Межинський зосередився на „Проблемних питаннях законодавчого забезпечення діяльності ЗМІ”, і звичайно довкола ролі ЗМІ у суспільстві точилася доповідь Андрія Куликова на тему „Свобода слова в українському соціумі”. Емоційно та болюче ведучий програми «Свободи слова» розповідав про погану підготовку сучасних фахівців та ЗМІ до співпраці. «Сучасному фахівцеві в галузі державного управління, на мою думку, треба бути більш відкритим до засобів масової інформації. В інтересах кожної зі сторін йти на зустріч одне одному, налагоджувати стосунки. Державних службовців обов’язково необхідно навчати спілкуванню з журналістами», - зауважив пан Куликов.

Доповідач широко охопив у своїй доповіді також проблему дефіциту якісних ЗМІ, зокрема телеканалів. Багато інформаційних джерел заангажовані, беруть активну участь у політичній боротьбі між учасниками української політичної арени, що часто призводить до суб’єктивної поінформованості суспільства та напруження.

«В Україні, зокрема в галузі телебачення, закон діалектики про перехід кількості у якість діє прямо протилежним чином, - гірко зауважив Андрій Куликов. – Проте нині зменшення кількості телеканалів не є можливим, це зашкодить розвитку демократії в країні, але в перспективі необхідно домагатися якісної подачі інформації. Сьогодні існує брак освітніх та розвиваючих програм для дітей і, можливо, створення суспільного телебачення зможе заповнити ці прогалини».

Тож, цьогорічна Всеукраїнська науково-практична конференція «Державне управління: стратегія і тактика формування сучасного фахівця», проведена на високому науковому та організаційному рівні, була плідною і цікавою. В ході пленарних засідань було заслухано численні наукові доповіді, і за результатами цієї конференції традиційно буде видано збірник наукових статей.