Про Академію

Меню

Зелене фінансування агробізнесу та збереження біорізноманіття: дослідження науковця МАУП Олександра Зіневича у журналі Scopus

07 Листопада 2026 09:51

Науковець Міжрегіональної Академії управління персоналом Олександр Зіневич став співавтором наукової статті «Financial and Credit Instruments to Promote Environmental Protection and Biodiversity in Agribusiness: Mechanisms for Sustainable Rural Development in Ukraine» («Фінансово-кредитні інструменти сприяння охороні довкілля та збереженню біорізноманіття в агробізнесі: механізми сталого розвитку сільських територій України»). Дослідження опубліковано у міжнародному науковому журналі Rocznik Ochrona Środowiska, який індексується у базах даних Scopus та Web of Science. Видання пов'язане з Кошалінським технологічним університетом у Польщі та спеціалізується на дослідженнях у сфері охорони навколишнього середовища, екологічної інженерії, сталого розвитку, екологічної політики та раціонального використання природних ресурсів.

Робота присвячена використанню фінансових і кредитних механізмів для підтримки екологічно відповідального сільського господарства України. Автори розглянули можливості поєднання економічного розвитку аграрних підприємств зі збереженням природних екосистем, відновленням довкілля та захистом біорізноманіття.

До авторського колективу, окрім Олександра Зіневича, увійшли Олексій Сисоєв, Сергій Волошинов, Олена Ніколюк, Ольга Петренко, Ольга Батрак та Юрій Краківський.

Зелене фінансування як інструмент розвитку аграрного сектору

Одним із центральних питань дослідження стала доступність фінансових ресурсів для аграрних підприємств, які прагнуть впроваджувати екологічно відповідальні методи господарювання. Такі зміни потребують інвестицій, проте традиційні механізми кредитування не завжди враховують довгострокові природоохоронні результати діяльності підприємств.

Автори звертають увагу на те, що розвиток сільського господарства України необхідно розглядати одночасно в економічному та екологічному вимірах. Збереження продуктивності земель, відновлення природних ресурсів і підтримка біорізноманіття мають значення не лише для стану довкілля, а й для довгострокової стійкості аграрного виробництва.

У дослідженні проаналізовано фінансово-кредитні інструменти, здатні підтримувати такі процеси. Зокрема, йдеться про зелені кредитні лінії, екологічні гарантійні програми, інвестиційні фонди сталого розвитку та міжнародні механізми фінансування природоохоронних ініціатив.

Окрему увагу приділено кредитуванню, умови якого пов'язані з виконанням визначених показників сталого розвитку. Такий підхід дозволяє включати екологічні критерії до фінансових рішень і створювати додаткові стимули для підприємств, які впроваджують природоохоронні практики.

Основні перешкоди для екологічних інвестицій в агробізнесі

Попри наявність фінансових механізмів підтримки сталого сільського господарства, доступ до них залишається складним для частини аграрних підприємств. Дослідники визначили кілька перешкод, які обмежують можливості залучення зеленого фінансування. Однією з них є недостатня обізнаність підприємств щодо доступних кредитних та інвестиційних програм, орієнтованих на охорону довкілля.

Інша проблема пов'язана з витратами на підготовку та підтвердження екологічної звітності. Для отримання окремих видів фінансування підприємства повинні документально підтверджувати відповідність визначеним критеріям сталого розвитку. Виконання таких вимог може потребувати додаткових фінансових та організаційних ресурсів.

Важливим обмеженням залишається також забезпечення кредитних зобов'язань. Підприємства, діяльність яких спрямована на збереження природних ресурсів, можуть стикатися з труднощами під час надання застави або підтвердження комерційної доцільності екологічних інвестицій.

Таким чином, наявність спеціалізованих фінансових продуктів сама по собі не гарантує їх доступності. Для ефективного використання зеленого фінансування необхідно враховувати особливості аграрного сектору та практичні можливості підприємств виконувати кредитні вимоги.

Фінансові механізми збереження біорізноманіття

У статті розглянуто можливості включення природоохоронних цілей безпосередньо до системи фінансування сільськогосподарських підприємств. Автори наголошують на значенні зелених кредитних програм, які можуть передбачати пільгові процентні ставки для господарств, що застосовують екологічно відповідальні методи виробництва. Такі інструменти здатні зменшувати фінансове навантаження на підприємства під час переходу до більш сталих моделей господарювання.

Додатковим напрямом визначено розширення гарантійних механізмів для інвестицій, пов'язаних зі збереженням біорізноманіття. Вони можуть сприяти розподілу фінансових ризиків між учасниками кредитування та полегшувати доступ до капіталу для природоохоронних проєктів.

Окреме місце в дослідженні посідає необхідність розроблення технічних стандартів оцінювання екологічного впливу в системі аграрного кредитування. Такі стандарти мають допомагати фінансовим установам оцінювати не лише економічні характеристики інвестиційних проєктів, а й їхній потенційний вплив на довкілля.

На думку науковців, поєднання фінансових стимулів з екологічними вимогами потребує узгоджених дій банків, органів державної влади, аграрних підприємств та організацій, які працюють у сфері охорони природи.

Роль міжнародних фінансових установ і державної підтримки

Важливу частину дослідження присвячено ролі державних програм та міжнародних фінансових установ у підтримці екологічних змін в аграрному секторі України. Дослідники розглядають міжнародне фінансування як один із можливих інструментів підтримки проєктів, що поєднують розвиток сільського господарства з відновленням екосистем, охороною біорізноманіття та підвищенням стійкості до кліматичних змін.

Водночас державна політика може сприяти розвитку зеленого кредитування шляхом запровадження екологічних критеріїв у програми підтримки сільськогосподарських виробників. У статті підкреслюється, що фінансові рішення мають враховувати довгострокові наслідки господарської діяльності для природних ресурсів. Це особливо важливо в умовах відновлення економіки України, коли інвестиції в аграрний сектор можуть одночасно впливати на виробничу інфраструктуру, землекористування та стан навколишнього середовища.

Науковці пропонують розвивати партнерство між фінансовими установами та природоохоронними організаціями. Така співпраця може допомогти узгодити критерії кредитування з екологічними завданнями та підвищити обґрунтованість інвестиційних рішень.

Практичне значення дослідження для відновлення України

Практичні рекомендації авторів стосуються формування фінансової системи, здатної підтримувати економічне відновлення аграрного сектору без відокремлення цього процесу від природоохоронних завдань. Серед запропонованих напрямів - створення спеціалізованих зелених кредитних механізмів із пільговими умовами, розширення гарантій для екологічних інвестицій, удосконалення стандартів оцінювання впливу сільськогосподарських проєктів на довкілля та розвиток партнерств між фінансовими і природоохоронними установами.

Особливість запропонованого підходу полягає в тому, що екологічні вимоги розглядаються не як окремий елемент державного регулювання, а як складова фінансової політики та інвестиційних рішень.

Для України це питання набуває значення в контексті відновлення сільських територій і модернізації аграрного виробництва. Фінансові інструменти, які враховують стан природних ресурсів, можуть сприяти спрямуванню інвестицій на проєкти, орієнтовані одночасно на економічну результативність та екологічну стійкість.

Водночас дослідження не встановлює кількісного ефекту від упровадження запропонованих механізмів. Його практична цінність полягає у систематизації фінансових інструментів, визначенні бар'єрів їх використання та формуванні рекомендацій для державної політики, кредитних установ і аграрних підприємств.

Відповідність Цілям сталого розвитку ООН

Тематика дослідження безпосередньо пов'язана з кількома Цілями сталого розвитку ООН, насамперед у сферах сталого сільського господарства, відповідального використання природних ресурсів та міжнародного співробітництва.

Ціль 2 - Подолання голоду. Дослідження стосується розвитку сталих систем сільськогосподарського виробництва, зокрема фінансових умов, необхідних для впровадження екологічно відповідальних аграрних практик.

Ціль 13 - Боротьба зі зміною клімату. Розглянуті фінансові механізми можуть використовуватися для підтримки аграрних проєктів, орієнтованих на підвищення кліматичної стійкості та адаптацію сільськогосподарського виробництва.

Ціль 15 - Захист та відновлення екосистем суші. Одним із центральних напрямів роботи є збереження біорізноманіття, підтримка природних екосистем і включення природоохоронних критеріїв до фінансування аграрної діяльності.

Ціль 17 - Партнерство заради сталого розвитку. Запропоновані авторами механізми передбачають взаємодію державних органів, банків, міжнародних фінансових установ, аграрних підприємств і природоохоронних організацій.

Зазначені Цілі відображають тематичну відповідність дослідження глобальному порядку денному сталого розвитку. Водночас стаття не містить окремого кількісного оцінювання внеску запропонованих фінансових інструментів у досягнення цих Цілей.

Бібліографічна інформація

Sysoiev, O., Voloshynov, S., Nikoliuk, O., Petrenko, O., Batrak, O., Krakivskiy, Y., & Zinevych, O. (2026). Financial and Credit Instruments to Promote Environmental Protection and Biodiversity in Agribusiness: Mechanisms for Sustainable Rural Development in Ukraine. Rocznik Ochrona Środowiska, 28, 733-754.

DOI: https://doi.org/10.54740/ros.2026.050

Повний текст та інформація про публікацію: https://ros.edu.pl/journal/contents/articles/2026-vol-28/2026-vol-28-en-50