Англійська мова та мовне різноманіття: дослідження науковців МАУП Івана Бахова й Анжеліки Чернюк у міжнародному журналі
Науковці Міжрегіональної Академії управління персоналом Іван Бахов та Анжеліка Чернюк стали співавторами наукової статті «Globalization and language policy: Balancing English as a lingua franca and linguistic diversity» («Глобалізація та мовна політика: баланс між англійською як мовою міжнародного спілкування та мовним різноманіттям»). Дослідження опубліковано в міжнародному науковому журналі International Journal of English Language and Literature Studies, том 15, № 4 за 2026 рік, на сторінках 124-135, який індексується у найбільшій науковометричній базі Scopus.
Іван Бахов представляє кафедру іноземної філології та перекладу Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук МАУП, Анжеліка Чернюк - кафедру іноземної філології та перекладу Академії. До авторського колективу також увійшли Дмитро Марєєв, Людмила Царьова та Вікторія Півень.
Публікація присвячена питанню, як університети можуть використовувати англійську мову для міжнародної академічної комунікації, не обмежуючи водночас використання національних та інших мов в освітньому середовищі.
Англійська мова в умовах глобалізації освіти
Міжнародна академічна мобільність, спільні освітні програми та наукові дослідження посилюють роль англійської мови як основного засобу спілкування між представниками різних країн. Водночас її домінування порушує питання про місце національних мов у навчанні, науковій роботі та повсякденній комунікації студентів.
Автори дослідили дві моделі мовної політики у вищій освіті. Перша передбачає переважне використання англійської мови під час виконання навчальних завдань і академічного спілкування. Друга допускає гнучке поєднання англійської з іншими мовами залежно від ситуації та потреб учасників освітнього процесу.
У центрі уваги науковців перебувала не лише правильність мовлення, а насамперед здатність студентів зрозуміло висловлювати думки, досягати комунікативних цілей та адаптувати спосіб спілкування до співрозмовників.
Як проводили дослідження
У дослідженні взяли участь 94 студенти бакалаврату та магістратури віком від 19 до 26 років, які регулярно використовують англійську мову в академічному середовищі, але не навчаються за мовними спеціальностями.
Учасників залучили з трьох українських закладів вищої освіти: Міжрегіональної Академії управління персоналом, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка та Української державної льотної академії.
Студентів розподілили на дві групи по 47 осіб відповідно до практик використання мов у їхньому навчальному середовищі. Для збору даних застосували анкетування, стандартизоване комунікативне завдання англійською мовою та напівструктуровані інтерв'ю з 20 учасниками.
Дослідники оцінювали зрозумілість повідомлень, досягнення комунікативної мети, гнучкість мовних стратегій і ставлення студентів до багатомовності. Кількісні дані опрацювали за допомогою статистичних методів, а відповіді інтерв'ю використали для якісного аналізу.
Чи впливає багатомовність на ефективність спілкування?
Одним із головних результатів стало те, що студенти з багатомовного освітнього середовища не продемонстрували нижчої ефективності академічного спілкування англійською порівняно з учасниками, які переважно використовували лише англійську.
Середній показник комунікативної ефективності становив 3,94 бала в багатомовній групі та 3,89 бала в групі з домінуванням англійської. Статистично значущої різниці між цими результатами не виявлено.
Водночас ставлення до мовного різноманіття суттєво відрізнялося. У багатомовній групі 83% студентів погодилися, що використання кількох мов є перевагою для навчання. Серед учасників англомовно орієнтованої групи таку думку підтримали 57%.
Аналіз інтерв'ю також показав відмінності у сприйнятті мовних вимог. Студенти першої групи частіше розглядали англійську як обов'язковий стандарт і повідомляли про побоювання припуститися помилок. Натомість учасники багатомовної групи частіше сприймали її як інструмент для досягнення навчальних цілей, а можливість переходити між мовами - як спосіб уточнювати інформацію та полегшувати взаєморозуміння.
Значення результатів для мовної політики університетів
Отримані результати свідчать, що ефективна міжнародна академічна комунікація не обов'язково потребує жорсткого обмеження навчального процесу однією мовою. Гнучкі мовні практики можуть поєднувати використання англійської для міжнародного спілкування з підтримкою національних мов.
Для закладів вищої освіти ці висновки мають значення під час розроблення мовної політики, організації міжнародних освітніх програм та формування умов для міжкультурної взаємодії студентів.
Водночас автори звертають увагу на обмеження дослідження. Вибірка охоплювала 94 студентів трьох українських університетів, тому отримані результати не можна автоматично поширювати на всі заклади вищої освіти чи освітні системи інших країн.
Подальші дослідження, на думку авторів, мають охоплювати порівняння мовних практик у різних університетах і культурних середовищах, а також їхній довгостроковий вплив на академічну комунікацію.
Відповідність Цілям сталого розвитку ООН
Тематика дослідження пов'язана з такими Цілями сталого розвитку ООН:
- Ціль 4 - Якісна освіта. Результати стосуються організації академічного спілкування, розвитку міжкультурних компетентностей і створення освітнього середовища, яке враховує мовні потреби студентів.
- Ціль 10 - Скорочення нерівності. Питання мовного різноманіття пов'язане з можливостями участі студентів із різним мовним досвідом у міжнародній академічній комунікації.
- Ціль 16 - Мир, справедливість та сильні інституції. Дослідження порушує питання мовної інклюзивності та врахування культурного різноманіття в інституційній політиці.
Зазначені Цілі відображають тематичний зв'язок публікації з міжнародним порядком денним сталого розвитку та не означають, що автори проводили окреме оцінювання внеску дослідження в їх досягнення.
Бібліографічна інформація
Marieiev, D., Bakhov, I., Tsarova, L., Cherniuk, A., & Piven, V. (2026). Globalization and language policy: Balancing English as a lingua franca and linguistic diversity. International Journal of English Language and Literature Studies, 15(4), 124-135.
DOI: https://doi.org/10.55493/5019.v15i4.6213
Повний текст статті: https://archive.aessweb.com/index.php/5019/article/view/6213/8999

