Асистентська педагогічна практика

Асистентська педагогічна практика є обов’язковим освітнім компонентом (ОК12, практична підготовка) освітньо-наукової програми «Психологія» підготовки докторів філософії за спеціальністю 053 Психологія.

Мета проведення АПП – поглиблення та закріплення знань аспірантів з питань організації і форм здійснення освітнього процесу, його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення; формування конструктивних, організаторських, комунікативних і дослідницьких умінь викладача закладу вищої освіти; апробація результатів дисертаційного дослідження в освітньому процесі.

Обсяги

Обов’язковий обсяг асистентської педагогічної практики аспіранта за кожною освітньо-науковою програмою (спеціальністю) – 180 годин (6 кредитів ЄКТС), тривалість – 4 тижні.

Практика проводиться на 2 курсі, у IV семестрі, після опанування дисципліни «Методика викладання психології та інноваційні технології навчання у вищій школі» (ОК10).

Для денної та заочної форм навчання – 180 год практичної (самостійної) роботи під керівництвом керівника практики, зокрема проведення аудиторних занять зі студентами обсягом не менше 10 академічних годин (з них не менше 2 год – лекційних).

База практики – кафедра психології ННІ психології та соціальних наук ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; за погодженням – інші кафедри Академії або заклади вищої освіти, з якими укладено договори про проходження практики. Для здобувачів заочної форми, які працюють викладачами закладів вищої освіти, практика за погодженням з кафедрою може проходити за місцем роботи з дотриманням вимог програми практики.

Форми та види

АПП аспірантів включає такі форми та види педагогічної діяльності:

  • ознайомлення з нормативним і навчально-методичним забезпеченням освітнього процесу на кафедрі (освітні програми, навчальні плани, силабуси, робочі програми, система оцінювання, політика академічної доброчесності);
  • відвідування та аналіз занять провідних викладачів кафедри та наукового керівника (не менше чотирьох занять), а також взаємовідвідування занять колег-аспірантів (не менше двох);
  • участь у розробленні (оновленні) навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни: плани-конспекти, презентації, кейси, завдання для самостійної роботи, контрольні завдання, матеріали для системи дистанційного навчання;
  • симуляційна підготовка перед допуском до самостійного викладання (пробне заняття на кафедрі та моделювання консультативної взаємодії зі студентами);
  • самостійне проведення лекційних, практичних (лабораторних, семінарських) занять із застосуванням активних та інноваційних методів;
  • проведення консультацій зі студентами, перевірка та оцінювання курсових і контрольних робіт, рефератів, звітів із практик студентів з наданням зворотного зв’язку;
  • керівництво науково-дослідною роботою студентів;
  • апробація результатів власного дисертаційного дослідження в освітньому процесі;
  • виконання міні-дослідження ефективності застосованої технології навчання (на засадах дослідження викладання та навчання – SoTL);
  • участь у методичній, організаційній і виховній роботі кафедри, у засіданнях кафедри та науково-методичних семінарах;
  • участь в інтервізійних сесіях аспірантів-практикантів (не менше двох) та ведення рефлексивного щоденника;
  • інші види аудиторного та позааудиторного навчального навантаження.

Керівництво

Безпосереднє керівництво та контроль за виконанням асистентської педагогічної практики здійснює керівник практики від кафедри психології. Керівник проводить настановчу конференцію та інструктаж, погоджує індивідуальний план практики, визначає дисципліни та групи для проведення занять, консультує аспіранта та погоджує навчально-методичні матеріали, відвідує не менше двох занять аспіранта з оформленням протоколу відвідування, організовує симуляційну підготовку та інтервізійні сесії, готує відгук і бере участь у роботі комісії із захисту звітів.

Науковий керівник аспіранта консультує щодо змісту занять, пов’язаних із тематикою дисертації, та щодо апробації результатів дослідження в навчальному процесі; за можливості надає аспіранту можливість відвідати й проаналізувати власні заняття.

Зміст

Конкретний зміст, завдання, тривалість та період асистентської педагогічної практики аспіранта визначаються в індивідуальному плані практики, який розробляється керівником практики, погоджується з науковим керівником та затверджується на засіданні кафедри до початку практики аспіранта.

Практика організовується як послідовний цикл «спостереження – проєктування – пробна дія – самостійна дія – рефлексія» й охоплює етапи: підготовчий, спостережний, методичний, навчальний, дослідницький, організаційно-виховний та звітний.

Звітування та оцінювання

По завершенню АПП аспірант готує звіт про проходження практики, який разом з матеріалами, що підтверджують зазначені у звіті показники, подає на рецензування керівникові практики. Звітна документація подається не пізніше ніж за три дні до підсумкової конференції.

До захисту подаються: індивідуальний план практики; щоденник практики; протоколи аналізу відвіданих занять викладачів (не менше чотирьох) і колег-аспірантів (не менше двох); плани-конспекти та навчально-методичні матеріали до всіх проведених занять; протоколи відвідування занять аспіранта керівником практики (не менше двох); звіт про міні-дослідження; рефлексивний звіт про проходження практики; відгук керівника практики з рекомендованою оцінкою; презентація для захисту (5–7 хв).

Захист звіту відбувається відкрито на підсумковій конференції перед комісією, до складу якої входять завідувач кафедри (або його заступник), керівник практики, науково-педагогічні працівники кафедри; за можливості – гарант ОНП.

Форма підсумкового контролю – диференційований залік. Результати АПП аспіранта оцінюються за 100-бальною шкалою з переведенням у шкалу ЄКТС та національну шкалу за підсумками захисту звіту на підсумковій конференції. Розподіл балів: проведення навчальних занять – 35; навчально-методичні матеріали – 20; відвідування та аналіз занять викладачів і взаємовідвідування – 10; дослідницький компонент – 10; участь у симуляційній підготовці, інтервізії, роботі кафедри – 10; звітна документація та захист звіту – 15.

Мінімальна сума балів, що дозволяє зарахувати результати проходження АПП аспіранта, – 60 балів (за національною шкалою «достатньо», «зараховано»).

Аспірант, який не виконав програму практики без поважних причин або отримав незадовільну оцінку, проходить практику повторно в порядку, визначеному нормативними документами Академії.

Документи

За підсумками захисту звітів на підсумковій конференції та обговорення результатів проведеної аспірантом АПП на засіданні кафедри ухвалюється рішення щодо оцінювання та затвердження результатів (або повторного проходження) АПП аспіранта (для кожного аспіранта кафедри окремо).

Відомості про виконану аспірантом (затверджену кафедрою) АПП з оцінкою заносяться до:

  • протоколу кафедри, витяг з якого надається до відділу аспірантури у п’ятиденний термін, після проведення відповідного засідання кафедри;
  • індивідуального плану роботи аспіранта у блок «Педагогічна практика».

Типова програма практичної підготовки (педагогічна практика) здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії

Програма асистентської педагогічної практики

Шаблон звіт асистентська педагогічна практика