Міжрегіональна Академія управління персоналом

• ХАРЧОВА АЛЕРГІЯ

  На харчову алергію страждає 1 – 3% дорослих та 4 – 6% дітей у світі

  Харчова алергія – це реакція імунної системи організму на харчові продукти.

  Організм виробляє “алергічні антитіла” або імуноглобулін E (IgE) до алергену. Алерген потрапляє до організму і зв’язується з антитілом IgE, викликаючи алергічну реакцію.

  Харчову алергію не слід плутати з харчовою непереносимістю, оскільки в їх основі лежать різні механізми.

  Епідеміологічні дослідження показали, що майже 80% людей, яких запитували, чи є у них харчова алергія, відповідали ствердно, проте у них не було IgE-опосередкованої харчової алергії.

  Більше 160 продуктів харчування можуть викликати алергічні реакції.

  ДО ХАРЧОВИХ АЛЕРГЕНІВ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКЛИКАЮТЬ АЛЕРГІЮ НАЛЕЖАТЬ:

  
  злакові вироби, що містять глютен;
  молюски та ракоподібні;
  яйця;
  риба;
  арахіс;
  соя;
  молочні продукти;
  горіхи.

  Серед дітей грудного віку найпоширенішими є алергія на яйця, молоко та молочні продукти, які часто проходять з віком.

  Алергія на молюсків, ракоподібних зустрічається частіше серед дорослих, тоді як алергія на арахіс однаково поширена серед дітей та дорослих.

  Симптоми харчової алергії зазвичай з’являються протягом декількох хвилин – двох годин після вживання їжі, на яку в людини алергія.

  Клінічні симптоми харчових алергій варіюються між легким дискомфортом та загрозливими життю реакціями, які потребують негайного медичного втручання.

  Алергічні реакції можуть включати кропив’янку, почервоніння шкіри або висип, набряк обличчя, язика, губ, блювоту та/або діарею, спазми в животі, кашель, запаморочення та/або нудоту, набряк гортані, голосових зв’язок, втрату свідомості тощо.

  Єдиний спосіб для осіб, схильних до харчової алергії, контролювати її – це уникати споживання харчових продуктів-алергенів. Читайте етикетки на продуктах та не вживайте продуктів або інгредієнтів, які можуть викликати симптоми.

  ЯКЩО СИМПТОМИ ПРОГРЕСУЮТЬ, НЕГАЙНО ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ.

  Згорнути ↑
• ХАРЧОВІ НЕПЕРИНОСИМОСТІ

   

  Їжа має нести радість, але іноді якийсь харчовий продукт (а може й не один) може спричиняти стрес та дискомфорт. Виявлення своїх харчових непереносимостей може повернути вам улюблені страви та допомогти знайти нові. Далі в цій статті ви дізнаєтеся про найпоширеніші харчові непереносимості та як від них можуть допомогти дієтичні добавки з травними ферментами, а також поради щодо приготування їжі та харчування в кафе чи ресторанах. 

  Харчова непереносимість — це реакція шлунково-кишкового тракту на їжу, у той час як алергія — імунна відповідь. Непереносимість можуть спричиняти складники їжі, брак ферментів, проблеми з боку шлунково-кишкового тракту чи розлади фізичної сторони травлення. 

  До поширених харчових непереносимостей належать складні вуглеводи, молочний цукор (лактоза), молочний білок (казеїн), глютен, феноли, а також FODMAPS — ферментовані оліго-, ди-, моносахариди та поліоли (англ. fermentable oligo-, di-, mono-saccharides, and polyols). Ступінь харчової непереносимості сягає від проблем у повсякденному побуті до відмови від надто частого споживання певних продуктів.

  Харчові непереносимості впливають на здатність нашого організму перетравлювати або розщеплювати певні харчові продукти чи поживні речовини. Симптоми можуть з’являтися через кілька годин, і серед них можуть бути:

  • · Періодичне газоутворення 
  • · Здуття живота
  • · Спазми
  • · Періодична печія
  • · Діарея
  • · Розлад шлунку 
  • · Інші проблеми з травленням 

  6 НАЙПОШИРЕНІШИХ ХАРЧОВИХ НЕПЕРЕНОСИМОСТЕЙ

  Переліки найпоширеніших харчових алергенів та непереносимостей дещо перетинаються, але не повністю. До харчових непереносимостей належать: 

  FODMAPS: коли ці вуглеводи в неперетравленому стані потрапляють до нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, вони витягують туди воду, що здатне спричинити дискомфорт. До харчових продуктів із високим вмістом FODMAPS належать цибуля та часник, пшениця, жито, бобові культури, артишоки, молочні продукти, фрукти, мед, агава, гриби та зелений горошок. 

  Молочний цукор та молочний білок: крім непереносимості лактози (молочного цукру), у деяких людей можуть також виникати проблеми з розщепленням казеїну (білку, який міститься в молочних продуктах). Дієтична добавка з травними ферментами, зокрема лактазою, може допомогти розщепити лактозу (молочний цукор), казеїн (молочний білок) та молочні жири для повноцінного перетравлення страви.

  Пшениця: глютен є основним білком пшениці, жита та ячменю. Чутливість до пшениці може обмежуватися глютеном, а може охоплювати й інші білки — гліадин та глютенін. Одні люди страждають на непереносимість деяких складників самої пшениці, інші — лише глютену. (Непереносимість глютену чи пшениці — це не те ж саме, що целіакія.)

  Феноли: ці поживні речовини-антиоксиданти, що містяться в деяких рослинах, є важливими для здоров’я, але деякі люди до них чутливі. 

  Фруктоза: це простий цукор, який можна знайти у фруктах, деяких овочах, меді, агаві та інших підсолоджувачах, до яких деякі люди чутливі. 

  Харчові волокна, які містяться в сирих овочах, а також інші складні вуглеводи в таких харчових продуктах як квасоля, можуть стати причиною розладів травлення. Жири чи білки, які споживає людина, також здатні спричинити проблеми з травленням.

  Як уникати проблемних харчових продуктів

  Ось шість способів, як можна уникати харчових продуктів із проблемними інгредієнтами та навчитися знаходити продукти, які до вас будуть ставитися так само добре, як і ви до них. 

  1. Читайте етикетки. Найпоширеніші алергени зазвичай виділяють жирним шрифтом, тож якщо ви страждаєте на непереносимість одного з них, його буде легше виявити. Уважно читайте весь перелік інгредієнтів. Деякі інгредієнти можуть мати більш ніж одну назву. 
  2. Обирайте продукти з маркуванням «без глютену», «без молока», «без сої», «без кукурудзи», «без яєць» та «без арахісу». Такі продукти часто виробляють на підприємствах, які уникають перехресного забруднення, що може знизити рівень вашого ризику. А будь-які потенційні забруднення позначаються на етикетках, щоб допомогти вам зробити обґрунтований вибір. 
  3. Частіше готуйте вдома. Якийсь ніби безпечний «секретний інгредієнт» чи суміш спецій може спричинити напад харчової непереносимості, коли ви будете вечеряти в кафе чи ресторані. Самостійне приготування їжі гарантує, що ви цього уникнете. 
  4. Дізнайтеся наявне меню та способи приготування їжі. Зателефонуйте заздалегідь, перегляньте меню онлайн. Можливо, принесіть із собою перелік шкідливих для вас продуктів. Зараз усе більше ресторанів вміють обслуговувати людей із різноманітними дієтичними вимогами, тож пошукайте в інтернеті такі заклади неподалік від вас. 
  5. Не лишайтеся на самоті. Наявність поряд людей «у темі» може сильно допомогти. Пошукайте групи, пов’язані з вашою харчовою непереносимістю, на Facebook; пошукайте відповідні хештеги в Instagram; підпишіться у TikTok на людей, з якими ви, так би мовити, у тому ж човні. 
  6. Полистайте інтернет. Від борошна з цвітної капусти та беззернових чипсів із тортильї до кесо з кеш’ю та йогурту з люпину — будь-які харчові продукти, на непереносимість яких ви страждаєте, можна замінити аналогом. 
  7. Будьте готові. Візьміть із собою щось перекусити, якщо ви раптом зголоднієте — і майте під рукою свої звичні ферменти. Вони можуть стати у пригоді як вдома, так і в дорозі. 

  ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ДУМАЄТЕ, ЩО У ВАС МОЖЕ БУТИ ХАРЧОВА НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ

  • · Відстежуйте свої симптоми, щоб встановити зв’язок між тим, що ви їсте, і тим, як ви себе після цього почуваєте. Це також може стати в пригоді вашому лікарю. 
  • · Пройдіть програму елімінаційної дієти. Протягом цієї програми на деякий час видаляються харчові продукти, найбільш схильні бути причиною непереносимості. Потім їх обережно повертають, щоб відстежити будь-яку можливу реакцію. 
  • · Зверніться до свого лікаря-терапевта для проведення тестування, яке може визначити, чи є деякий інгредієнт або харчовий продукт причиною ваших симптомів. 
  • · Наберіться терпіння та не надто перенапружуйтеся. Щоб розібратися, що відбувається і які продукти періодично завдають вам прикрощів, може знадобитися деякий час. 

  Почніть із розмови зі своїм лікарем-терапевтом. За кілька простих кроків можна розпочати визначення того, які саме продукти здатні спричиняти проблеми, та навчитися з цим справлятися!

  Згорнути ↑
• ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СТУДЕНТІВ

   

  Важливість проблеми харчування студентів випливає з особливостей режиму їх праці та відпочинку. Навіть у стані спокою протягом доби студент витрачає 6280–7536 кДж (1500–1800 ккал) енергії. Енерговитрати можуть зростати за добу фактично вдвічі.

  При організації харчування студентів мають значення такі фактори, як їх вік і стать, курс навчання, особливості фізіологічної адаптації. На перших курсах навчання енергетичність їжі має перевищувати енерговитрати на 5–10%. У середньому добова енергетична цінність раціону студентів-чоловіків становить 13816 кДж (3300 ккал), студентів-жінок – 11723 кДж (2800 ккал).

   Головним постачальником енергії організму є вуглеводи, які повинні становити 56% енергоцінності раціону, жири – 30–33 %, білки – 12–14 %. Середня добова забезпеченість студентів вітамінами: ретинол (жиророзчинний вітамін) – 1 мг, аскорбінова кислота – 60–70 мг, тіамін (В1) – 1,4–1,7 мг, рибофлавін (В2) – 1,7–2 мг; мінеральними солями: кальцій – 800 мг, фосфор – 1200 мг, магній – 400 мг, залізо – 18 мг (чоловіки) та 20 мг (жінки). Особливо важлива роль у харчовому раціоні належить вітамінам, їх вміст суттєво зменшується при зберіганні овочів і фруктів, особливо весною. Тому в системі громадського харчування студентів застосовується штучна вітамінізація страв аскорбіновою кислотою. У харчових раціонах збільшуєтьсякількість салатів та інших овочевих страв.

   Важливе оптимальне збалансування білків тваринного та рослинного походження. Не слід вживати багато хлібобулочних виробів, особливо з борошна вищих сортів, а також тортів та інших солодощів.

   Рекомендують молоко, молокопродукти, рибу, овочі, фрукти, ягоди.

   Режим харчування студентів повинен складатися з наступного.

  Сніданок має становити 25—30 % добової енергоцінності раціону (м’ясні, рибні страви з гарніром, кава, чай), другий сніданок (під час перерви): 10–15 %, обід: 35–40 %, вечеря: 15–20 %. На ніч бажано випити склянку кефіру чи ряжанки. При збільшенні фізичного навантаження (робота в студентських загонах, виробнича практика, спортивні змагання) витрати енергії можуть досягати від 16747 до 18841 кДж (4000–4500 ккал) на добу.

  При цьому в раціон студентів рекомендуються включати 140–160 г білків (з них 60 % тваринного походження), 130–140 г жирів (з них 43 г рослинних олій), 550–600 г вуглеводів, вітамінів А – 1,5–2 мг, В1 – 2,5 мг, В2 –3–4 мг, РР (нікотинова кислота) – 27 мг, С – 100 мг.

  У добовому раціоні м'ясо, м'ясопродукти, риба мають становити до 200 г, м'який і твердий сири –40 г, сметана – 30 г, молоко та молочні продукти – 300 г, яйця –1 шт., масло та олія – 85 г, хліб і хлібопродукти – 580 г, крупи та бобові – 65 г, макаронні вироби – 35 г, картопля – 350 г, овочі, зелень –550 г, цукор і кондитерські вироби – 90 г, фрукти свіжі – 200 г, сухофрукти – 5 г, фруктові консервовані соки – 40 г, томат-пюре – 25 г.

   При постійних заняттях студентів спортом значно зростає потреба у всіх харчових речовинах. Енергетична цінність їжі у період спортивних змагань та посилених тренувань повинна становити 18841–20934 кДж (4500–5000 ккал) для хлопців і 14654–16747 кДж (3500–4000 ккал) – для дівчат.

   Рекомендований середньодобовий набір продуктів для студентів

  Назва продукту	Кількість, г
  	хлопці	дівчата
  М'ясо, м'ясопродукти	127	107
  Риба, рибопродукт	53	43
  Молоко	370	313
  Сир м'який	21	18
  Сметана,Сир твердий	16	18
  Молоко та молочні продукти (у перерахунку на молоко)	1097	963
  Яйця	26	22
  Масло вершкове	16	13
  Олія рослинна	26	22
  Цукор	95	80
  Усього хлібопродуктів у перерахунку на борошно	407	343
  Картопля	317	268
  Овочі та баштанні культури	376	317
  Фрукти свіжі	132	112
  Сухофрукти	5	4

   

   

   

   

   

   

   

   

  МЕНЮ НА ДЕНЬ

  СНІДАНОК: Варені яйця, рис або гречка, чорний хліб з вершковим маслом, чай або кава.

  ДРУГИЙ СНІДАНОК: кефір, йогурт або булочка.

  ОБІД: Овочевий суп або курячий бульйон, макарони, салат з капусти, сік або чай.

  ВЕЧЕРЯ: Салат з помідорів і огірків, сир, яблуко, чай.

   

  МЕНЮ НА ТИЖДЕНЬ

  Понеділок

  Сніданок: мюслі, заправлені йогуртом, яблуко (кисле або кисло-солодке) або груша, кава або чай.

  Другий сніданок: заправлений нежирною сметаною сир, жменя сухофруктів.

  Обід: овочевий суп, запечена картопля, салат зі свіжих овочів, гуляш, сік.

  Полуденок: фруктовий салат, крекери.

  Вечеря: відварне філе птиці, вінегрет, чай.

   

  Вівторок

  Сніданок: каша гречана, салат з овочів, чай.

  Другий сніданок: яблуко, йогурт.

  Обід: суп з крупою на бульйоні з овочів, запечена риба з гарніром з бурого рису, вінегрет, компот.

  Полуденок: какао з тостом і сир.

  Вечеря: рагу з овочів, шинка, чай.

   

  Середа

  Сніданок: вівсяна каша, запечене в духовці яблуко, чай з медом.

  Другий сніданок: йогурт, тости.

  Обід: рибний суп, відварна телятина з тушкованими овочами, сік.

  Полуденок: йогурт, сир.

  Вечеря: м'ясо, бурий рис, салат з овочів, чай.

   

   

  Четвер

  Сніданок: омлет, салат з овочів, тости, чай.

  Другий сніданок: банан, кефір.

  Обід: суп на курячому бульйоні з овочами, вінегрет, риба на грилі, компот.

  Полуденок: сир зі сметаною, сухофрукти.

  Вечеря: м'ясо з овочами, запечене в духовці, йогурт.

   

  П'ятниця

  Сніданок: каша рисова з сухофруктами, кава.

  Другий сніданок: печиво галетне з соком.

  Обід: борщ, куряча котлета, гречка, компот.

  Полудень: йогурт, фруктовий салат.

  Вечеря: телятина відварна, овочевий салат.

   

  Субота

  Сніданок: сирна запіканка з медом, тост, чай.

  Другий сніданок: банан, йогурт.

  Обід: гречаний суп, картопляне пюре, рибні котлети, компот із сухофруктів.

  Полуденок: йогурт, горіхи, сухофрукти.

  Вечеря: нежирна шинка, рагу з овочів, чай.

   

  Неділя

  Сніданок: вівсяна каша, фрукти, кава.

  Другий сніданок: йогурт, крекери.

  Обід: борщ на м'ясному бульйоні, курка відварна, овочі на грилі, компот.

  Полуденок: сир з сухофруктами.

  Вечеря: омлет, овочевий салат, чай.

   

  Згорнути ↑
• ПРОДУКТИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ШКОДЯТЬ ОРГАНІЗМУ

  Надлишок вживання цукру

  Норма- 50 г цукру. Але не тільки того, що додаємо в каву чи чай, а й того, що в солодощах та інших стравах, тому варто уважно читати етикетки. Наприклад, 1 столова ложка кетчупу містить близько 4 г (близько 1 ч. л.) цукру.

  Альтернативою є :  бананове/фінікове пюре, як підсолоджувачі, кориця до кави замість цукру та більше фруктів та ягід. Корисним також буде чорний шоколад із вмістом какао 85% і більше (порція приблизно 2 кубика, 10 г). Порція меду це 1-2 ч. л. на день.

  Солодкі газовані напої

  250 мл солодкої води = 90 ккал і 22 г доданого цукру

  250 мл кока коли = 105 ккал і 26 г доданого цукру

  Альтернативою є:  несолодкі напої – кава, чай, цикорій, настій шипшини, вода без газу. Для смаку у воду можна додати  лимон чи листочки м’яти.

  Надлишок  солі

   Денна норма становить 5-6 г.

  Альтерантивою є:  різні спеції (сушені трави, суміш перців, куркуму, часник, цибулю, селеру, тощо).

  Біле рафіноване борошно

  Його багато у хлібі, випічці, макаронних виробах. Це борошно містить дуже мало харчових волокон (які б сприяли травленню, нормалізації цукру, холестерину), небагато вітамінів і мінералів.

  До речі, з цієї ж точки зору, немає жодного сенсу змінювати пшеничне рафіноване борошно на рисове.

  Альтернативою є : цільнозернове (обдирне, жорнове борошно) з пшениці, вівса, тощо.

  Снеки

  Снеки є продуктами низької нутрітивної цінності, містять багато калорій, жирів, солі, але дуже мало вітамінів, мінералів, антиоксидантів.

  Альтернативою є: хумус з овочами (якщо хочете похрумтіти), цільнозернові хлібці, несмажені та несолені горіхи й насіння (але в міру), фючіпси і фруктові чіпси (теж в міру, при тому варто читати етикетки чи не міститять вони цукор та мед).

   

   

  Мюслі

   Мюслі – найчастіше нутрітивно «бідний» продукт з високим вмістом цукру. Цільні злаки багаті на складні вуглеводи, які добре насичують, місять клітковину, вітаміни групи В, цинк, магній. Всього цього немає у мюслях.

  Альтернатива: цільні злаки, наприклад, цільнозернова чи плющена вівсянка з горіхами та ягодами.

  Ковбасні вироби

  Ковбаси, сосиски, сардельки містять багато солі, насичених жирів, надмір яких сприяє гіпертонії, хворобам серця, підвищеному холестерину.

  Альтернатива: запечене м'ясо чи птиця.

  Фаст -фуд

  Їжа, яка містить багато калорій з жирів і простих вуглеводів і дуже мало вітамінів, мінералів. Погано насичує і сприяє набору зайвої ваги та розвитку дефіцитів мікронутрієнтів.

  Альтернатива: рол чи шаурма без соусу вже хороша альтернатива картоплі фрі.

  Транс-жири

   

  Їх надмірна кількість може бути однією з причин серцево-судинних та онкозахворювань, високого холестерину. Часто транс-жири містяться в солодощах, випічці, в уже готовому тісті, фаст фуді. Тому, варто читати етикетки і уникати частково гідрогенізованих жирів.

  Альтернатива: корисні жири – горіхи, насіння, оливки, авокадо, риба, оливкова та лляна олії. Випічку  потрібно готувати на вершковому маслі 82,5% жирності, а не на маргарині.

  Згорнути ↑
• ПРОФІЛАКТИКА НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЬ

  Неінфекційні захворювання – це тривалі захворювання, що, як правило, повільно прогресують. Неінфекційні захворювання, відомі також як хронічні захворювання, не передаються від людини до людини.

  Виділяють 4 основні типи неінфекційних захворювань – це серцево-судинні захворювання (наприклад, інсульт та інфаркт), рак, хронічні респіраторні захворювання (наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень та астма) і діабет.

  Серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, бронхолегеневі та онкологічні хвороби – це основні неінфекційні захворювання, які найчастіше стають причиною смерті людей по всьому світу.

  Наукові дослідження показують, що існує ряд факторів, що провокують виникнення хронічних неінфекційних захворювань. Вони називаються факторами ризику.

   

  Всі фактори ризику можна розділити на 2 групи:

  1-а група – це фактори ризику, на які не можна вплинути.

  До них відносяться стать, вік і спадкова схильність. З віком ризик серцево-судинних захворювань суттєво збільшується. Варто уважно поставитися до свого здоров'я тим, чиї найближчі родичі перенесли інфаркт міокарда або інсульт (чоловіки – у віці до 55 років, жінки – у віці до 65 років).

  Також відзначимо, що у чоловіків інфаркти та інсульти в середньому розвиваються на 10 років раніше, ніж у жінок.

  2-а група – це фактори ризику, на які можна вплинути.

  До них відносяться куріння, неправильне харчування, низький рівень фізичної активності (гіподинамія), надлишкова маса тіла, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень холестерину і / або цукру крові, психосоціальні фактори (стрес, депресія, тривога).

  Вченими доведено, що НІЗ можна запобігти за рахунок корекції факторів ризику або або полегшити їх перебіг.

  

  Фактори ризику неінфекційних захворювань:

  • Куріння. Людина вважається курцем, навіть якщо викурює одну сигарету в день. Зменшення числа сигарет, куріння «полегшених» сигарет, трубки, кальяну і інші форми споживання тютюну не знижують ризики!
  • Незбалансоване харчування: надмірне споживання насичених жирів, трансжирів, легкозасвоюваних вуглеводів і солі, недостатнє споживання фруктів, овочів, риби.
  • Вживання алкоголю. За даними ВООЗ, щороку в світі в результаті вживання алкоголю помирають 3,3 мільйона чоловік, що складає 5,9% всіх випадків смерті. Споживання алкоголю призводить до смерті та інвалідності щодо на більш ранніх стадіях життя. Серед людей у ​​віці 20-39 років приблизно 25% всіх випадків смерті пов'язані з алкоголем.
  • Низький рівень фізичної активності: ходьба, робота по дому і інша рухова діяльність менше 30 хв в день.
  • Підвищений артеріальний тиск: 140/90 і більше – артеріальна гіпертонія. Підвищений артеріальний тиск – провідна причина розвитку мозкового інсульту. Воно сприяє також розвитку аритмій, інфаркту міокарда, серцевої і ниркової недостатності, хвороби Альцгеймера.
  • Підвищений рівень глюкози крові. Багато людей не підозрюють про наявність у них цукрового діабету. Проведення цього аналізу особливо важливо для людей з ожирінням, при наявності близьких родичів, що страждають на цукровий діабет, а також жінок, які народили великого (більше 4 кг) дитини. У нормі глюкоза натще <6,1 ммоль / л.

  Згорнути ↑
• ГРАФІК КОНСУЛЬТАЦІЙ З ПИТАНЬ ХАРЧУВАННЯ

  Відповідальна з питань харчування Куртакова Г.О. (050-264-00-30)

  Понеділок	17.00-19.00	Каб.3 . корпус 3. Або ZOOM  конференція
  П’ятниця	17.00-18.00	Каб.3. корпус 3. Або ZOOM  конференція

  Згорнути ↑
• Графік консультацій та лекцій з питань охорони сексуального та репродуктивного здоров'я

  Відповідальна Тверхохліб Н.Г. (093-991-94-91)

  Вівторок	17.00-18.00	Каб.26 . корпус 4 Або ZOOM  конференція
  Середа	17.00-18.00	Каб.26. корпус 4. Або ZOOM  конференція

  Згорнути ↑

Профілактика інфекційних хвороб

10 точних фактів про наркотики

НАКАЗ Про заборону тютюнокуріння в приміщеннях і на території Міжрегіональної Академії управління персоналом

НАКАЗ Про додаткові заходи із заборони куріння в приміщеннях і на території Міжрегіональної Академії управління персоналом