КЛЯТВА ГІППОКРАТА
Я засвідчую під присягою перед лікарями Аполлоном, Асклепієм, Гігієєю та Панацеєю, беручи у свідки всіх богів та богинь, і відповідно до моїх здібностей та мого розуміння
даю таку клятву:
- цінувати нарівні зі своїми батьками того, хто навчив мене лікарській умілості;
- жити спільно з учителем, а при потребі – ділитися з ним своїми достатками; Його нащадків вважати своїми братами, а вмілість, якою вони захочуть оволодіти, передавати їм безкорисливо і без письмової домовленості;
- знаннями, усними повчаннями, правилами, інструментами та всім іншим, що передбачено навчанням, ділитися зі своїми синами, синами мого вчителя та учнями, пов’язаними зобов’язаннями і клятвою, даною за законами лікарської професії, але тільки з ними й ні з ким більше;
- режим своїм хворим приписувати задля їх блага, відповідно до моїх знань і мого розуміння, утримуючись від завдання їм будь-якої шкоди;
- ніколи не приписувати нікому на його прохання смертельного засобу і не підказувати йому способу здійснення подібного задуму;
- точно так само не давати жодній жінці песарію для викликання аборту;
- зберігати непорочність способу свого життя і власної лікарської майстерності;
- ніколи не робити розтину у хворого навіть із явними ознаками кам’яної хвороби, а залишати виконання цієї операції практикуючому спеціалістові цієї справи;
- до якого дому я б не прийшов – я зайду в нього лише задля блага хворого, будучи далеким від розпусних намірів і спокус, особливо – від любовних утіх із жінками й чоловіками, будь вони вільними чи рабами;
- про що б я не дізнався під час виконання свої професійних дій або помимо них, що б не побачив і не почув про дії людського життя, які не слід будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею.
Якщо я непохитно виконуватиму все, що засвідчив під присягою, нехай мені буде дано щастя в житті і в лікарській майстерності і слава у всіх людей на всі часи, але коли я зверну із праведної дороги або оскверню дану клятву, нехай моя доля стане для мене протилежною.
(текст на латині)
1. Apollinem medicum et Aesculapium Hygeamque ac Panaceam iuro
deosque omnes itemque deas testes facio me hoc ius iurandum et
hanc contestationem pro viribus et iudicio meo integre servaturum esse:
2. Praeceptorem, qui me hanc edocuit artem, parentum loco
habiturum, vitam communicaturum eaque, quibus opus habuerit,
impertiturum; eos hanc item, qui ex eo nati sunt, pro fratribus masculis
iudicaturum artemque hanc, si discere voluerit, absque mercede et
pacto edocturum, praecep tio num ac auditionum reliquaeque totius
disciplinae participes facturum, tum meos, tum praeceptoris mei fi
lios, immo et discipulos, qui mihi scripto caverint et medico iure
iurando addicti fuerint, alium vero praeter hos nullum.
3. Ceterum quod ad aegros attinet sanandos, diaetam ipsis
constitutam pro facultate et iudicio meo commodam, omneque
detrimentum et iniuriam ab eis prohibebo.
4. Neque vero ullius preces apud me adeo validae erunt, ut cuipiam
venenum sim propinaturus neque etiam ad hanc rem consilium dabo.
Similiter autem neque mulieri talum vulvae subditicium ad
corrumpendum conceptum vel fetum dabo.
5. Porro caste et sancte vitam et artem meam conservabo.
6. Nec vero calculo laborantes secabo, sed viris chirurgiae operariis
eius rei faciendae locum dabo.
7. In quascumque autem domus ingrediar, ob utilitatem aegrotantium
intrabo, ab omnique iniuria voluntaria inferenda et corruptione cum
alia, tum praesertim operum veneriorum abstinebo, sive muliebria sive
virilia, liberorumve hominum aut servorum corpora mihi contigerint
curanda.
8. Quaecumque vero inter curandum videro aut audivero, immo etiam
ad medicandum non adhibitus in communi hominum vita cognovero,
ea, siquidem eff erre non contulerit, tacebo et tamquam arcana apud
me continebo.
9. Hoc igitur ius iurandum mihi integre servanti et non confundenti
contingat et vita et arte feliciter frui et apud omnes homines in
perpetuum gloriam meam celebrari.
10. Transgredienti autem et peieranti his contraria eveniant.